Справа № 188/1062/25

Провадження № 2/172/423/25

У Х В А Л А

іменем України

01.05.2025 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Битяк І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла вищевказана позовна заява.

За загальним правилом підсудності встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Пунктом 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон) не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 дійшов до таких висновків: «Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, відповідачі у якій зареєстровані на непідконтрольній території України, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (абзац перший частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну відповідає за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з пунктом 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 як і ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами і офіційно через відповідний орган реєстрації зареєстрували місце свого перебування з 11.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.04.2022 року № 1228-7000608645 та № 1228-7000608850).

Таким чином, відповідач та позивач мають зареєстроване у встановленому порядку місце перебування на території колишнього Петропавлівського району Дніпропетровської області, тому за правилами підсудності справа підсудна відповідно до п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцеві та Перехідні положення ЦПК України Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області, юрисдикція якого поширюється на територію зареєстрованого місця перебування відповідача.

Окрім цього, зважаю на те, що вирішення справи з порушенням правил підсудності може мати наслідком скасування судового рішення, оскільки справу буде розглянуто неповноважним складом суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Положеннями статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За таких обставин приходжу до висновку, що дана справа не підсудна Васильківському районному суду Дніпропетровської області, тому її необхідно передати для розгляду за підсудністю до іншого суду, а саме: Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 260-261, 353-354 ЦПК  України, -

П О С Т А Н О В И В

Передати цивільну справу № 188/1062/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на розгляд до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області (вул. Героїв України, 74-А, сел. Петропавлівка, Дніпропетровська область, 52700).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                 І.Г. Битяк