Справа № 10-182/11Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Категорія - постанова Доповідач - Подковський О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Подковського О.А.
Суддів - Римар Т. М., Лекан І. Є.,
з участю прокурора –Лотоцького В.М.
захисника –адвоката –ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2011 року стосовно ОСОБА_2 , -
встановила:
як слідує із матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2. обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тобто в тому, що 14 жовтня 2011 року спільно з іншими особами вимагали у гр. ОСОБА_3 37 тисяч гривень, з погрозою насильства.
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2011року стосовно нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В апеляціях:
– захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить вищевказану постанову Тернопільського міськрайонного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту скасувати, змінивши її на підписку про невиїзд чи заставу. На думку апелянта, суд першої інстанції, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, належним чином не вивчив особу обвинуваченого. Так, не було враховано, що ОСОБА_2 має місце постійного проживання, характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався.
– Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію і просить її задовольнити, обравши запобіжний захід у вигляді застави у сумі 17 тис.грн., міркування прокурора про те, що постанова Тернопільського міськрайонного суду відносно ОСОБА_2 є законною та обгрунтованою, а тому її слід залишити без зміни, проаналізувавши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Так, у відповідності до ст.148,150 КПК України та з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 р. N 14-рп/2003 запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно із ч. 1 ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад три роки.
Як слідує із вимог п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства »суди мають дотримуватися вимог щодо змісту постанови про обрання запобіжного заходу.
У мотивувальній частині цієї постанови зазначаються підстави для обрання такого заходу, мотивується висновок про їх наявність, наводяться аргументи на користь того, що обвинувачений може ухилитися від слідства чи суду, чи від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі.
Оглядом протоколу судового засідання, постанови встановлено, що судом порушено вказані вимоги закону: не досліджувалися та не наведені достатні підстави застостування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а ті що наведені немотивовані. Твердження суду у постанові про те, що “ беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, у тому числі те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, однак враховуючи те, що ОСОБА_2, обвинувачується у вчинені умисного злочину, що є тяжким, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що інші запобіжні заходи, у тому числі застава в розмірі 17 тисяч гривень, крім взяття під варту, не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків” є безпідставними, оскільки позитивні характеристики на обвинуваченого не є достатніми підставами .
Також, суд у постанові зробив висновок, який може бути зроблений в іншій стадії судового процесу, пославшись на те, що з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачується у вчинені умисного злочину, що є не допустимим.
Крім того, під час розгляду справи було заявлене клопотання про обрання застави. Суд, хоча посилається у постанову на вказане клопотання, однак рішення по ньому в резолютивній частині не прийняв.
Таким чином, судом при розгляді справи допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства, наведеного вище, прийнято рішення без з'ясування всіх обставин по справі, в тому числі і тих якіб свідчили про намагання ОСОБА_2 ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі як того вимагає ст.148 КПК України. Тому постанову слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Із врахуванням всіх обставин по справі ОСОБА_2 слід залишити під вартою до розгляду справи по суті у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України , колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 - задовольнити частково, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2011 р. відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Тернопільський міськрайсуд.
ОСОБА_2 залишити під вартою до розгляду справи по суті у суді першої інстанції.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.А. Подковський