Справа № 455/267/25

Провадження № 2/452/670/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"01" травня 2025 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді                                Бікезіної О.В.,

з участю секретаря судового засідання                Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12 лютого 2025 року звернулася в Старосамбірський районний суд Львівської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів передано для розгляду за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Дана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів надійшла до Самбірського міськрайонного суду Львівської області 11 березня 2025 року.

Позовні вимоги позивачки обґрунтовані наступним.

Від спільного подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін, в м. Ченстохова Республіка Польща, народився син ОСОБА_4 . Відповідач не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, позивачка самостійно проживає з дитиною, займається її фізичним та ментальним розвитком, а саме: забезпечує її харчуванням, одягом, ліками, тощо. Крім того, відповідач неодноразового вчиняє домашнє насильство над позивачкою. Відповідач проживає окремо, за межами України, на даний час офіційно працевлаштований, де отримує стабільний дохід і не надає коштів на утримання дитини.

Покликаючись на зазначені обставини позивачка просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1113830 від 12 лютого 2025 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1195604 від 13 березня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 24).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 березня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 30).

Позивачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, представник позивачки адвокат

Лебєдєва Т.О. подала до суду заяву в якій просить справу розглянути без її участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі та відзиву на позовну заяву суду не надав.

За зазначених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що неявка відповідача ОСОБА_2 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області суду від 01 травня 2025 року прийнято рішення про здійснення заочного розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повною копією свідоцтва про його народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Ченстохова Республіки Польща серія AG 0577189 від 4 травня 2023 року (а.с. 11-12).

Як стверджує позивачка, вона з відповідачем фактично проживають окремо один від одного, жодних коштів на утримання неповнолітнього сина не надає. ОСОБА_2 є працездатною особою, на даний час офіційно працевлаштований, отримує стабільний дохід, інших утриманців не має.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.ст. 181, 191 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) і (або) у твердій грошовій сумі; аліменти на дитину присуджуються (за загальним правилом) за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначає ч. 1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості розгляду справи, враховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітнього сина, тобто, має обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а тому, враховуючи позицію позивачки, суд за наявності для того законних підстав ухвалює заочне рішення про задоволення позову, а саме про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Розмір аліментів, при цьому, за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян та 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

За таких обставин, позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог п. 3) ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 15 грудня

2017 року № 3674-17 та положень ст. 141 ЦПК України, позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, позов задоволено повністю, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за один місяць, згідно із положеннями п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного та ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 258-259, 263, 265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 лютого 2025 року і до досягнення сином повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судове рішення складено 01 травня 2025 року.

Суддя