Справа № 22ц-3587/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Шершуна В.В.
суддів : П»єнти І.В., Корніюк А.П.
при секретарі: Лапко Ю.В.
з участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3587 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 на ухвалу Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 04 серпня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 27/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 401кв.м., що розташована по АДРЕСА_1.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 04 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 27/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 401кв.м., що розташована по АДРЕСА_1 визнано мирову угоди на слідуючих умовах : ОСОБА_5 погоджується подарувати, а ОСОБА_2 погоджується прийняти в дар Ѕ частину від 27/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 401 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1. Сторони погодили, що договір дарування має бути укладений до 17.08.2011 року, позивач відмовляється від своїх позовних вимог та провадження по справі закрито.
В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду, вважаючи її незаконною. Просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом при визнанні
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Семенюк В.В. Справа № 22ц-3587
Доповідач –Корніюк А.П. Категорія № ухвала
мирової угоди було порушено положення ст. 175, 206 ЦПК України, а саме: судом не було роз»яснено сторонам наслідків укладення мирової угоди та не перевірено повноваження сторін і їх представників на укладання даної угоди. Також апелянт вказує, що судом вирішено питання щодо правовідносин, що не були предметом розгляду судом першої інстанції, а саме: вирішено питання земельної ділянки, і так як дану мирову угоду при її добровільному невиконанні буде неможливо звернути до примусового виконання, тому виникає сумнів у волевиявленні учасників процесу. Крім того, ухвалою суду не вирішено питання щодо розміру судових витрат та їх розподіл між сторонами.
Представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав і просить її задовольнити.
Представник ОСОБА_5 ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити і ухвалу судді першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню із передачею цивільної справи до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1п.3ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Згідно ч.1ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
За положеннями ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Тобто мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду й під контролем суду, заснована на взаємних поступках угода, яка по-новому визначає їх суб'єктивні права й обов'язки та є двостороннім волевиявленням сторін. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета спору. Не може визнаватися судом мирова угода, яка порушує права, свободи й охоронювані законом інтереси інших осіб.
У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди (ч.ч.4,5 ст.175, п.4 ч.1 ст.205 ЦПК України).
Встановлено, що ухвалою Кам»янець –Подільського міськрайонного суду від 04.08.2011р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 27/100 житлового будинку АДРЕСА_1 та про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 401кв.м. за АДРЕСА_1 визнана мирова на слідуючих умовах.. ОСОБА_5 погоджується подарувати, а ОСОБА_2 погоджується прийняти в дар Ѕ частину від 27/100 житлового будинку по АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 401 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1. Сторони погодили, що договір дарування має бути укладений до 17.08.2011 року, позивач відмовляється від своїх позовних вимог та провадження по справі закрито.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не було виконано вимоги ст.206 ЦПК України щодо роз»яснення сторонам наслідків укладення мирової угоди колегія суддів вважає, що вони є обґрунтованими .
Положення статті 206 ЦПК України передбачають наслідки закриття провадження у справі.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, саме судом першої інстанції при визнанні мирової угоди ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не було роз»яснено наслідків закриття провадження у справі, адже сторони були відсутні на судовому засіданні при вирішенні їхнього клопотання щодо визнання мирової угоди і згідно поданих ними заяв щодо визнання мирової угоди і розгляду даного клопотання у їхній відсутності не зазначено, чи ознайомлені вони із наслідками закриття провадження у даній цивільній справі. ( а.с.92,93).
На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги про порушення судом положення ст.175 ЦПК України щодо вирішення питання про правовідносини, які не були предметом позову є необґрунтованими. Адже, як вбачається із матеріалів цивільної справи, 13.10.10р. позивачем ОСОБА_2 було подано позов до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 27/100 житлового будинку АДРЕСА_1 і в процесі розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги шляхом подачі додаткової позовної заяви до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 401кв.м., що розташована по АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи .( а.с. 3, 41).
Колегія суддів також не погоджується із доводами апеляційної скарги в частині неможливості примусового виконання мирової угоди і вважає їх такими, що не відповідають чинному законодавству.
Відповідно до ст. 208 ЦПК України, судові рішення викладаються формі ухвал та рішень.
Згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст. 2 цього Закону).
Відповідно до ст. 3 цього Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом. Виконавчими документами є такі документи, що відповідають вимогам, зазначеним у ст. 19 цього Закону.
Згідно зі ст. 24 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Стаття 210 ЦПК України визначає, що ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з вступної частини, описової частини, мотивувальної частини та резолютивної частини із зазначенням висновку суду та строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи зазначене, ухвала про визнання мирової угоди може бути виконавчим документом та підлягає виконанню лише у випадку, якщо її резолютивна частина відповідає вимогам цього Закону.
З матеріалів справи не вбачається, що позивачем ОСОБА_5 вживалися заходи щодо примусового виконання ухвали Кам»янець –Подільського міськрайонного суду від 04 серпня 2011 року. Згідно пояснень представника позивача ОСОБА_6 на час розгляду апеляційної скарги позивач ОСОБА_5 направив виконавчий лист по даній справі до ДВС м. Кам»янець-Подільського, однак у представника сторони відсутні будь-які дані щодо чи відкриття виконавчого провадження чи про відмову у відкритті виконавчого провадження .
Інших підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 04 серпня 2011 року скасувати та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 27/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 401кв.м., що розташована по АДРЕСА_1 передати на новий розгляд до Кам»янець –Подільського міськрайонного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду А.П.Корніюк