Справа №  22-ц-3416/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Федоришин А. В.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року                                   м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого –Федоришина А.В.,

суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,

при секретарі: Кубішин І.В.,

за участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 березня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(далі –Банк) до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и л а:

Банк звернувся до суду із зазначеним позовом, зазначав, що у зв’язку із невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору від 06.08.2007 року просить стягнути заборгованість достроково у розмірі 34132,43 доларів США в солідарному порядку з основного боржника ОСОБА_3 і поручителя ОСОБА_4

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача із ОСОБА_3 зазначену суму. В задоволенні позову про стягнення солідарно із ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення оскаржив Банк, просить його скасувати в частині відмови в їх позові і ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_4 заборгованої суми солідарно із ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта на підтримання доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів знаходить їх підставними і тому рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованої суми із ОСОБА_4 слід скасувати з ухваленням нового рішення по суті цих позовних вимог.

Судом встановлено, що 06.08.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредиту на загальну суму 28000 доларів США з терміном повернення до 05.08.2012 року. Зобов’язання ОСОБА_3 були забезпечені договором поруки між Банком та ОСОБА_4

За матеріалами справи ОСОБА_3 порушила умови договору, допустивши прострочення повернення чергових платежів.

22.10.2009 року Банк звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про дострокове стягнення із ОСОБА_3 суми кредиту, а також штрафних санкцій за невиконання зобов’язання.

Відмовляючи в задоволення позову Банку в частині солідарного обов’язку ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України і вважав, до порука ОСОБА_4 за зобов’язаннями ОСОБА_4 припинилася, так як кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителя.

При цьому суд виходив із того, що звернувшись з заявою про видачу судового наказу, кредитор встановив новий строк для виконання основного зобов’язання і у шестимісячний строк не звернувся із вимогою до поручителя.

Однак цей висновок суду не ґрунтується на нормах закону.

Як убачається із зазначеного вище кредитного договору грошові кошти надавалися Банком ОСОБА_3 з кінцевою датою повернення кредиту 05.08.2012 року. Цим же договором передбачено (п. 10.1.) право вимоги Банком дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені договором внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Як випливає із матеріалів справи згоди ОСОБА_3 на зміну договору в частині строків повернення кредиту не було.

Подання Банком заяви про видачу судового наказу не є зміна умов договору в частині строків виконання зобов’язання, а реалізація передбачених договором своїх прав.

За таких обставин підстав вважати, що Банк встановив новий строк для виконання основного зобов’язання суд не мав, а відтак застосування п. 4 ст. 559 ЦК України є безпідставним.

За змістом ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Так як ОСОБА_4 поручився перед Банком за виконання ОСОБА_3 свого обов’язку, проте остання порушила свої зобов’язання, то згідно наведених вище норм він відповідає перед кредитором ОСОБА_3 разом із нею як солідарний боржник.

Оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення із ОСОБА_4 солідарно із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, то рішення в цій частині слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 березня 2011 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_4 скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_4 солідарно із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк»34132,43 доларів США (еквівалент 272683,97 грн.) заборгованості за кредитним договором, судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: