Справа № 139/183/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю: секретаря судових засідань Слободянюк О.С.,         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шоломіцького Івана Валентиновича (повноваження на а.с.17) звернулася до суду з позовом до ТОВ «Рівнянське» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Рівнянське» було укладено договір оренди землі від 14.08.2020 строком на 25 років предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3590 га, кадастровий номер 0522886200:04:001:0477, що розташована на території Рівненської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а право власності на вказану земельну ділянку перейшло до позивача ОСОБА_1 . Умовами договору передбачено сплату орендної плати у грошовій або натуральній формі. Однак, з часу укладення договору оренди (за 2020-2023 роки) орендодавець, кошти за орендну плату жодного разу не отримував.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 14.08.2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Рівнянське».

Ухвалою від 10 березня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 квітня 2025 року.

Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року (а.с.21) закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач та її представник - адвокат Шоломіцький І.В. всудове засідання не з`явилися. Водночас останній через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.24).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 23), в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, не подав клопотання про відкладення справи чи про розгляд справи за його відсутності. Відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вищевикладене та приписи ч. 3 ст. 211 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Судом встановлено, 14 серпня 2020 року між ОСОБА_2 (спадкоємцем якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» укладено договір оренди землі (далі Договори), строком на 25 років, за якими останній передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3590 гектарів, кадастровий номер 0522886200:04:001:0477, що знаходиться на території Рівненської сільської ради Могилів-Подільського (колись Мурованокуриловецького) району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_2 право власності на орендовану відповідачем земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 02.05.2024 (а.с.7) та не заперечується сторонами.

Згідно п.41 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи – Орендаря, що передбачає перехід всіх прав та обов`язків до правонаступника Орендаря чи орендодавця не є підставою для внесення змін цього Договору або розірвання цього Договору.

Пунктом 10 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі (з урахуванням ринкових цін на момент розрахунку) та становить 600 гривень. Пунктом 11 вищевказаного Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням зміни коефіцієнтів, визначених законодавством. Вноситься орендна плата один раз на рік з 01 вересня до 31 грудня (п.12 Договорів).

Пункт 31 Договору визначає право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, а п. 34 вказує на обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, що передана в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Зазначений висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19 (провадження № 61-16444св20)

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Закон України «Про оренду землі» визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до вимог статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі, і несплату орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадків несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17, від 29 липня 2020 у справі №277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі №616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі №629/2698/23.

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23).

Позивач у позовній заяві стверджує, що орендар ТОВ «Рівнянське»систематично не виконувало свого зобов`язання за Договором оренди землі від 14 серпня 2020 року, а саме у строк з 01 вересня 2020 року до 31 грудня 2023 року не виплачувало орендодавцю ОСОБА_2 орендну плату за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, а відтак наявні всі правові підстави для розірвання спірного договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.  

Відповідачем доказів на спростування зазначеного твердження позивача, та, відповідно, своєчасну сплату орендної плати, не надано.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби. Такий висновок міститься у п.177 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с.8).

У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 90, 93, 141, 152 ЗК України, ст.ст. 13, 14, 15, 21, 24. 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

       Позов задовольнити.

       Розірвати договір оренди землі без номера від 14 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» (місце знаходження юридичної особи: 23425, вул. Центральна, 6 с.Рівне Могилів-Подільського району Вінницької області, ЄДРПОУ 43722528), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3590 га, кадастровий номер 0522886200:04:001:0477.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнянське» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

       Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнянське», ЄДРПОУ 43722528, місце знаходження юридичної особи: 23425, вул.Центральна, 6 с.Рівне Могилів-Подільського району Вінницької області, місце розташування та знаходження посадових осіб: 32600, вул.Українська, 18, смт Нова Ушиця, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Суддя: