Судове рішення #19996733

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «20»грудня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:


Головуючого                               Кузняк  В.  О.

Суддів                                          Давнього В.П., Струбіцької О.М.                 

за участю прокурора               Малик Н.В.

адвоката                                      ОСОБА_1

громадського захисника         ОСОБА_2      

              

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями громадського захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, в його інтересах захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 жовтня  2011 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

1. 24.11.2004 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, по ст. 185 ч. 1 КК України, до штрафу 510 грн;

2. 14.03.2004 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, по ст.186 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України, до 2 років позбавлення волі;

3. 09.06.2008 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, по 185 ч.З, КК України, до 3 років позбавлення волі.

засуджений за ст.296 ч.4 КК України та йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.


Справа №11-600/11 р.                                       Головуючий у І інстанції Іщенко І.В.

Категорія ст. 296ч.4 КК України                                         Доповідач Кузняк В.О.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишено  утримання під вартою, а строк відбування покарання обчислено з 13.05.2011 року.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_3  визнаний винуватим та засуджений за те, що 24 квітня 2011 року біля 17:30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, спільно із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись в громадському місці - на території міського пляжу м. Чернівці розташованого по вул. Донбасівській, 5, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи при цьому явну неповагу до загально прийнятих норм поведінки в суспільстві, в громадському місці, в присутності сторонніх осіб, безпричинно розпочав конфлікт з відпочиваючими громадянами, в ході якого, утримуючи в руках в'язку із шампурами в кількості 6 штук, приготовлених для засмаження шашлика,  з хуліганських мотивів, наніс один удар ОСОБА_8 в область голови, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді рубців лобно - тім'яної ділянки, які згідно висновку судово - медичної експертизи №893 від 17.05.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

На вказаний вирок громадський захисник ОСОБА_2 подала  апеляційну скаргу в якій, вказує на те, що суд однобічно і неповно дослідив всі обставини справи, прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, просить вирок суду скасувати а справу направити на додаткове розслідування.

Засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі вказує на допущену  неповноту та однобічність розгляду справи, що призвело до неправильної кваліфікації його дії, просить вирок районного суду змінити перекваліфікувавши його дії на ст.296 ч.2 КК України та зменшити призначену йому міру покарання, при цьому посилається на те, що у нього не було заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, кваліфікація дій засудженого за ст.296 ч.4 КК України є невірною, оскільки матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_3 застосував заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а тому просить вирок районного суду змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ст.296 ч.2 КК України та пом’якшити йому покарання.

Аналогічні вимоги порушуються в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_1      

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 в його інтересах громадського захисника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, міркування прокурора, яка вважав, що вирок районного суду як законний і обґрунтований слід залишити без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційна скарга громадського захисника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 слід задоволити.

Чинним кримінально –процесуальним законодавством передбачений  вичерпний перелік випадків порушення норм закону при яких апеляційний суд скасовує вирок районного суду і повертає справу на додаткове розслідування.

          При вивченні та розгляді справи в апеляційному порядку,  таких порушень колегією суддів не було встановлено, а доводи, які наводить в своїй апеляції громадський захисник ОСОБА_9 не дають підстав для повернення справи прокурору  на додаткове розслідування.    

          Згідно з вимогами ст.367 КПК України однією з підстав для зміни вироку суду є неправильне застосування судом кримінального закону.

          При цьому неправильне застосування кримінального закону полягає також в неправильному застосуванні норм Особливої частини Кримінального кодексу при кваліфікації діяння вчиненого засудженим.

          Як вбачається з матеріалів справи органи досудового слідства пред’явили засудженому обвинувачення, а районний суд засудив ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України –хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за кваліфікуючими ознаками: вчинене групою осіб, із застосуванням інших предметів, спеціально пристосованих або заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.

          Така кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 на думку колегії  суддів є помилковою.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство», спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими –предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети.

Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч.4 ст. 296 КК України.  

Тому, наявні в руках засудженого ОСОБА_3 в момент скоєння злочину шампура, не можуть бути визнані предметом спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки, матеріалами справи достовірно встановлено, що вказані шампура були привезені на міський пляж з метою смажити м'ясо, при цьому вони ніяким чином не були пристосовані засудженим для вчинення злочину.

Крім цього, п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство»зазначає, що при вчиненні хуліганства групою осіб за ч.4 ст.296 КК України можуть бути кваліфіковані дії тих його учасників, які особисто застосували зброю або інший предмет, спеціально пристосований  чи заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а також тих осіб, які хоча самі й не  застосували зазначених знарядь, але дали згоду чи в інший спосіб сприяли їх застосуванню іншими виконавцями цього злочину. Якщо один з учасників злочину застосував такі знаряддя без відома інших, то відповідальність  за ч.4 ст.296 КК України має нести лише він.

Під час досудового слідства та під час розгляду справи в районному суді засуджений вказував на те, що він не бачив в момент скоєння хуліганства у ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спеціальних предметів для нанесення потерпілим тілесних ушкоджень, що ним було підтверджено і під час апеляційного розгляду справи.      

               В своїй апеляційний скарзі засуджений ОСОБА_3 не заперечує проти вчинення ним хуліганських дій групою осіб, що підтвердив і під час апеляційного розгляду справи.     

          Крім цього з вироку районного суду видно, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства, вчинене групою осіб, повністю доведена матеріалами кримінальної справи, які були ретельно досліджені в суді першої інстанції, а саме: показами потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8; показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16; письмовими доказами по справі –а саме протоколами усних заяв про злочин, протоколом огляду місця подій, протоколом відтворення, протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання та іншими доказами.

           Таким чином, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що ОСОБА_3 при вчиненні хуліганства не застосував предмета спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та не дав згоду і не сприяв їх застосуванню іншими виконавцями цього злочину,  його дії слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 296 КК України –хуліганство,  тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб та обрати йому міру покарання в межах санкції цієї статті.

          Згідно з вимогами ст.65 КК України враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого ОСОБА_3, позитивну характеристику з місця проживання, а також те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочину в період непогашеної судимості, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 повинен відбувати покарання у місцях позбавлення волі.

При цьому, підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів не знаходить.

Однак, у зв’язку перекваліфікацією дій засудженого ОСОБА_3, зменшення суспільної небезпеки його злочинного діяння, колегія суддів вважає за можливим  при обранні йому міри покарання за ч.2 ст.296 КК України зменшити йому строк відбування покарання призначений йому районним судом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 371, 373 КПК України,  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію громадського захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_3, в його інтересах захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 жовтня  2011 року щодо ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України –змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.4 ст.296 КК України на  ч.2 ст.296 КК України.

          Призначити ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України покарання у  виді 2 (двох) років позбавлення волі.

  Строк відбування покарання обчислити з 13.05.2011 року.

          В іншій частині вирок районного суду залишити без зміни.

Головуючий                                                     В.О. Кузняк                                                 

Судді                                                                  О.М. Струбіцька

                                                                                  В.П. Давній


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація