ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"21" грудня 2011 р. Справа № 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015  
  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С., 

суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К. 

розглянувши касаційну скаргуФонду державного майна України 
на ухвалу

 та на постановугосподарського суду Одеської області від 03.08.2011

Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 
у справі№ 17-2- 21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 господарського суду Одеської області 

за заявоюВАТ “Одесаобленерго” Центральні електричні мережі” 

доВАТ “Одеський завод “Центролит” 

пробанкрутство  

керуючий санацією Бондаренко В.М. 

в судовому засіданні взяли участь представники :

Фонду державного майна УкраїниПідгородній В.П., Стрельников П.О. 

ВОСТ України Сазонов Г.Г. 

ВАТ “Одеський завод “Центролит”Бондаренко В.М. (керуючий санацією) 

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2011 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна –арбітражного керуючого Гавриша Ю.В., введено процедуру санації ВАТ “Одеський завод “Центролит”, призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Бондаренка В.М., зобов'язано керуючого санацією провести процедуру санації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 ухвалу господарського суду Одеської області від 03.08.2011 залишено без змін.

Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 та ухвалу господарського суду Одеської області від 03.08.2011 року.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, боржник є особливо небезпечним підприємством, а тому до процедур банкрутства такого боржника слід застосовувати особливості процедури передбаченої приписами ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Фондом державного майна України зазначено, що судами, в порушення ч.2 ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при розгляді справи не було залучено відповідний орган місцевого самоврядування, а також центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься сфера діяльності боржника.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

          Таким чином, процедура розпорядження майном обмежена строками. 

З матеріалів справи вбачається, що процедура розпорядження майном боржника триває з 07.03.2001 року. Суд першої інстанції протягом майже 11 років не вирішував питання про перехід до однієї з судових процедур, визначених Законом.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" направило господарському суду Одеської області протокол засідання комітету кредиторів ВАТ "Одеський завод "Центролит" від 15.12.2010 року. Комітетом кредиторів боржника на засіданні вирішено звернутися до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації ВАТ "Одеський завод "Центролит". 

Державним департаментом з питань банкрутства надано суду пропозицію відносно кандидатури арбітражного керуючого Бондаренка В.М. для призначення його керуючим санацією ВАТ "Одеський завод "Центролит" ( т.58 а.с. 5)

Фонд державного майна України направив до господарського суду лист від 25.03.2011 №10-17-4123, в якому зазначив про те, що відповідно до приписів п.8 ст.16, п.п.1, 2 ст.17 Закону, господарський суд може відкрити процедуру санації за клопотанням комітету кредиторів. Рішення про відкриття процедури санації та призначення керуючим санацією прийнято комітетом кредиторів ВАТ "Одеський завод "Центролит". Державним департаментом з питань банкрутства запропоновано призначити керуючим санацією арбітражного керуючого Бондаренка В.М. Фонд державного майна України просив господарський суд врахувати пропозицію Державного департаменту з питань банкрутства при розгляді питання призначення керуючого санацією (т.58 а.с. 17-18).

Комітетом кредиторів на засіданні 01.03.2011 погоджено запропоновану Державним департаментом з питань банкрутства кандидатуру керуючого санацією - арбітражного керуючого Бондаренка В.М. (т.57 а.с. 50-51)

За таких обставин, колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції скористався своїм правом, задовольнив клопотання комітету кредиторів про введення процедури санації та виніс відповідну ухвалу з дотриманням норм законодавства.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що оскаржувана ухвала винесена без врахування приписів ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме за відсутності представників відповідного органу місцевого самоврядування, а також центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого відноситься сфера діяльності боржника, не приймаються до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону для цілей цього Закону особливо небезпечними підприємствами визнаються підприємства вугільної, гірничодобувної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної, інших галузей, визначених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

Частиною 2 ст.43 Закону передбачено, що докази, що підтверджують належність боржника до особливо небезпечних підприємств, господарському суду надає боржник.

Згідно чинного законодавства, для впровадження спеціальної процедури банкрутства необхідно, щоб підприємство входило до Переліку особливо небезпечних підприємств, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 "Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.2.2 статуту ВАТ "Одеський завод "Центролит" предметом діяльності товариства є виробництво литва чавунного, сталевого, кольорового металів і інше та відносить до підприємств металургійної промисловості. На ВАТ "Одеський завод "Центролит" розповсюджується порядок задоволення вимог щодо відшкодування витрат на заходи для запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу особливо небезпечним підприємством - банкрутом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 "Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 

Судом першої інстанції встановлено, що виробнича діяльність підприємства припинена з 2002 року, виробничі лінії, устаткування, обладнання, яке використовувалося у виробничому процесі демонтовано та відсутнє на підприємстві. Боржник та Фонд державного майна України, як орган уповноважений управляти державним майном –майном боржника, не надали господарському суду впродовж 11 років доказів, що підтверджують належність боржника до особливо небезпечних підприємств.

Відповідно до ст.107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу.

Фондом державного майна України у касаційній скарзі та у поясненнях не наведено доводів на підтвердження порушення інтересів держави. Саме тільки введення процедури санації ніяким чином не обмежує Фонд державного майна України у здійсненні своїх повноважень як учасника процедури банкрутства. 

Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про управління об'єктами державної власності " зобов'язує арбітражного керуючого погоджувати з Фондом державного майна план санації чи мирову угоду, в межах яких може бути здійснено відчуження майна чи реструктуризація підприємства. 

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

 П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.08.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 у справі № 17-2- 21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 залишити без змін.

 Головуючий                                                                       О.С. Удовиченко 

 Судді                                                                                 А.О. Заріцька

 П.К. Міщенко