ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2011 р. Справа № 5/78пд/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач
суддів:Акулової Н.В.
Владимиренко С.В.
розглянув
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м.Луганськ
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011р.
на рішення Господарського суду Луганської області від 28.07.11р.
у справі№5/78пд/2011 господарського суду Луганської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м.Луганськ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м.Луганськ
проврегулювання розбіжностей
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1., довіреність від 20.04.11р.
від відповідача:ОСОБА_2., довіреність від 01.06.11р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ про врегулювання розбіжностей при укладенні договору про спільне використання технологічних мереж №ДСВ 69к, а саме: викласти п. 7.5. цього договору та додаток «Порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання»в редакції позивача, яка наведена в протоколі врегулювання розбіжностей ( з урахуванням заяви від 28.07.2011р.).
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.07.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ задоволені частково та п. 7.5 договору виключено із договору про спільне використання технологічних мереж №ДСВ 69к, а додаток «Порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання»до договору викладено в редакції позивача. Припинено провадження по справі в частині врегулювання розбіжностей по пунктах 2.14., 2.15., 6.6 договору про спільне використання технологічних електричних мереж та додатках «розрахунок»і «довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період», в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 28.07.2011 року у справі №5/78пд/2011 залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 28.07.2011 року у справі №5/78пд/2011 –без змін.
Не погодившись з означеними судовими актами відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м.Луганськ, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 28.07.11р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011р.. Прийняти нове рішення , яким доповнити договір про спільне використання технологічних електричних мереж пунктом 7.5 наступного змісту "У разі виконання власником мереж, обов'язку, передбаченого п. 2.14 договору , після 31 грудня року, наступного за базовим періодом, оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється з дня отримання відповідного кошторису".
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що при постановленні оскарженого рішення суд порушив ст. 509 ГК України, та помилково не застосував Постанову НКРЕ від 01.08.01р. № 801 якою затверджена процедура встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, листом №03/824 від 31.03.2011р. позивачем на адресу відповідача був направлений проект договору про спільне використання технологічних мереж №ДСВ 69к.
Листом №01-471 від 19.04.2011 року відповідач надіслав позивачу підписаний договір та додатки до нього разом з двома примірниками протоколу розбіжностей, який також не був узгоджений відповідачем в порядку ст. 181 Господарського кодексу України.
За результатами розгляду запропонованих відповідачем розбіжностей, позивач склав протокол узгодження розбіжностей до договору про спільне використання технологічних електричних мереж та листом №03/1123 від 12.05.2011р. направив відповідачу у двох примірниках.
Неврегульованими залишились редакції п. 2.14, 2.15, 6.6, 7.5 договору про спільне використання технологічних мереж №ДСВ 69к, додатки «розрахунок»і «довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період», «Порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання», в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про врегулювання розбіжностей.
В процесі слухання справи, сторони дійшли згоди щодо редакції пунктів п. 2.14, 2.15, 6.6, додатків «розрахунок»і «довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період», в зв'язку з чим було припинено провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Неврегульованими залишились пункт 7.5 проекту договору та додаток «порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання».
Задовольняючи позов в частині виключення, зазначеного в протоколі погодження розбіжностей п.7.5 договору про спільне використання технологічних електричних мереж наступного змісту "У разі виконання власником мереж, обов'язку, передбаченого п. 2.14 договору , після 31 грудня року, наступного за базовим періодом, оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється з дня отримання відповідного кошторису" , суди попередніх інстанцій виходили з того , що, з врахуванням приписів п.п. 4.1, 4.4 Методики, абз. 3 п. 1.7 ПКЕЕ та п. 7.3 договору, відповідачем не доведено правового обґрунтування необхідності включення до змісту договору п. 7.5.
Загальний порядок укладення договорів визначений приписами ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України . Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, за приписами п. 1.2 Правил користування електричною енергією, договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.
Відповідно до абз. 3 п. 1.7 Правил користування електричною енергією, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).
Поряд з цим, приписи п.п. 5.17., 5.18. Правил визначають перелік істотних та обов’язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в оскарженій відповідачем частині з оглядом на наступне.
Як це було встановлено судами передніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи , відповідач наполягає на включені до договору про спільне використання технологічних електричних мереж пункту 7.5 наступного змісту "У разі виконання власником мереж, обов'язку, передбаченого п. 2.14 договору , після 31 грудня року, наступного за базовим періодом, оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється з дня отримання відповідного кошторису".
З цього приводу слід зазначити , що за приписами п. 4.4 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 N 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за N 732/15423 (надалі - Методика), норматив витрат на умовну одиницю доводиться до відома територіальних представництв НКРЕ не пізніше 1 березня поточного календарного року. Для електропередавальних організацій, які не надали до 31 січня поточного календарного року інформацію згідно з пунктом 4.1 цієї Методики, норматив витрат на умовну одиницю встановлюється на рівні попереднього року.
Крім того, як це вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, оплата послуг з утримання технологічних мереж визначена в п. 7.3 договору, що відповідає абз. 3 п. 1.7 ПКЕЕ, згідно якого встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку до Правил користування електричною енергією.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
За приписами ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає , що прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. та рішення Господарського суду Луганської області від 28.07.11р. у справі №5/78пд/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м.Луганськ –без задоволення.
Головуючий суддя: М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко