ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" грудня 2011 р. Справа № 40/5005/9548/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Хрипуна О.О.
Барицької Т.Л.,
Князькова В.В.
за участю представників
сторін позивача –не з`явився;
відповідача –не з`явився;
прокуратури - Ходаківський М.П.;
розглянувши касаційну скаргу Колективного підприємства "Дніпромеблі"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду
від08.11.2011
у справі № 40/5005/9548/2011
за позовомДніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
доКолективного підприємства "Дніпромеблі"
прозміну п. 3.2 договору оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
В липні 2011 року Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Колективного підприємства "Дніпромеблі" з позовом про внесення змін до п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 05.07.2011, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та Колективним підприємством "Дніпромеблі", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 690, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 1086 від 05.07.2001, виклавши його в такій редакції: "3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011року за № 216/8 мінімальному розміру орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Красота О.І.) від 22.09.2011 позов задоволено повністю. Внесено зміни до п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 05.07.2011, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та Колективним підприємством "Дніпромеблі", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 690, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 1086 від 05.07.2001, виклавши його в наступній редакції: "3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 за № 216/8 мінімальному розміру орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бахмат Р.М., судді Лотоцька Л.О., Євстигнеєв О.С.) від 08.11.2011 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу Колективного підприємства "Дніпромеблі" без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011, Колективне підприємство "Дніпромеблі" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті рішення у справі судами попередніх інстанцій не забезпечено повного, всебічного та об"єктивного судового розгляду справи та порушено ст. 58 Конституції України, ст. ст. 651, 652 ЦК України та ст. 188 ГК України.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, з я ким погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що у зв’язку із змінами законодавства, умови спірного договору щодо розміру орендної плати не відповідали вимогам чинного земельного законодавства та підлягали приведенню укладеного договору оренди землі від 05.07.2001 у відповідність до діючого законодавства, а також у зв’язку з прийняттям Дніпропетровською міською радою рішення від 02.02.2011 № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства".
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 05.07.2001 між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та КП "Дніпромеблі" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, площею 0,2153 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Артільна, 6 для фактичного розміщення транспортного цеху, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63132002 згідно з планом земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.2 договору підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 23.11.2000 №2909.
Грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору 645228,925 грн. (п.1.3 договору).
Земельна ділянка надається до 23.11.2015 (п.2.1 договору).
Згідно п.3.2 договору оренда плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.
У п.п. 8.1, 8.2 договору сторони погодили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.
Предметом спору у цій справі є зобов’язання внести зміни до умов договору оренди земельної ділянки у відповідності із змінами, які внесені до статті 21 Закону України "Про оренду землі", а також нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VІ (309-17) від 03.06.2008 внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу з 01.01.2011 Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Однак, дійшовши по суті правильного висновку про необхідність захисту прав позивача, суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті судових рішень у справі залишили поза увагою положення ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). А ст. 288.4. Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Проте судовими рішеннями в даній справі передбачено внесення змін до спірного договору, з урахуванням яких форма платежу орендної плати, строки та порядок її внесення залишаються поза регулюванням договору, оскільки новою редакцією договору ці умови не визначені.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору в справі вимог ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказів належить до повноважень суду першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Колективного підприємства "Дніпромеблі" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 у справі №40/5005/9548/2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя О.О. Хрипун
Судді: Т.Л. Барицька
В.В. Князьков