Судове рішення #20001418

    


Справа № 33-204/11Головуючий у 1-й інстанції  Козяр Л.В.

Категорія -  ст172- 7 КУпАПДоповідач - Кунець І.М.


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


22 грудня 2011 р.                                                                             м.Тернопіль

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,

з участю:

                              прокурора —Чапаєва Р.В.

                              особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності-

                              -ОСОБА_1

                              -захисника-ОСОБА_2,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Гусятинського районного суду від 23.11.2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 —7 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..

Згідно даної постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1, працюючи начальником Теребовлянського районного відділу Управління МВС України в Тернопільській області,  будучи особою начальницького складу органів внутрішніх справ та відповідно до п. “д” ч.1 ст.4 Закону України  “Про засади запобігання та протидії корупції”, є суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення у період з 01 липня 2011 року по 12 вересня 2011 року, не вчинив заходів по усуненню обставин щодо роботи дружини ОСОБА_3, яка працювала спеціалістом 1 категорії сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області, і перебувала в його безпосередньому підпорядкуванні, щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив про наявність конфлікту інтересів керівництву УМВС України в Тернопільській області, порушивши вимоги ч.2 ст.9 , ч. 1 ст.14 Закону України  “Про засади запобігання та протидії корупції”.

Основні вимоги Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” ОСОБА_1 були відомі, так як  він був ознайомлений з ними під час заліків у райвідділі, про що свідчить його підпис у відомості від 01.07.2011 року, і йому було відомо, що він  не може  мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких  йому осіб або бути безпосередньо підпорядкованим, у зв’язку із виконанням повноважень близьким йому особам. У разі виникнення таких обставин близькі йому особи в місячний термін з моменту їх виникнення підлягають звільненню, що зобов’язаний уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та повідомити невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати цю постанову та закрити справу провадженням за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки як до, так і після вступу в дію Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, він доповів керівництву УВС в Тернопільській області про можливість конфлікту інтересів між ним і його дружиною. Керівництву УВС було відомо про спільну роботу з дружиною, як до, так і на 7 день після вступу вказаного закону в законну силу, що видно із матеріалів перевірки проведеної 07.07.2011 року. Він, як начальник райвідділу міліції не мав права переводити на іншу роботу, чи звільняти з роботи свою дружину, а це належало до відання керівництва УВС. Тому він не  мав об’єктивної можливості вживати заходів щодо усунення конфлікту інтересів, що йому ставиться в провину згідно постанови суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3, яка вказала, що 7-8 липня 2011 року керівництву УВС було відомо про їх спільну роботу з чоловіком, що обговорювалося в процесі перевірки працівниками УВС, і до того, цього вони не приховували, думку прокурора, який вважає постанову  суду законною  обгрунтованою, а апеляція задоволенню не підлягає, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги приходжу до  висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Стаття 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених Законом про наявність конфлікту інтересів, що стосується і неповідомлення про спільну роботу близьких осіб.

Згідно матеріалів справи, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 прийняті на посади наказами начальника управління МВС України в Тернопільській області (а.с.42,43), який вправі звільняти їх з цих посад. Тому ОСОБА_1 сам не мав об’єктивної можливості вживати заходів щодо усунення цього конфлікту інтересів, і висловлені з цього приводу стверджування в постанові, є безпідставними і вони не охоплюються диспозицією ст.172-7 КУпАП.

Згідно з  положеннями ст.9 Закону України “Про запобігання і протидії корупції” у разі виникнення обставин, що порушують обмеження щодо роботи близьких осіб, відповідні особи або близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Закон України ”Про засади запобігання і протидії корупції” вступив в дію з 01.07.2011 року.

07.07.2011 року  мобільною групою в складі співробітників ІОС УКЗ та ВВБ в Тернопільській області ДВБ МВС України було проведено перевірку порядку дотримання законності та службової дисципліни працівниками  Теребовлянського РВ УМВС в області, в висновку якого було вказано, що поряд з  іншими порушеннями встановлено, що у відповідності до ст.1 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції”, спеціаліст 1 категорії СГІРФО ОСОБА_3 та начальник Тербовлянського РВ  підполковник міліції ОСОБА_1 є близькими особами (подружжям), що є порушенням вимог ст.9 вказаного Закону (а.с.9-11).

08.07.2011 року працівник УВС  Кольцов Е.С. направив листа за № 18/20-902 на ім’я начальника УВС України в Тернопільській області Бортняка Ф.В., в якому виклав виявлені в процесі перевірки порушення, в тому числі в п. 7 вказано про спільну роботу подружжя ОСОБА_1, як це вказано  в висновку(а.с. 154-156).

До цього листа долучені пояснення з цього приводу ОСОБА_1(а.с.158).

Отже, вже на восьмий день після вступу вищевказаного закону  в законну силу начальнику УВС в Тернопільській області, який  наділений правом переведення або звільнення з роботи вказаних працівників, було відомо про  спільну роботу сім’ї ОСОБА_1 , але жодних мір, як це передбачено законом, він не вживав.

В законі не зазначено, в якій саме формі повинно бути повідомлено керівництву про конфлікт інтересів. ОСОБА_1 стверджує, що повідомив  про це усно і знаючи, що керівництву УВС відомо про це, не вважав за необхідне повідомляти про це письмово. Підстав ставити під сумнів ці його пояснення в колегії суддів немає, оскільки крім вищенаведеного в матеріалах справи немає жодних даних про те, що ОСОБА_1 приховував дані про свої родинні стосунки з ОСОБА_3. Наоборот, в особовій справі ОСОБА_3 вказано, що її чоловік ОСОБА_1 - начальник Теребовлянського райвідділу міліції (а.с.86-91).

Отже, у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_1 вчинив корупційне діяння в частині неповідомлення ним безпосереднього керівника (начальника УМВС України в Тернопільській області) про наявність конфлікту інтересів, оскільки про ці обставини було відомо останньому, що доведено матеріалами справи.

Крім цього, згідно з прямою  вказівкою закону (ст.1 Закону “Про засади запобігання і протидії корупції), корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння.

Тому, якщо діяння, передбачені ст.172-7 КУпАП, вчинені через необережність, то відповідальність особи за цією статтею настати не може.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад корупційного правопорушення, передбаченого ст.172 —7 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Тому постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у даній адміністративній справі щодо нього підлягає закриттю.

Виходячи із наведеного, керуючись ст. ст.3, 4, 9, 14 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”,  п.1 ч.1 ст.247, ст. ст.252, 294 КУпАП.

                                        ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 172-7 КУпАП скасувати, а провадження  в справі —закрити за відсутністю  в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                      І.М. Кунець

з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                      І.М. Кунец




Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація