Справа  2-575/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

27.12.2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -ОСОБА_1,

при секретарі -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння,  -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2011р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що в його господарстві з 1994р. по 2010р. включно утримувався кінь, який був його власністю. Даний факт підтверджується довідкою Балицької сільської ради Мостиського району. Його дочка – ОСОБА_5 разом із своїм співжителем – ОСОБА_4, відповідачем у справі, проживали разом з ним в його будинку в с. Новосілки на протязі 10 років. Вони розходилися, знову сходилися, більше часу проживаючи окремо. Після чергової сварки в 2010р. відповідач пішов з його дому та забрав без його відома коня, плуга та воза.

Вказував, що він є інвалідом І групи, людиною похилого віку, а тому в міліцію із відповідною заявою звернулася його дочка. Дільничний інспектор міліції забрав у ОСОБА_4 плуга і віддав йому. Листом від 25.02.2011р. йому повідомлено, що для вирішення спірних майнових відносин з відповідачем йому необхідно звернутися в суд. За таких обставин він позбавлений можливості не лише користуватися і розпоряджатися своїм майном, а й володіти ним, з огляду на що змушений звернутися до суду із цією заявою. Як власник він має право витребувати своє майно із незаконного володіння відповідача. Добровільно повернути йому його власність – коня та воза, відповідач відмовився і натомість побив його дочку.

З огляду на вищенаведене, просив суд ухвалити рішення, яким витребувати від ОСОБА_4 належне йому майно – коня та воза, які були в його господарстві з 1994р..

Вимоги представником позивача підтримано в судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив в повному обсязі та пояснив, що дійсно в господарстві позивача був кінь та віз, проте цього коня вони продали. Після цього позивач з дружиною купили ще одного коня, проте він був слабенький і його теж продали. Після цього вони купили кобилу і вона знаходилася в господарстві позивача близько трьох років і її теж продали. Проте залишилося лошатко, яке він згодом виміняв на дорослого коня. Саме цього коня він і забрав собі, коли розійшовся з представником позивача. Вважає, що має право на цього коня, оскільки більше десяти років прожив у господарстві позивача, доглядав за конем, вкладав гроші у будівництво будинку, проводив там ремонти, а тепер йому хочуть і коня забрати, за яким він доглядав. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як він також вкладав свої гроші у господарство позивача, хоч коня жодного разу за свої кошти не придбавав.

Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить кінь та віз, які постійно з 1994р. знаходилися у його господарстві в с. Новосілки Мостиського району. При цьому позивач декілька разів продавав, купував та обмінював коней завжди за власні кошти, що відповідачем не оспорюється. Востаннє позивач придбав кобилу, яка народила лошатко. Вказане лоша відповідач обміняв на дорослого коня без будь-якої доплати.

ОСОБА_4 на протязі останніх десяти років до грудня 2010р. проживав разом з ОСОБА_3 та його дочкою – ОСОБА_5. В грудні 2010р. ОСОБА_4 покинув господарство ОСОБА_3, забравши з собою без дозволу власника плуг, віз та коня, з приводу чого ОСОБА_5 зверталася в Мостиський РВ ГУМВСУ у Львівській області.

Листом від 25.02.2011р. Мостиський РВ ГУМВСУ у Львівській області повідомив ОСОБА_5, що постановою від 23.02.2011р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України (у зв’язку з відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України). ОСОБА_5 для вирішення спірних майнових відносин з ОСОБА_4 рекомендовано звернутися в суд в цивільно-правовому порядку згідно ст.28 КПК України.

Як вказала представник позивача у судовому засіданні, ДІМ Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області відібрав у ОСОБА_4 плуг та повернув його ОСОБА_3, проте віз і кінь і надалі знаходяться у відповідача.

Стаття 180 ЦК України встановлює, що тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Згідно ст.189 ЦК України продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки лошатко, яке народилося у кобили, що належала ОСОБА_3, згідно вимог чинного законодавства також є власністю ОСОБА_3, а ОСОБА_4 виміняв таке лошатко без будь-якої доплати на дорослого коня, без належної правової підстави утримує за місцем свого проживання цього коня та воза, що належать ОСОБА_3, станом на момент розгляду справи у суді такі не повернуті законному власнику, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати повернути ОСОБА_3 майно, що знаходиться за місцем його проживання.

Крім того у відповідності до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст.189, 387 ЦК України,  ст.ст.10, 11, 88, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Зобов’язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, повернути ОСОБА_3, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, коня та воза, що знаходяться у господарстві ОСОБА_4 і є власністю ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 94 (дев’яносто чотири) гривні 10 коп. судового збору, які перерахувати на р/р 31213206700252, МФО – 825014, банк отримувача – ГУДКУ у Львівській області, отримувач платежу – державний бюджет Мостиського району, код ЄДРПОУ 37510893, призначення платежу «Судовий збір за позовом ОСОБА_3, Мостиський районний суд Львівської області, 37510893, п.1.2 ЗУ «Про судовий збір».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_1