Справа № 11-376/11Головуючий у 1-й інстанції Боднарук Б.В.
Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач - Коструба Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коструби Г.І.
Суддів - Демченко О. В., Іващенка О. Ю.,
з участю прокурора –Семенця О.А.
засудженого - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Козівського районного суду від 5 вересня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1., гр. України, з середньою освітою, неодружений, не працює, не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України - на 2 роки позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки 6 міс позбавлення волі;
за ч. 1 ст.304 КК України —на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки 6 міс позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу —підписка про невиїзд —змінена на тримання під вартою в залі суду.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, гр. України, з середньою освітою, неодружений, не працює, не судимий,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік і з покладенням на нього обов”язків відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України не виїзждати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , роботи або навчання та періодично з”являтися для реєстрації в кримінально- виконавчій інспекції.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, гр. України, з середньою освітою, неодружений, не працює, несудимий
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік і з покладенням на нього обов’язків відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з”являтися для реєстрації в кримінально- виконавчій інспекції.
На підставі п.”а” ст.1 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 р. звільнений від покарання.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, гр. України, з середньою освітою, неодружений, не працює, не судимий
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі;
за ч.3 ст.185 КК України —на 3 /три/ роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 /три/ роки позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік і з покладенням на нього обов’язків відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з”являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 вирок суду не оскаржують.
Згідно вироку суду 30 квітня 2011 р. біля 11 год 30 хв ОСОБА_1 вступив в злочинний зговір з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., та неповнолітніми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н., жителями с. Августівка Козівського району, направлений на таємне викрадення чужого майна. Так, шляхом вільного доступу вони зайшли на територію господарства ОСОБА_6, яке огороджене і розміщене в с. Августівка Козівського району, де розбили стіну підсобного приміщення, з якого викрали його особистого майна на суму 520 грн 50 коп, і скрились. Майном розпорядились на власний розсуд.
Цими своїми діями ОСОБА_1 втягнув неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчинення даного злочину, запропонувавши останнім вчинити крадіжку, на що вони погодились.
На початку травня 2011 р. близько 16 год ОСОБА_1 вступив в злочинний зговір з неповнолітнім ОСОБА_5, і за попереднім зговором з ним , розбивши металевий дріт, яким були зачинені вхідні двері, вони проникли в підсобне приміщення, що знаходиться в с.Заберезки Козівського району, та належить ОСОБА_7, розбили стіну підсобного приміщення і викрали його особистого майна на суму 300 грн.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки суд не в повній мірі врахував всі пом”якшуючі його вину обставини, зокрема, щире розкаяння у вчиненому злочині, позитивні характеристики, те. що він раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, збитки потерпілим відшкодовані повністю і вони не мають до засудженого жодних претензій. Суд також не врахував того, що на утриманні ОСОБА_1 має перестарілу матір, 1929 року народження, яка потребує стороннього догляду. Сам ОСОБА_1 в жовтні 1986 р. був звільнений у запас з військової служби по хворобі, часто хворіє, немає постійної роботи.
ОСОБА_1 не був організатором крадіжок і не втягував неповнолітніх у злочинну діяльність, фактично вони йому запропонували вчинити крадіжки металобрухту, на що він погодився.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, думку захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу і просять скасувати вирок суду в частині засудження останнього за ч.1 ст.304 КК України та пом”якшити призначене за крадіжки покарання, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, за який він засуджений, обгрунтовані сукупністю належним чином оцінених доказів і вчинення ним крадіжок в апеляції не оспорюється.
Також підставно ОСОБА_1 засуджений судом і за злочин, передбачений ч.1 ст.304 КК України щодо втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, наявність якого в діях засудженого оспорює захист.
За змістом ст.304 КК України та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. №2 “ “Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність” під втягненням неповнолітнього у вчинення злочину чи іншу антигромадську діяльність розуміються певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов”язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах або займатись іншою антигромадською діяльністю.
Зазначений наслідок може досягатися за допомогою всіх видів фізичного насильства /заподіяння тілесних ушкоджень, мордування, катування тощо/ і психічного впливу /погроза застосувати насильство, завдати матеріальних збитків, зганьбити в очах однолітків та товаришів, позбавити повсякденного спілкування, переконання, залякування, обман, шантаж, підкуп, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких почуттів; давання порад про місце і спосіб вчинення або приховання його слідів ; обіцянка приховати сліди злочину, забезпечити грошима, подарунками, розвагами тощо/.
Як пояснив на досудовому слідстві та в судовому засіданні засуджений, він знав про те, що двоє з трьох його співучасників є неповнолітніми, а неповнолітній ОСОБА_5 на додаток ще й його родич. Втягнув він їх у злочинну діяльність тому, що хлопці молоді, а йому потрібна була допомога у вчиненні крадіжки металобрухту. Сам би він не справився. Пообіцяв їм грошову винагороду і обіцянкі своєї дотримав.
Показання ОСОБА_1 підтвердили і допитані в судовому засіданні засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які пояснили, що допомогли засудженому на його пропозицію викрасти металобрухт за матеріальну допомогу, на яку вони і спокусилися.
Дана обставина як раз і є тою формою психічного впливу дорослого на неповнолітнього, що складає об”єктивну сторону даного складу злочину, а тому суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України, та засудив його.
Разом з тим, при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував пом”якшуючі вину ОСОБА_1 обставини, а саме: щире розкаяння; відшкодування збитків та відсутність претензій зі сторони потерпілих; втягнення в злочинну діяльність неповнолітніх лише по одному епізоду крадіжки; те, що ініціатором другого епізоду крадіжки металобрухту виступив саме неповнолітній засуджений ОСОБА_5; наявність на утриманні перестарілої матері, 1929 року народження; його стан здоров”я, відповідно до якого він був звільнений в запас з військової служби; першу судимість. Всі ці обставини свідчать про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочинів та особі засудженого, а тому колегія суддів вважає за можливе застосувати статтю 69 КК України та призначити засудженому більш м”яке покарання, ніж передбачено законом, оскільки дані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Козівського районного суду від 05 вересня 2011 р. відносно ОСОБА_1 —змінити та призначити йому покарання: за ч.2 ст. 185 КК із застосуванням ст.69 КК України —1 рік 6 міс обмеження волі ; за ч.3 ст.185 КК із застосуванням ст. 69 КК України —2 роки обмеження волі; за ч.1 ст.304 КК України із застосуванням ст. 69 КК України —1 рік обмеження волі, і на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбування покарання 2 /два/ роки обмеження волі.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.І. Коструба