ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 рокуСправа №160/4294/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення із 01.01.2018 відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років із 58% до 53% від суми грошового забезпечення, у т.ч., при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 160/9051/24, від 25.01.2024 у справі № 160/33675/23, від 30.01.2024 у справі № 160/30530/23;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 без обмеження строком перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 58% від суми відповідного грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум, у т.ч., при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 160/9051/24, від 25.01.2024 у справі № 160/33675/23, від 30.01.2024 у справі № 160/30530/23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Зауважив, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Отже, відповідач протиправно при перерахунку з 01.01.2018 позивачу пенсії зменшив її основний розмір із 58 % до 53 % грошового забезпечення. Позивач вказує, що про даний факт дізнався з листа органу Пенсійного фонду України від 12.11.2024. Позивач вважає дії відповідача щодо не проведення перерахунку протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 03.03.2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

28.03.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що з 23.04.2002 позивачу призначено пенсію за 21 рік вислуги в розмірі 58 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262). Від позивача на адресу Головного управління за встановленою Порядком № 3-1 формою заява для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії в силу приписів статті 63 Закону 4 № 2262, не надходила, Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії Позивачу за результатами розгляду його заяви. До Головного управління від Позивача надійшло звернення, яке за своєю формою не відповідало встановленої Порядком № 3-1 формі заяви для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії (додаток 1 до Порядку № 3-1) та в силу приписів статті 63 Закону № 2262 звернення Позивача не може розцінюватися як додатковий документ, який дає право на перерахунок пенсії з огляду на те, що додатковими документами, які дають право на подальше підвищення пенсії є, встановлення групи інвалідності згідно довідки МСЕК або ВВК, перебування на утриманні пенсіонера непрацездатних членів сім`ї, участь в бойових діях на території Донецької і Луганської областей України тощо. Крім того, Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії Позивачу за результатами розгляду його звернення. Звернення було розглянуто у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" за результатами якого, Позивачу було повідомлено, що для здійснення перерахунку пенсії відсутні законні підстави.

09.04.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що відзив відповідача не містить жодного слова про причини зменшення з 01.01.2018 відсоткового розміру пенсії Позивача за вислугу років із 58% до 53% від суми грошового забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/4294/25 на 30 днів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 58% грошового забезпечення.

14.10.2024 позивач звернувся до відповідача щодо здійснення перерахунку на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 160/9051/24, від 25.01.2024 у справі № 160/33675/23, від 30.01.2024 у справі № 160/30530/23.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 12.11.2024 року №60943-44328/Л-01/8-0400/24 відмовило у здійсненні перерахунку пенсії та повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 160/27663/23 проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 58% від суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2008 до 31.12.2017, а починаючи з 01.01.2018 і дотепер відсоткове значення основного розміру пенсії зменшено з 58% до 53% від суми грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»

Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 01.01.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

На момент призначення пенсії позивач отримував пенсію у розмірі 58% грошового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3594-ІV у статті 13 пункт «в» частини першої викладено в такій редакції:

«в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».

Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2, 3.

Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.

Судом встановлено, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу 23 квітня 2002 року відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 58 % від грошового забезпечення, у тому числі 5 % збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, віднесеній до 2 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На час виникнення спірних правовідносин при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що віднесені до категорії 2.

Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.

До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанови №704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.

Такої ж правової позиції в подальшому дотримався і Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21 (адміністративне провадження № К/990/12448/22).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років при проведенні перерахунку з 01.01.2018 в розмірі 53% замість 58% грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 58% грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо іншої частини позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії перерахунок і виплату пенсії на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 160/9051/24, від 25.01.2024 у справі № 160/33675/23, від 30.01.2024 у справі № 160/30530/23, слід зазначити, що на виконання вказаних рішень суду позивачу вже проведено перерахунок пенсії.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання даного рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність відмови у перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) о Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розміру пенсії за вислугу років з 58% до 53% від розміру грошового забезпечення з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із урахуванням розміру пенсії за вислугу років 58% від розміру грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                     Н.Є. Сліпець