Справа № 202/1523/25

Провадження № 2/202/2249/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2025 року представник ТОВ «Бізнес Позика» Памірський М.А. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 420724-КС-004 про надання кредиту від 12.02.2022 року, в розмірі 36171,80 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 420724-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до Договору ТОВ «Бізпозика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Також 22.02.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду, за умовами якої суму отриманого Кредиту збільшено до 14 000,00 гривень.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 14000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку останньої. Водночас, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яка станом на станом 02.10.2024 року складає 36171,80 гривень, з яких: 14000,00 гривень – сума прострочених платежів по тілу кредиту; 20071,80 гривень - сума прострочених платежів по процентах; 2100,00 гривень – сума прострочених платежів за комісією.

Відповідач не виконує умови Договору № 420724-КС-004 про надання кредиту, та має непогашену заборгованість, у зв`язку з чим ТОВ «Бізпозика» вимушене звернутись до суду.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 18 березня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів №  4273-IX від 26.02.2025 року, який набрав чинності 25.04.2025 року, найменування Індустріального районного суду міста Дніпропетровська змінено на Індустріальний районний суд міста Дніпра.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позову представник ТОВ «Бізпозика» Памірський М.А. зазначив, що просить розглянути справу без його участі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що 12 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 420724-КС-004 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19);від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).

Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізпозика», та шляхом прийняття (акцепт) ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти Договір № 420724-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, із використанням одноразового ідентифікатора G-9655, який через телекомунікаційну систему направлений на номер телефону позичальника ++380 678108594, підписала електронний Договір № 420724-КС-004 про надання кредиту, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір № 420724-КС-004 про надання кредиту від 12.02.2022 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, виниклі між сторонами правовідносини регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до положень ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України у справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.

Відповідно до п. 1 Договору, ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі - Правила).

Умовами Договору також визначено, що строк на який надається кредит: 24 тижні (п. 2.3. Договору); Процента ставка за Кредитом: в день 0,86295000, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4. Договору); Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 1500,00 грн. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.5. Договору); Загальний розмір наданого Кредиту: 10000,00 грн.(п. 2.6. Договору); Термін дії Договору: до 30.07.2022 року (п. 2.7. Договору);. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 21960,00 грн. (п. 2.8. Договору); Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3563,71 процентів. (п. 2.9. Договору); Дата видачі Кредиту 12.02.2022. (п. 2.10. Договору); Дата повернення кредиту 30.07.2022 року (п.2.11. Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів (зазначений у даному пункті Договору), припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Також, 12.02.2022 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-9009, підписала паспорт споживчого кредиту, який містить погоджені стонами основні умови кредитування з урахуванням побажання позичальника, інформацію щодо орієнтованої реальної річної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення платежів, а також іншу додаткову інформацій й обставини, які повідомляються позичальнику.

22.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №420724-КС-004 про надання кредиту від 12 лютого 2022 року (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець та Позичальник домовились, що з дати укладення Додаткової угоди: загальна сума отриманого Кредиту становить: 14 000,00 грн. (п.1 та п.2. Додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6075,46 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 30 251,20 грн. (п. 4, п. 6.3 Додаткової угоди); Комісія за зміну умов Договору: 600,00 грн. (п. 5 Додаткової угоди)

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 14000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , номер якої зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується інформаційними довідками АТ ««ТАСКОМБАНК» «Про підтвердження переказу», а саме: вих. № 3474/47.1. від 05.02.2025 року про перерахування 12.02.2022 року на картку НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 10000 гривень, із призначенням платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №420724-КС-004 від 12.02.2022 Без ПДВ.; вих. № 3560/47.1. від 06.02.2025 року про перерахування 22.02.2022 року на картку НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 4000 гривень, із призначенням платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. Дод. угоди від 22.02.2022 до кредитного дог. №420724-КС-004 від 12.02.2022 Без ПДВ.

В свою чергу, відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.

Разом з тим, всупереч умов кредитного договору відповідач не виконувала своїх зобов`язань за Договором у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, розмір якої, відповідно до наданого позивачем розрахунку та довідки про стан заборгованості, станом 02.10.2024 року складає 36171,80 гривень, з яких: 14000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту; 20071,80 гривень – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2100,00 гривень – заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач одержав кредитні кошти, про що свідчать надані позивачем докази, однак взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 420724-КС-004 про надання кредиту від 12.02.2022 року, розмір якої станом на 02.10.2024 року складає 36171,80 гривень, з яких: 14000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту; 20071,80 гривень – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2100,00 гривень – заборгованість за комісією.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 7447 від 21 жовтня 2024 року

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, заборгованість за Договором № 420724-КС-004 про надання кредиту від 12.02.2022 року, станом на 02.10.2024 року, в розмірі 36171,80 гривень, з яких: 14000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту; 20071,80 гривень – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2100,00 гривень – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                         О.М. Мачуський