ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2984/25

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Малого приватного підприємства «Карпати» до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним акту індивідуальної дії, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Карпати» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконними п.п. 6, 7, 8 Розпорядження № 217 «Про надання земельних ділянок в оренду», винесеного від 30.04.2003 року в м.Ужгород Закарпатської області головою Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області Лапоног С.Ю.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч.1   ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями   160,   161,   172   цього   Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах   Стаббігс на інші проти Великобританії,   Девеер проти Бельгії.

До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Так, позивач просить визнати незаконним Розпорядження № 217 «Про надання земельних ділянок в оренду», винесеного від 30.04.2003 року в м. Ужгород Закарпатської області головою Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області Лапоног С.Ю., а до суду звернувся лише 22.04.2025 року, тобто з пропуском визначеного ч.1 ст.122 КАС України строку звернення до суду.

Суд констатує що в позовній заяві міститься клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом та в обгрунтування поважності причин такого пропуску зазначено наступне:

Спірне Розпорядження № 217 винесене головою Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області 30.04.2003 року. Внаслідок його незаконності, вищезазначене розпорядження не було реалізоване сторонами орендних правовідносин за Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996 року. Крім того, правову оцінку розпорядження Ужгородського РДА № 217 від 30.04.2003 року як «нереалізованого» було надано Господарським судом Закарпатської області у рішенні, винесеному 24.03.2016 року по справі № 907/318/15.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що після винесення оскаржуваного Розпорядження № 217 орендні правовідносини між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та МПП «Карпати» продовжувались і не оскаржувались сторонами, та характер незаконності та нереалізованості Розпорядження № 217, з моменту винесення зазначеного Розпорядження № 217 та до 2023 року - воно ніяким чином не порушувало майнові права та інтереси МПП «Карпати».

Однак, у квітні 2023 році, на підставі вищезазначеного Розпорядження № 217, Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області звернулась до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з позовом до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та МПП «Карпати» (господарська справа № 907/306/23) про визнання незаконним та скасування рішення Оноківської сільської ради № 1317 від 14.12.2019 року; визнання недійсною додаткової угоди від 21.01.2020 року до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 2 від 08.08.1996 року, укладеної між Оноківською сільською радою та МПП «Карпати»; зобов`язання МПП «Карпати» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271, площею 36,9002 га, у комунальну власність об`єднаної територіальної громади в особі Оноківської сільської ради. Підставою для заявлення вищезазначених позовних вимог Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області визначено наявність оскаржуваного Розпорядження № 217, яким, на думку позивача орендні правовідносини між Оноківською сільською радою та МПП «Карпати» були припинені 01.01.2004 року.

Саме з цього часу вважає, що правова природа оскаржуваного Розпорядження № 217 набула характеру оспорюваності для МПП «Карпати».

Суд критично оцінює такі доводи сторони позивача,   оскільки, навіть за умови, що до моменту звернення органів прокуратури до Господарського суду у квітні 2023 року, спірне розпорядження жодним чином не впливало та не порушувало законні права та інтереси позивача, доказів існування об`єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з позовними вимогами про скасування розпорядження починаючи з квітня 2023 року, позивач не надав.

В той же час, слід відмітити, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Таким чином, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду із цим позовом, що вказує на відсутність підстав для задоволення цієї заяви.

Отже, суд зазначає, що позивач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч.2  ст.122 КАС України  у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1   ст.123 КАС України   залишається без руху.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що позивач заявив позовну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, суддя встановив, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі не сплачено.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу*; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч.1 ст.169 КАС України   суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями   160,   161   цього   Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску, а також, докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Малого приватного підприємства «Карпати» до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним акту індивідуальної дії – залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

      Суддя                                                                                                      С.І. Рейті