ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3096/25 Справа № 211/6566/24 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року                                                        м.Кривий Ріг

Справа № 211/6566/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство «Українська залізниця»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1  ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1  на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року, яке ухвалено  суддею Юзефовичем  І.О.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 грудня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі – АТ «Українська залізниця») про стягнення недоплаченої суми заробітної плати.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 працює на посаді помічника машиніста електровоза в СП «Криворізьке локомотивне депо» РФ «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця».

У липні 2023 року була проведена чергова атестація робочих місць за умовами праці за професіями машиніст електровоза, машиніст тепловоза, помічник машиніста електровоза, помічник машиніста тепловоза. За результатами атестації робочих місць були виявлені важкі та шкідливі умови праці та особливо важкі та особливо шкідливі умови праці, що є підставою, відповідно до чинного законодавства та Галузевої угоди, на отримання доплати до тарифної ставки.

Так, відповідно до Розрахунків розміру доплат (в % до тарифної ставки), що є невід`ємною частиною атестації робочих місць, за важкі та шкідливі умови та за особливо важкі та особливо шкідливі умови праці, в залежності від їх фактичного стану, відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 №387/22-78, розмір доплат становить: машиніст електровоза та машиніст тепловоза (окрім 2ТЕ116) та помічник машиніста електровоза, помічник машиніста тепловоза (окрім 2ТЕ116) - 12% до тарифної ставки; машиніст тепловоза 2ТЕ116 та помічник машиніста тепловоза 2ТЕ116 - 16% до тарифної ставки.

Позивач був фактично зайнятий на роботах із важкими та шкідливими умовами праці: червень 2024 року - 169 годин робочого часу; липень 2024 року - 167 годин робочого часу; серпень 2024 року - 67 годин робочого часу, але відповідач не виплатив доплату до тарифної ставки в розмірі 12% до тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до карт умов праці за фактичну зайнятість позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд: стягнути із відповідача на свою користь 3 166,60 грн. заробітної плати (доплати за роботу у важких та шкідливих умовах праці) за червень, липень та серпень 2024 року.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував статті Законів, Постанов СРСР (чинних по цей час), Постанов КМУ та Інструкцій зі статистики заробітної плати. Суд прийшов до помилкового висновку, що доплата до тарифної ставки (посадового окладу) за безпосередню зайнятість на роботах з важкими та шкідливими умовами праці та з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці включена в годинну тарифну ставку. Позивач вважає, що в силу приписів ст. 9 КЗпП України, ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» забороняється включати до колективних угод та договорів положення, що погіршують становище працівника порівняно з законодавством. Галузева угода та Колективні договори не можуть скасовувати та звужувати права працівника. Зазначає, що він працює на посаді машиніста електровоза, з метою створення здорових і безпечних умов, встановлення пільг та компенсації за роботу у несприятливих умовах праці у липня 2023 року проведена чергова атестація робочих місць, за робочим місцем позивача включно. За результатами визначено внесення робочого місця машиніста електровоза до категорії із важкими та шкідливими умовами праці, у зв`язку з чим позивачу має бути нараховано 12% доплати до годинної тарифної ставки.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник відповідача АТ «Українська залізниця» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 15.11.2018 працює помічником машиніста електровоза в АТ «Українська залізниця». Вказаний факт підтверджено копією Наказу (Розпорядження) №673/06 від 13.11.2018 про прийняття на роботу, долученого відповідачем. З вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 , при прийнятті на роботу до Структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне бюро» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», був повідомлений про шкідливі умови праці на вказаній посаді. Про що свідчить його підпис у наказі від 15.11.2018.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідач, при здійсненні нарахування йому заробітної плати за червень, липень та серпень 2024 року, не дотримався вимог п. 3.2.4. та Додатку №1 до Галузевої угоди на 2002-2006 роки, не врахував наказ від 20.07.2023 №560/ТЧ «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці локомотивних бригад тягового рухомого складу» та наказ від 11.09.2023 №675/ТЧ «Про внесення змін до наказу від 20.07.2023 №560/ТЧ «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці локомотивних бригад тягового рухомого складу», якими визначено умови праці із шкідливими і важкими умовами праці працівникам локомотивних бригад, не здійснив нарахування та виплату 12% до тарифної ставки за важкі та шкідливі умови праці, що є грубим порушенням трудового законодавства з боку відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад), встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки, годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто, доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування, тобто, відповідачем дотримані, як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.

Згідно зі ст.10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст.13 КЗпП України та ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно зі ст.18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч.2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Пунктом 3.2.4. Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки визначено, що доплати і надбавки працівникам галузі встановлюються згідно з додатком №1.

Додатком № 1 до Галузевої угоди передбачено нарахування працівникам за роботу у важких і шкідливих умовах праці до 12%.

При цьому, треба зауважити, що Додаток № 1 не конкретизує посади працівників.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64, у зв`язку з військовою агресією проти України, на території держави було введено воєнний стан, який триває і на даний час. Враховуючи триваючі на території України активні бойові дії, всі промислові та інші галузі України, так само як і працівники, потрапили в скрутне становище та були змушені пристосовуватися до роботи в умовах війни.

Відповідно до п.5 ст.6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У відповідності до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-ІХ (зі змінами внесеними згідно з Законом № 2352-ІХ від 01 липня 2022 року, далі по тексту Закон №2136-ІХ), на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

Згідно із ч.2 ст.10 Закону №2136-ІХ роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Частиною 2 Статті 15 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04 липня 1996 року №273/96-ВР (далі по тексту Закон №273/96) визначено, що особливості умов праці, соціально-побутового і житлового забезпечення, режиму робочого часу та часу відпочинку окремих категорій працівників залізничного транспорту загального користування, робота яких безпосередньо пов`язана з рухом поїздів, встановлюються АТ «Укрзалізниця» згідно з чинним законодавством України за погодженням з галузевими профспілками.

Протоколом правління АТ «Укрзалізниця» від 26 червня 2023 року № Ц-85/39 Ком.т. затверджені зміни до Положення про оплату праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця» (Додаток №1).

Згідно із п.1.3. Положення є нормативно-правовим актом, який регламентує питання організації оплати праці, порядок і умови оплати праці та визначення індивідуальної заробітної плати працівників АТ «Укрзалізниця», у тому числі працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій та їх структурних підрозділів.

Положення розроблене відповідно до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про запобігання корупції», Генеральної угоди, Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», та є невід`ємною частиною Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками (п.1.1. Положення).

Також у відповідності п.1.1. до Протоколу правління АТ «Укрзалізниця» від 26 червня 2023 року №Ц-85/39 Ком.т. з 01 липня 2023 року підвищено розмір годинних тарифних ставок.

Пунктом 2.5. Положення визначено особливості оплати праці працівників локомотивних бригад. Так у підпунктом 2.5.2. визначено, що робітникам локомотивних бригад структурних підрозділів регіональної філії, філії «Українська залізнична швидкісна компанія», філії «Енергоремтранс», філії «Пасажирська компанія» встановлюються наступні годинні тарифні ставки, зокрема, помічнику машиніста електровоза, тепловоза, паровоза, електропоїзда, дизель-поїзда 47,63 грн.

Та зауважено, що годинні тарифні ставки встановлені з урахуванням умов праці.

Також у п.6.8. Положення зазначено, що доплата за роботу у важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці запроваджується для робітників (у тому числі відрядників), електромеханіків диференційовано в розмірах: 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах із важкими і шкідливими умовами праці; 16, 20, 24 відсотки тарифної ставки (окладу) на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці.

Доплати встановлюються за результатами атестації робочих місць і виплачуються за час фактичної роботи (зайнятості) працівника на таких роботах протягом зміни.

При раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати можуть зменшуватися або їх може бути відмінено повністю.

Робітникам, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», за роботу зі шкідливими умовами праці встановлено 36-годинний робочий тиждень, годинні тарифні ставки, передбачені для 40-годинного робочого тижня, підвищуються на коефіцієнт 1,11.

Комісія з питань оплати праці (розділ 10 цього Положення) має право за погодженням із відповідним профспілковим органом встановлювати майстрам, начальникам дільниць і цехів, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям при їх роботі на дільницях, у цехах і на виробництвах, де більше половини чисельності робітників отримують доплати за шкідливі умови праці, доплати в розмірі до 12 відсотків, а за особливо шкідливі умови праці до 24 відсотків посадового окладу.

Для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умов праці, доплата за умови праці не встановлюється.

У разі несвоєчасного проведення атестації робочих місць за умовами праці у визначені строки, виплата доплат продовжується в розмірах, визначених попередньою атестацією, до проведення наступної.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров`я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов`язків.

Шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Атестація робочих місць за умовами праці працівників локомотивних бригад проводилася відповідно до графіку на 2023 рік та з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених Постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41, та Головного державного санітарного лікаря України від 01 вересня 1992 року, з врахуванням наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 26 грудня 2007 року № 627-Ц «Про затвердження Переліку робіт з підвищеною небезпекою, з важкими та шкідливими умовами праці на підприємствах і в організаціях залізничного транспорту України».

За результатами атестації прийнято наказ від 20 липня 2023 року №560/ТЧ «Про результати атестації робочих місць за умовами праці локомотивних бригад тягового рухомого складу», яким визначено умови праці із шкідливими і важкими умовами праці працівникам локомотивних бригад.

Даними з додатком №9, який є невід`ємною частиною Колективного договору Криворізького локомотивного депо на 2011-2012 роки, дію якого було продовжено на 2024 рік, визначено: «Запроваджувати для робітників диференційовані (по ступенях) доплати в розмірі 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах з важкими і шкідливими умовами праці та 16 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці. Установлювати доплати за результатами атестації робочих місць і нараховувати їх за час фактичної зайнятості робітника на таких роботах. При подальшій раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшувати або відміняти повністю. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці включати у колективний договір одночасно з заходами по поліпшенню умов праці. Годинні тарифні ставки для локомотивних бригад встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється.».

Згідно зі ст.18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів (ст. 14 Закон України «Про оплату праці»).

Засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців визначаються Законом України «Про колективні договори і угоди».

Закон України «Про колективні договори і угоди» передбачає, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі. Зокрема, на галузевому рівні укладаються галузеві (міжгалузеві) угоди.

Згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про колективні договори і угоди» сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.

Статтею 4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» передбачено, що соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі. До сторін соціального діалогу на галузевому рівні належать - профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб`єктами якої є всеукраїнські об`єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб`єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади.

Тобто, галузева (міжгалузева) угода є складовою частиною договірного регулювання заробітної плати.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; трудових відносин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; заборона дискримінації.

Зважаючи на викладене, конкретний розмір тарифних ставок (окладів) працівників, а також періодичність та порядок перегляду саме конкретних тарифних ставок (окладів) кожного працівника не є предметом регулювання галузевої угоди. Безпосередніми засобом такого регулювання є колективні та трудові договори. Тобто, норми галузевої угоди не є нормами прямої дії для регулювання трудових відносин за окремо визначеним трудовим договором.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Перелік виплат, які включаються до фондів основної та додаткової заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат, визначений розділом 2 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами) є лише однією зі складових фонду основної заробітної плати і не охоплює весь фонд заробітної плати підприємства.

Годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад) встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування.

Тобто, відповідачем дотриманні як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад) встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки, годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто, доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування. Тобто, відповідачем дотриманні як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог законодавства та власного тлумачення норм чинного трудового законодавства. Такі доводи були оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 грудня 2024 року  - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

       Повне судове рішення складено 30 квітня 2025 року.

Головуючий:

Судді: