Судове рішення #200010
АС-38/264-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 "17" жовтня 2006 р.                Справа № АС-38/264-06

вх. № 11884/6-38


Суддя господарського суду Харківської області Жельне С.Ч.

за участю секретаря судового засідання Сидоренко Н.А.

представників сторін :

позивача - Драчук Є.О. керівник

відповідача - Литвиненко К.В. за дов. № 6 від 16.01. 06 р.; Ситніков І.О. за дов. № 65 від 16.10.06 р.

по справі за позовом  Державного підприємства "Харківвибухпром", м. Харків   

до  Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Харків  

про скасування рішення  


ВСТАНОВИВ:


Позовні вимоги полягають у скасуванні рішення виконавчої дирекції Харківського обласного відділення фонду від 14.08.2006 року № 738 в частині неправомірних витрат у розмірі 100 грн. та покладеного штрафу у розмірі 50 процентів за порушення порядку витрачення страхових коштів 500 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно п. 10 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240 страхові внески є відрахуваннями на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Ці внески у повному обсязі на протязі 12 років сплачувались позивачем за застраховану особу гр. Сохніч К.М., що була працюючим пенсіонером, кошти на її поховання мали витрачатись саме за рахунок коштів відповідача. Вбачаючи протиріччя між нормами ст. ст. 34 та 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240, позивач просить суд застосувати до спірних правовідносин норму Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" про конфлікт інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Відповідач через представників в судовому засіданні та письмово проти позову заперечує. Вважає, що кошти на покриття витрат на поховання працюючого пенсіонера повинні витрачатись за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне:

Відповідачем було виплачено допомогу на поховання працівника - пенсіонерки гр. Сохніч Клавдії Михайлівни, яка померла 07.07.2005 р., що підтверджується довідкою про смерть № 4-1., виданою 08.07.2005 р. Міським відділом реєстрації актів цивільного стану. Виплату в сумі 1000 грн. було здійснено сину померлої гр. Сохніч А.А. за видатковим касовим ордером № 155 від 11.07.2005 року.

Здійснення вказаних виплат позивач вважає безпідставним, через порушення норм п. 5 ст. 34, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240, про що зазначено у акті № 475 від 31.07.2006 р., складеному за результатами перевірки позивача відповідачем.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення № 738 від 14.08.2006 р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення в звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних санкцій), неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в якому було відображено вищевказане порушення та вирішено у десятиденний строк від дня отримання рішення зарахувати до бюджету Фонду 1007 грн. 85 коп. не прийнятих до зарахування коштів, з яких 1000 грн. за безпідставні витрати коштів на виплату допомоги на поховання гр. Сохніч А.А., та 503,93 грн. штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів.

Листом заступника директора виконавчої Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.08.2006 р. № 802-03-04/КРВ відповідачу було повідомлено про відсутність підставі для виключення з акту перевірки запису про зайве витрачання коштів Фонду на виплату допомоги на поховання пенсіонера.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги судом приймається наступне:

Принципи та засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян визначаються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98 (далі за текстом - Основи).

Ст. 4 Основ встановлено види загальнообов'язкового державного соціального страхування. Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають з кожного з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Діяльність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240 (надалі за текстом – Закон).

Відповідно до ст. 4 Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України та ряд інших осіб і це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Ст. 34 Закону передбачено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які
померли від нещасного випадку на виробництві).

Положення п. 5 ст. 34 відповідають п. 3 ст. 25 Основ, яка встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням: страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

У відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (надалі за текстом - Закон № 1058): «Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом».

П. 3 ст. 9 Закону № 1058 встановлено таку соціальну послугу, як допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до п.1 Порядку виплати допомоги на поховання, затвердженого наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці України, Державного комітету по житлово-комунальному господарству України, Фонду соціального страхування України, Пенсійного Фонду від 02.11.1994 року № 193/107/61/88/08-14-627/44, в редакції від 29.10.1996 року № 148/232/88/95/08-14-759/123 «допомога на поховання у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, виплачується сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання в день звернення за нею у разі смерті: громадянина, який перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією (крім працюючих пенсіонерів).

У разі смерті пенсіонера допомога на поховання надається органами, що призначають пенсію, за місцем проживання померлого і виплачується за рахунок коштів, з яких в виплачувалась пенсія, органами, що проводять її виплату (п.7 Порядку).

Таким чином, нормативно закріплено джерелом допомоги на поховання пенсіонера є кошти Пенсійного Фонду України, при чому суд не вбачає суперечностей між нормами Основ та Закон, ст. 45 якого застосовується з урахуванням ст. 34, що містить виключення щодо пенсіонерів.

Оскільки внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не належать до встановлених у ст. ст.  14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), на правовідносини щодо витрачання коштів відповідача. Відтак, безпідставним є і посилання позивача на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181.

За таких  обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги на підставах, зазначених в позові,  не дістали свого підтвердження в  ході  судового  розгляду.

Керуючись статтями   ст. 51, 161, 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд


ПОСТАНОВИВ:


В позові відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено в порядкуст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви через суд першої інстанції, на протязі десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо такої заяви не було подано.

Постанову підписано судом 17.10.2006 року.


Суддя                                                                                            Жельне С.Ч.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація