УХВАЛА

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 635/8871/20

провадження № 61-5088ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: державний нотаріус Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Юлія Миколаївна, ОСОБА_5 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2025 року.

На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено її клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 порушує питання лише про скасування постанови Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2025 року.

ОСОБА_1 необхідно конкретизувати прохальну частину касаційної скарги та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статі 409 ЦПК України.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену редакцію касаційної скарги та її копії разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, зокрема, і для вищевказаної особи.

Окрім цього, у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не вказано Високочанську селищну раду Харківської області, їх місцезнаходження.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі або надати докази відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України.

Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги, у порушення частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Касаційна скарга ОСОБА_1 сформована в підсистемі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги особою, яка подала касаційну скаргу, не надано.

Отже особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій уточненої касаційної скарги та доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2025 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар