625/126/25

Провадження № 2/625/56/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2025 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі його представника Мєшніка К.І. звернулося до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank», укладеним між його сторонами 05 листопада 2019 року, у розмірі 9618 гривень 22 копійки, а також стягнути із відповідача понесені акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, і, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився із вказаними документами, які складають договір про надання банківських послуг «Monobank», отримав їх примірники у мобільному додатку, а також зобов`язався виконувати умови договору.

Крім того, представник позивача, обґрунтовуючи позов, вказав, що на підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9000 гривень 00 копійок у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Як запевнив у позовній заяві позивач в особі його представника Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконало умови вказаного вище договору, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, проте ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, не сплатив Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, внаслідок чого станом на 20 листопада 2024 року у нього виникла заборгованість перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за наданим кредитом у розмірі 9618 гривень 22 копійки, про стягнення якої позивачем заявлено вимогу.

10 квітня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні, про що постановлено відповідну ухвалу.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, водночас 26 березня 2025 року ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах позивача, подав до суду письмову заяву за вх.№610/01-55/25 (а.с. 49), в якій просив справу розглядати без участі представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а також зазначив про те, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» позовні вимоги підтримує повністю, необхідні докази наявні в матеріалах справи, будь-які клопотання і заяви у позивача відсутні.  

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.  

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, визначеному ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 61,64).

Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзиву на позовну заяву не подавав.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас, відповідно до частини третьої вказаної статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами, які містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам судового процесу судом створені належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог і заперечень, а також надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того судом вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством України повноважень, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, долучені у якості додатку до позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

05 листопада 2019 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк»,  підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку (а.с. 18).

Підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг відповідач погодився, що вказана Анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг.

Також відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 15 листопада 2019 року, укладеного між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 20 листопада 2024 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом складає 9618 гривень 22 копійки (а.с. 7-9).

Згідно долученого позивачем до позовної заяви Витягу з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank (далі Умови) (а.с. 19-31) договір про надання банківський послуг «Monobank» - це укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.

Анкета-заява до договору про надання банківських послуг «Monobank» - це письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.

Також, згідно Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору.

Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюється з використанням електронного платіжного засобу- платіжної картки, зазначається у Анкеті-заяві.

Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Картка передається Клієнту особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою, кур`єрською службою за адресою, вказаною Клієнтом в Анкеті-заяві, або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що Платіжна Картка була отримана Клієнтом.

Клієнт, уклавши Договір, шляхом підписання Анкети-заяви, підтверджує, що: клієнт до укладання ним Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту, тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від Банку і погоджується з ними, зокрема щодо: умови кредитування (зокрема, щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, типу процентної ставки (фіксованої, змінюваної (плаваючої) тощо, переваг та недоліків пропонованих схем кредитування; орієнтовної загальної вартості кредиту ( в тому числі реальної річної процентної ставки) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та інформацією щодо необхідності укладання договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту тощо.

Відповідно до глави 5 розділу ІІ Умов ліміт кредитування та строк його дії встановлюються згідно умов, зазначених у цьому Договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання (а.с. 29).

Пунктом 5.25 глави 5 розділу ІІ Умов визначено, що сторони погодили, що зобов`язання Банку за цим Договором та Додатками до нього за невикористаною Клієнтом сумою кредиту/ліміту кредитування є відкличними і без ризиковими (Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови).

Зі змісту вказаних вище положень, закріплених в Умовах, вбачається, що підписання Анкети-заяви не є обов`язковою умовою для видачі картки, а також те, що Банк має право відмовити у наданні кредиту (встановленні ліміту кредитування) без будь-якого обґрунтування своєї відмови.

Як вбачається із довідки «Рух коштів по картці від 20 листопада 2024 року», наданої АТ «Універсал Банк» (клієнт ОСОБА_1 , інформація по картці НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 за період з 05 листопада 2019 року по 20 листопада 2024 року), відповідачем здійснювалося користування кредитними коштами, а також періодичне погашення заборгованості за кредитом (а.с. 11-15).

Згідно довідки про наявність рахунку від 20 листопада 2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», банком на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_3 та видано картку: НОМЕР_1 - «картка чорна», активна до 06/29 (а.с. 16).

Із довідки про розмір встановленого кредитного ліміту по кредитному договору від 05 листопада 2019 року, клієнт ОСОБА_1 за карткою НОМЕР_1 , вбачається, що банком за період з 05 листопада 2019 року по 20 січня 2020 року здійсненні наступні банківські операції: 1) 05 листопада 2019 року встановлено кредитний ліміт в сумі 1500 гривень 00 копійок; 2) 22 грудня 2019 року збільшено кредитний ліміт до 2500 гривень 00 копійок; 3) 29 грудня 2019 року збільшено кредитний ліміт до 3500 гривень 00 копійок; 4) 14 січня 2020 року збільшено кредитний ліміт до 9000 гривень 00 копійок; 5) 14 січня 2020 року зменшено кредитний ліміт до 3500 гривень 00 копійок; 6) 17 січня 2020 року збільшено кредитний ліміт до 4500 гривень 00 копійок; 7) 20 січня 2020 року збільшено кредитний ліміт до 5500 гривень 00 копійок (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Частинами 1 та 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним(ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно приписів, закріплених у ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умови та Правила надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений.

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» від 15 листопада 2019 не зазначена процентна ставка за користування наданими відповідачу коштами, строк на який вони видаються, а також інші складові кредиту.

Як вбачається із наданих позивачем у якості доказів Витягу з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank та Витягу з тарифів за карткою Monobank, вказані документи відповідачем ОСОБА_1 не підписувалися. Ба більше, в матеріалах справи взагалі відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про те, що саме з цими Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами ознайомився відповідач ОСОБА_1 і з ними погодився, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили в собі умови в тій редакції, як вони викладені в поданих до суду Витягу з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank та Витягу з тарифів за карткою Monobank.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Крім того, у справі, що розглядається, позивачем надані Умови і правила в редакції, чинній з 27 листопада 2021 року, тоді як Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг підписана позичальником 05 листопада 2019 року.

Також, суд зазначає, що наявний в матеріалах справи Паспорт споживчого кредиту (а.с. 34-36) містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті, зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2023 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, позаяк передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Як вже зазначалося вище заява-анкета, підписана 05 листопада 2019 року, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що Паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана ОСОБА_1 була актуальною лише до 01 січня 2023 року, й матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наданого Акціонерним товариством «Універсал Банк» розрахунку вбачається, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків, які нараховані згідно з умовами обслуговування рахунків фізичної особи, а тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані відповідачем, та його заборгованості.

Крім того, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом становить 9618 гривень 22 копійки, яка складається із заборгованості за самим кредитом та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Як з`ясовано судом, відповідач шляхом внесення коштів періодично здійснював погашення кредитної заборгованості, і за період із 05 листопада 2019 року по 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом сплачено 25205 гривень 00 копійок.

Водночас за вищевказаний період відповідач скористувався кредитними коштами в загальній сумі 26161 гривня 33 копійки.

За результатами проведеного судом аналізу наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача, яка є належним і достатнім доказом щодо розрахунку вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові, датованій 25 травня 2021 року, у справі № 554/4300/16-ц), з`ясовано, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснювалося списання з рахунку відповідача необумовлених умовами договору відсотків за використання останнім кредитного ліміту та включення списаних сум до загальної заборгованості за кредитом. Водночас, сума нарахованих та списаних із рахунку відповідача процентів за користування кредитними коштами за період із 05 листопада 2019 року по 20 листопада 2024 року склала 8661 гривня 88 копійок.

Саме в такий спосіб позивач визначив загальний розмір заборгованості за кредитом, який за розрахунками позивача складає 9618 гривень 22 копійки.

Разом з цим, позивачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності здійснення нарахувань в зазначений вище спосіб, а також доказів на підтвердження належного узгодження цього із відповідачем і доведення до його відома таких умов нарахувань.

З огляду на вказане вище нарахування позивачем суми боргу за кредитним договором із включенням до цієї суми безпідставно списаних із рахунку відповідача процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого тіло кредиту безпідставно збільшено банком на суму нарахованих відсотків у розмірі 8661 гривня 88 копійок, не може вважатися правомірним, а тому вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 9618 гривень 22 копійки підлягає лише частковому задоволенню шляхом виключення із вказаної суми безпідставно нарахованих і списаних із рахунку відповідача відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 956 гривень 34 копійки (9618 гривень 22 копійки (заявлена до стягнення сума заборгованості) - 8661 гривня 88 копійок (сума списаних із рахунку відповідача процентів за користування кредитними коштами) = 956 гривень 34 копійки). Такий розмір заборгованості в сумі 956 гривень 34 копійки, яку має сплатити відповідач позивачеві, може бути вирахуваний ще й як різниця між фактично використаними ОСОБА_1 кредитними коштами ( 26161 гривня 34 копійки) та сумою, яка фактично сплачена ним шляхом внесення власних коштів (25205 гривень 00 копійок), тобто 26161 гривня 34 копійки - 25205 гривень 00 копійок = 956 гривень 34 копійки.

З огляду на часткове задоволення прозову, за правилами, визначеними п. 3 ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 300 гривень 98 копійок (956 гривень 34 копійки (розмір задоволених вимог) х 100% : 9618 гривень 22 копійки (розмір заявлених вимог) = 9,94 % ( відсоток задоволених вимог); 3028 гривень 00 копійок (сума сплачених позивачем судових витрат) х 9,94% (відсоток задоволених вимог) : 100% = 300 гривень 98 копійок (розмір судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог).

Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274-279ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи – 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank», укладеним між його сторонами 05 листопада 2019 року, у розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 34 (тридцять чотири) копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи – 21133352) судовий збір, сплачений позивачем, у розмірі 300 (триста) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01 травня 2024 року.

Суддя                                           М.О. Скляренко