ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 рокуСправа №160/6971/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з втратою годувальника в розмірі, меншому від 50 відсотків фактичного розміру пенсії за віком померлого годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з втратою годувальника без обмеження в індексації в розмірі 50 відсотків фактичного розміру пенсії за віком померлого годувальника, яка розрахована станом на 25.03.2023 р.

Позивач посилається на неправомірний розрахунок пенсії по втраті годувальника та незаконне обмеження розміру пенсійної виплати під час проведення індексації пенсійної виплати.

Ухвалою суду від 06.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що з 01.03.2024 відповідно           до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” середньомісячний заробіток для обчислення пенсії годувальника з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014 - 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 складає 34728,06 грн (7994,47 грн х 4,34401). Загальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 складає 12523,59 грн. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500,00 грн. З огляду на зазначене, в складі пенсійної виплати позивача наявне обмеження в індексації з 01.03.2023 в розмірі 1367,64 грн.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 25.березня 2023 року отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 .

Обчислення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника проведено відповідачем з урахуванням страхового стажу померлого годувальника 66 років 11 місяців 2 дні, в тому числі робота по Списку № 1 (шахтарі) - 25 років (розпорядження ПФУ від 26.03.2024).

Коефіцієнт страхового стажу померлого годувальника, обчислений відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 0,66917, про що свідчить протокол/розпорядження ПФУ від 26.03.2024, про розрахунок пенсії померлого годувальника з 25.03.2023.

Заробітна плата померлого годувальника становить 32167,52 грн. (протокол/розпорядження ПФУ від 26.03.2024).

Розмір пенсії за віком померлого годувальника для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника складає 25734,02 грн, де: 21525,54 грн - розмір пенсії за віком (31167,52 грн х 0,66917); 530,72 грн - доплата за 31 ркі понаднормового стажу; 3677,76 грн - доплата до 80 % заробітної плати шахтарям, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (до 25734,02 грн. (32167,52 грн х 80 %)). Так, розмір пенсій за віком померлого годувальника станом на 25.03.2023 року склав 25734,02 грн.

Однак, при призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідачем здійснено розрахунок пенсії, розмір якої станом на 01.04.2023 склав 11499,37 грн, де: 12867,01 грн - розмір пенсії по втраті годувальника (25734,02 грн. (розмір пенсії за віком померлого годувальника) х 50%); 1367,64 грн. - обмеження в індексації відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168.

Про вказаний неправомірний розрахунок пенсії позивачу стало відомо в серпні 2024 року, після звернення з письмовою заявою на веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України та отримання від ПФУ розпорядження про розрахунок і призначення позивачу пенсії по втраті годувальника з 25.03.2023.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону №1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1058-ІV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

Частиною другою статті 36 Закону №1058-IV зазначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону №1058-IV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону №1058-IV, якою передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв`язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону №1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.

Аналогічні позиції викладені в постановах Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі № 676/6529/15-а, від 21.02.2020 у справі №523/13150/16-а, від 06.04.2021 у справі №617/724/16-а, від 20.04.2022 року у справі №380/7531/20 та від 01.06.2022 у справі №620/3519/18.

Судом встановлено, що померлий годувальник, перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за віком, яка була призначена відповідно до правових норм Закону №1058-IV.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснивши розрахунок пенсії за віком померлого годувальника, який належав до виплати позивачці, вказав, що 50 відсотків такої пенсії становить 12867,01 грн (50% від 25734,02). Водночас, проводячи розрахунок пенсії відповідачем було застосовано обмеження в індексації з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 168 в розмірі 1367,64 грн, що призвело до зменшення розміру пенсії позивачки.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв в порушення вимог чинного законодавства нараховуючи позивачу пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 11499,37 грн., розмір якої не відповідає 50% пенсії за віком померлого годувальника, яка на момент смерті складала 25734,02 грн.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування позивачу пенсії по втраті годувальника в розмірі, меншому від 50% пенсії, яку отримував чоловік позивачки до його смерті та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% від фактичного розміру пенсії, яку отримував померлий годувальник до його смерті, який складав 25734,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з втратою годувальника в розмірі, меншому від 50 відсотків фактичного розміру пенсії за віком померлого годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з втратою годувальника без обмеження в індексації в розмірі 50 відсотків фактичного розміру пенсії за віком померлого годувальника, яка розрахована станом на 25.03.2023 р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.      

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     І.О. Лозицька