ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2006 р. о 14-40 год. в м. Харкові Справа № АС-03/298-06
вх. № 7522/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача - Любимий
відповідача - Лукашина І.А., Демченко О.С.
Прокурора - Балаклицький В.В.
по справі за позовом Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та трудового червоного прапора, м. Харків
до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про скасування повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденівЖовтневої Революції та трудового червоного прапора, м. Харків, звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 06.06.06р. № 0000380815/0 повністю. Обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до вимог п. 13 „Перехідні положення" розділу 2 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України” при від'ємному значенні суми податку на додану вартість у лютому 2006 року відшкодування з бюджету належних сум податку повинно здійснюватись у наступному за звітним періоді (з 1 березня 2006 року по 31 березня 2006 року) у порядку і строки, передбачені у п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. У висновку акту перевірки вказано, що платник податку порушив вимоги пп. а) пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Як вбачається з наведеного, застосування пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 цього Закону можливе лише за наявності необхідної та достатньої умови: декларування позивачем у наступному (березні 2006 року) за звітним (лютим 2006 року) податковому періоді від'ємного значення податку на додану вартість. За цих обставин відсутня правова підстава для обвинувачення платника податку у порушенні вимог пп. а) пп. 7.7.2. л. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що робить висновки акту необґрунтованими та неправомірними, оскільки позивач має право на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2006 року протягом березня 2006 року незалежно від виникнення від'ємного значення податку за результатами березня 2006 року.
Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проти позову заперечує, посилаючись на факт порушення позивачем вимог пп. а) пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Прокурор підтримує заперечення та позицію відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 21.04.2006 р. по 17.05.2006 р. посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку з питання правомірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2006 р. та за результатами перевірки складено акт № 861/41-014/14308894 від 24.05.2006 р., за висновками якого встановлено про порушення позивачем абзацу „а” пп. 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додатну вартість”, за рахунок чого бюджетне відшкодування за лютий 2006 р. завищено на 661188,0 грн. Як вказано в акті перевірки від 24.05.2006 р. позивач в розрахунку суми бюджетного відшкодування - додаток до податкової декларації з ПДВ за лютий 2005 р. задекларував: ряд.1 залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 7648120,0 грн.; ряд.2 сума податкового кредиту попереднього податкового періоду – 2955030,0 грн.; ряд.3 сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена утримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) - 1191480,0 грн.; ряд.4 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 1191480,0 грн. Перевіркою з'ясовано, що в рядку 24 податкової декларації по ПДВ за грудень 2005 р. позивач повинен був вказати суму 7838535,0 грн., а в рядку 25 декларації – 530292,0 грн., оскільки згідно наданих для перевірки документів встановлено, що сума податкового кредиту за лютий 2006 р., фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у лютому 2006р. постачальникам таких товарів (послуг) складає 530292,0 грн.
На підставі вказаного акту начальником СДПІ 06.06.06 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою за № 0000380815/0, яким з посиланням на пп. „б” п.п.4.2.2 п.4.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , п.п. 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додатну вартість”, зазначенням про порушення абз.”а” п.п. 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додатну вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006 р. у розмірі 661188,0 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі нижчевикладеного:
З наданих суду документів вбачається, що Харківське державне авіаційне виробниче підприємство діє на підставі Статуту, зареєстрованого у виконкомі Київської районної Ради народних депутатів м. Харкова розпорядженням № 1071 від 27.12.1991 р., реєстраційний № 772 від 28.12.1991р. та затвердженого Наказом Державного комітету промислової політики України від 07.11.2000 р. за № 356. Форма власності підприємства -загальнодержавна, орган управління - Міністерство промислової політики України ( п.п.1.3. акту перевірки від 21.03.2006 р.).Видами діяльності підприємства згідно довідки органу статистики від 14.11.2000 р. за № ю0010577 є , зокрема, 14720 - авіаційна промисловість, видом діяльності за КВЕД є, зокрема, 35.30.0 - будування повітряних та космічних літальних апаратів, (п.п.1.9. акту перевірки від 21.03.2006 р.), тобто Харківське державне авіаційне виробниче підприємство є підприємством в галузі літакобудування, яка згідно до ст.1 Закону України „Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні” є пріоритетною галуззю економіки України та міститься в переліку підприємств, наведеному у ст.2 вказаного Закону.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпункт 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів
(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Аналіз зазначених положень Закону та його застосування для всіх платників податку (крім певних визначених законом категорій) дозволяє зробити висновок, що в разі виникнення від'ємного значення суми ПДВ у звітному податковому періоді бюджетне відшкодування за такий звітний податковий період може бути проведено тільки з урахуванням сум від'ємного значення ПДВ наступного податкового періоду, що неможливо зробити без подання податкової звітності за такий наступний податковий період та в розмірі сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому до наступного (тобто у звітному) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
З цього також випливає, що бюджетне відшкодування всім платникам податків (крім визначених законом) по ПДВ не може бути проведено у наступному за звітним податковому періоді.
Як вже зазначалося позивач є підприємством літакобудування.
Абз. 14 п.13 Перехідних положень” розділу 2 Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 р.” та деяких інших законодавчих актів України” визначені особливості здійснення відшкодування з бюджету від'ємного значення сум ПДВ для підприємств суднобудування та літакобудування, а саме: при від'ємному значенні сум ПДВ, обрахованого в порядку, передбаченому в п.п. 7.7.1.п.7.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” по підприємствах суднобудування та літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом у порядку та строки, передбачені у п.7.7 ст. 7 цього Закону, тобто законодавець для підприємств судно- і літакобудування передбачив кращі порівняно з іншими платниками податків умови щодо повернення обігових коштів та використання їх в господарській діяльності, що узгоджується з конституційними основами правопорядку у сфері господарювання, передбачених ч.1 ст.5 Господарського Кодексу України та загальними принципами господарювання, передбаченими абз.6 ч.1 ст.6 ГК України, а також визнання літакобудування пріоритетною галуззю економіки України, передбаченому ст.1 Закону України „Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні”.
Суд зазначає, що вказівка в Законі на необхідність здійснення бюджетного відшкодування по ПДВ за звітний податковий період в наступному податковому періоді для підприємств літакобудування змінює порядок і строки здійснення бюджетного відшкодування для таких підприємств навіть за вказівки на необхідність дотримання порядку і строків бюджетного відшкодування, передбачених п.7.7 ст.7 Закону.
Так, зокрема, не може бути в повному обсязі застосований п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону, оскільки бюджетне відшкодування по таким підприємствам здійснюється в наступному за звітним податковому періоді і не враховує від'ємне значення ПДВ наступного податкового періоду.
Задовольняючи вимоги, суд зазначає, що крім визначених п.п.7.4.1 п.7.4. ст. Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР обов'язкових підстав для виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ необхідна ще й така підстава, як сплата платником сум податку, тобто Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. За змістом Закону право на відшкодуванням виникає лише при фактичні надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується і відповідачем, порушень з боку позивача при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту лютого 2006 р. не встановлено.
Позивач в рядках 3 та 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за лютий 2006 р. задекларував як суму бюджетного відшкодування 1191480,0 грн., тобто, виходячи з загальних вимог Закону України „Про податок на додану вартість” та як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив всі дії, які дають право та підстави для отримання бюджетного відшкодування за звітний податковий період у наступному податковому періоді.
Оскільки особливості відшкодування від'ємного значення для позивача не передбачають врахування такої підстави як обов'язкове декларування від'ємного значення ПДВ у наступному за звітним податковому періоді, то унеможливлюється застосування в цілому норми п.п. 7.7.2 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, що робить висновки акту перевірки необґрунтованими.
Надання платником податку разом з податковою декларацією по ПДВ розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації), випадки надання розрахунку та вимоги щодо його заповнення передбачені п.5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами і доповненнями). При буквальному прочитанні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, де міститься вимога про зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування дорівнює сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді.
Між тим, Закон України „Про податок на додану вартість” (п.п. „а” п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7) встановлює, що сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто Закон не вимагає від платника податку для визначення суми бюджетного відшкодування, що податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді.
Таким чином, і в разі застосування до позивача вимог п.п.”а” п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (що не є в даному випадку можливим з підстав, викладених вище) не можна було б стверджувати про порушення позивачем зазначеної вище норми, бо висновки відповідача з цього питання ґрунтувалися б (і частково ґрунтуються) на формулюванні рядка З розрахунку сум бюджетного відшкодування, принцип обрахування суми бюджетного відшкодуванням по ПДВ за яким суперечить принципам, закладеним в Законі України „Про податок на додану вартість”, а відтак, в силу ч.4 ст.9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Задовольняючи вимоги, суд зазначає, що дії позивача по визначенню сум ПДВ в декларації за лютий 2006 р. відповідають вимогам абз. 14 п.13 Перехідних положень” розділу 2 Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 р.” та деяких інших законодавчих актів України” та п.п. 7.7.1.п.7.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а оскаржуване рішення є неправомірним , прийнятим у порушення вказаних норм Законів та підлягає скасуванню.
Судові витрати підлягають стягненню згідно ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 4, 8, 17,50 , 86, 94, 160- 163 ,186 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 06.06.06р. № 0000380815/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул.. Сумська, 134) 3,40 грн. витрат по державному миту.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 09.10.06р. о 12-00 год.