Рішення                  Справа 1806/2-3840/11

іменем України

  20 грудня 2011 р. Ковпаківський районний суд м. Суми в особі:

головуючого судді  Фоменко І.М.

при секретарі Щербань Г.Г., представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина»про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду та в судовому засідання позовні вимоги підтримав і мотивує тим, що він з 19.05.2008 року до 12.03.2009 року працював у відповідача ТОВ «Укрнафтозапчастина»на посаді заступника начальника технічного відділу та був звільнений в зв»язку з виходом на пенсію. При звільненні йому виплатили кошти у сумі 943,85 грн., які не компенсували заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористані 25 днів щорічної відпустки.

  Територіальна державна інспекція праці в області при перевірки відповідача виявила порушення ст.ст. 96, 97 103 КЗпП України, через це йому не було донараховано заробітна плата і компенсація за невикористані 25 днів щорічної відпустки, а також не була індексована згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Загальна сума заборгованості по заробітній платі з індексацією і компенсації за невикористані 25 днів щорічної відпустки складає 4627,67 грн., загальна сума компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати складає 1061,30 грн., тому просить суд стягнути на його користь з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 5688,97 грн., зобов»язати відповідача виплатити заборгованість в пенсійний фонд для перерахунку його пенсії.

  Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволенні позовних вимог та суду пояснив, що ОСОБА_2 працював в ТОВ „Укрнафтозапчастина" з 19 травня 2008 року (наказ № 44 від 19.05.2008 року) на посаді заступника начальника технічного відділу по 12 березня 2009 року (наказ № 8-К від 12.03.2009 року про звільнення в зв'язку з виходом на пенсію).

Зміни умов оплати праці в бік погіршення були запровадженні в зв'язку з критичним погіршенням фінансового становища ТОВ „Укрнафтозапчастина", а саме різким зменшенням заказів та різким зменшенням обсягів виконуваних робіт, що об'єктивно було зумовлено фінансовою кризою в Україні. Всі працівники ТОВ „Укрнафтозапчастина" були своєчасно повідомлені, в тому числі і позивач, про зміни в бік погіршення умов оплати праці, відповідно до яких раніше провадилася оплата праці. Закон не встановлює форми повідомлення працівників власником про погіршення умов оплати праці, та не зобов'язує власника повідомляти персоніфікованим способом. Обов'язок власника, щодо повідомлення ОСОБА_2 про зміни в бік погіршення умов оплати праці, був їм виконаний в повному обсязі, а саме 01.09.2008 року на зборах інженерно-технічного складу ТОВ „Укрнафтозапчастина" директор попередив ОСОБА_2 та інших про зміни в бік погіршення умов оплати праці, а саме: про переведення працівників на посадові оклади в розмірі діючої мінімальної заробітної плати через два місяці з моменту попередження, що було  .

 Про переведення працівників на посадові оклади в розмірі діючої мінімальної заробітної плати через два місяці з моменту попередження був виданий наказ ТОВ „Укрнафтозапчастина" № 17/1 від 01.09.2008 року погоджений з радою трудового колективу, яка діяла відповідно до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ „Укрнафтозапчастина" на 2007-2009 роки.

З вказаним наказом були ознайомлені усі працівники підприємства.

В подальшому були видані відповідні накази ТОВ „Укрнафтозапчастина": № 21 від 30.10.2008 року, № 19/1 від 01.10.2008 року, № 23 від 28.11.2008 року , але про відповідне збільшення заробітної плати.

Позивач після попередження його за два місяці про зміни в бік погіршення умов оплати праці, а саме: про встановлення посадового окладу в розмірі діючої мінімальної заробітної плати не звільнився з ТОВ „Укрнафтозапчастина", не оскаржував встановлення йому посадового окладу на рівні мінімальної заробітної плати, а отримував нараховану йому заробітну плату відповідно до наказів та штатного розкладу.

 Про початок простою всього підприємства працівники були попереджені своєчасно, відповідно до акту простою № 1 від 01.10.2008 року та наказу ТОВ „Укрнафтозапчастина" № 20 від 01.10.2008 року, наказу ТОВ „Укрнафтозапчастина" № 21 від 30.10.2008 року, акту простою № 2 від 01.12.2008 року та наказу ТОВ „Укрнафтозапчастина" № 23/1 від 01.12.2008 року, акту простою № 2/1 від 16.12.2008 року та наказу ТОВ „Укрнафтозапчастина" № 25 від 31.12.2008 року.

   Позивачу час простою оплачувався відповідно до вимог ст. 113 Кодексу законів про працю України, з розрахунку не нижче від двох третин встановленого посадового окладу, відповідно до наданих розрахунків заробітної плати.

Позивач вказує, що заяв з проханням про відпустку без збереження заробітної плати не писав і дізнався що був у відпустці тільки з відповіді Територіальної державної інспекції праці Сумської області.

Вказана обставина також не відповідає дійсності, а саме:

Позивач власноручно написав та надав підприємству заяву про наданню йому відпустки без збереження заробітної плати з 17.12.2008 року по 31.12.2008 року строком на 15 днів, про видані накази ТОВ „Укрнафтозапчастина" № 142-к від 16.12.2008 року та № 148-к від 16.12.2008 року.

Крім того, позивачу при звільненні були нараховані заробітна плата та інші виплати не за 8 днів роботи в березні 2009 року, а за весь березень 2008 року.

  Відповідні нарахування за березень 2009 року, в тому числі оплата праці за 21

робочий день, допомога при виході на пенсію, доплата до компенсації за відпустку, оплата

і компенсації за невикористані дні відпустки, в розмірі 1 151, 88 грн. були виплачені ТОВ

„Укрнафтозапчастина" та отримані позивачем в розмірі 943, 85 (за виключенням податків), відповідно до платіжної відомості за березень 2009 року.

 Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в зв'язку з необґрунтованістю.

     Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює начальником відділу на підприємстві та під час загальних зборів у вересні 2008 року керівником товариства Овчаренко було попереджено всіх працівників про перехід на мінімальну заробітну плату, а також у вимушений простой підприємства, оскільки заказів на роботу не було, а директор бажав, щоб підприємство працювало і далі. На зборах був присутнім і Кононов, який знав, що в підприємстві скрутне становище, та заробітна плата виплачується в розмірі 2/3 від мінімальної заробітної плати.

      Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює технічним директором в товаристві та ОСОБА_2 був його заступником, всі на підприємстві знали, що з 01.11.2008 р. у всіх працівників буде мінімальна заробітна плата, оскільки роботи на підприємстві не було, заказів також не було, директором були проведені збори, на яких всіх попередили, про те, що заробітна плата буде зменшена, в а подальшому був простой, вони писали заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, в тому числі і Кононов.

      Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює у відповідача фінансовим директором, та вона разом з директором підприємства повідомляла ІТР працівників та робітників підприємство про скрутне фінансове положення у товаристві, у зв»язку з кризою в країні та тим, що підприємство немає нових заказів, тому всі робітники були попереджені та переведені на мінімальну заробітну плату, а в подальшому були на простої, за що їм виплачувалася заробітна плата в розмірі 2/3 частини мінімальної заробітної плати в тому числі і позивачу. Коли через два роки після звільнення ОСОБА_2 звернувся до бухгалтера підприємства з вимогами про виплату йому заборгованості по зарплаті то вона була здивована та йому було повідомлено про те, що з ним розрахувалися в повному обсязі.

   Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

     Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював у відповідача з 19.05.2008 року до 12.03.2009 року на посаді заступника начальника технічного відділу, що підтверджується довідками ТОВ «Укрнафтозапчастина», наказом № 44-к від 19.05.2008 р. та наказом № 8-к від 12.03.2009 р. Звільнено за власним бажанням, у зв»язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України (а.с. 16-18, 49, 51, 52).    

  Згідно листа територіальної державної інспекції праці у Сумській області від 22.06.2011 р. на ім.»я ОСОБА_2, вбачається, що за його зверненням було проведено перевірку ТОВ «Укрнафтозапчастина», якою було встановлено, що на підприємстві упродовж вересня 2008 –березня 2009 року оголошений час простою з відповідною оплатою праці (а.с.5,6).

 Між сторонами склалися трудові правовідносини, які регулюються КЗпП України.  

 Згідно ст. 34 ч.1 КЗпП України передбачено, що простій –це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, а частина 2 цієї статті передбачає, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, у станову, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

   Відповідно до ст. 103 КЗпП України про нові або зміну умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

 лата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 113 ч.1 КЗпП України передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)

  З матеріалів справи вбачається, що відповідно до зборів інженерно-технічного складу трудового колективу ТОВ «Укрнафтозапчастина»від 01.09.2008 року було вирішено змінити через два місяці діючи умови оплати праці та затвердити посадові оклади інженерно-технічних працівників підприємства в розмірі мінімально встановленого законодавством України рівня не залежно від посади (а.с.34,35).

  Протоколом засідання Ради трудового колективу ТОВ Укрнафтозапчастина»від 01.09.2008 р. були також затверджені посадові оклади всіх працівників підприємства в розмірі мінімально встановленого законодавством України рівня не залежно від посади (а.с.38,39).

  Згідно наказів № 17/1 від 01.09.2008 р. про встановлення з 01.11.2008 р. № 30.10.2008 р. посадові оклади для всіх працівників підприємства не залежно від посади в розмірі 545 грн. в місяць (а.с.40, 41), наказ № 19/1 від 01.10.2008 р., № 23 від 28.11.2008 р. про встановлення з 01.12.2008 р. посадові оклади для всіх працюючих на підприємстві, не залежно від посади в розмірі 605 грн. в місяць (а.с.42, 43)

 Згідно довідки ТОВ «Укрнафтозапчасть»про нарахування оплати праці та інших виплат за березень 2009 р. ОСОБА_2 вбачається, що йому було нараховано 1151,88 грн. (а.с.54, 55)

 З матеріалів справи вбачається, що згідно розрахунків заробітної плати по підприємству з листопада 2008 р. по березень 2009 року заробітна плата виплачувалась робітникам, як за простой (а.с.59-73), що також відповідає платіжним відомостям (а.с.74-79).

 З урахуванням викладеного у суду немає законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі компенсації за невикористані 25 днів щорічної відпустки та компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати та зобов»язання відповідача виплатити заборгованість в Пенсійний фонд для перерахунку пенсії.    

    Керуючись ст.ст. 34, 84, 103, 116, 233 КЗпП України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»., ст.ст. 10, 11, 56-60, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

                                                                     ВИРІШИВ:

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» про стягнення заборгованості по заробітній платі  компенсації за невикористані 25 днів щорічної відпустки та компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати та зобов»язання відповідача виплатити заборгованість в Пенсійний фонд для перерахунку пенсії відмовити за необґрунтованістю.    

  Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

                        Суддя                                                      І.М. ФОМЕНКО

20.12.2011