13.12.2011                                                   Справа № 2-1317/11 р.                                                                                                           

                                                        ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        13 грудня  2011 року  Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі : головуючого-судді Гонтаренко Т.М.,при секретарі Герко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Світловодськ  цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу по заробітній платі,видачу трудової книжки,стягнення середнього заробітку,відшкодування моральної шкоди,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

        Позивачка звернувся з зазначеним позовом до суду і просить стягнути з відповідача  на її користь борг по заробітній платі в сумі 1593.29,грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 101.92грн.,середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 17.07.2011року і по день ухвалення рішення по даній справі, середній заробіток в зв»язку з затриманням видачі належним чином оформленої трудової книжки з урахуванням коефіцієнта за період з 17.07.2011року по 28.11.011року та моральну шкоду в сумі 2550.00грн.

        Свої позовні вимоги обґрунтовує тим,що вона з 14.06.2011року була прийнята на роботу до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 в якості продавця продовольчих товарів в приміщення магазина «Всесвіт»по вулиці Леніна,10 в м.Світловодську.

        В порушення умов вказаного договору відповідач встановила їй графік роботи,за яким вона працювала позмінно з 08-00 до 19-00 годин без обідньої перерви та вихідних днів,а тому відповідно до ст..117 КЗпП України має право на подвійну оплату за роботу у вихідні дні.

        17.07.2011року в зв»язку з порушенням ОСОБА_2 трудового законодавства/затримка  у виплаті заробітної плати/ вона розірвала трудовий договір,але при звільнені з нею не був проведений повний розрахунок по заробітній платі та не внесено відповідних записів у трудову книжку. Вважає,що діями відповідача їй також була спричинена моральна шкода,яка полягає в душевних стражданнях,в порушені нормальних життєвих зв»язків та перешкоді із-за відсутності трудової книжки працевлаштуватися.

        В судовому засіданні позивач надала заяву про збільшення своїх позовних вимог,а саме просила забов»язати відповідача внести запис про  її звільнення в  трудову книжку,а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку,який складає 969.60грн. з урахуванням коефіцієнта,тобто 2908.80грн. і забов»язати останню сплатити всі внески ,передбачені законом до пенсійного  та інших фондів, які та не здійснила .

      Після, вона та її представник відмовились  від частини позовних вимог, а саме: забов»язання відповідача видати їй трудову книжку та внести  запис про її звільнення ,а також забов»язання відповідача сплатити пенсійні та інші внески до відповідних фондів Світловодської ОДПІ про що надали письмову заяву і відмова була прийнята судом, в решті позовних вимог ОСОБА_1 їх підтримала і просить задовольнити ,оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи і є обґрунтованими.

       Відповідач позов отримала,запереч не надала,про день та час судового засідання повідомлялась належним чином,про що свідчить зворотня розписка,до суду не з»явилась і про причини своєї неявки суд не повідомила,а тому за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи,що відповідає вимогам ст..224 ЦПК України.

       Заслухавши пояснення позивача та її представника,дослідивши та вивчивши матеріали справи , суд приходить до наступного.

       В судовому засіданні  достовірно встановлено,що сторони перебували у трудових відносинах/а.с.7/.

        Згідно запису в трудовій книжці/а.с.5-6/ позивач була прийнята на роботу продавцем продовольчих товарів за вказаним вище трудовим договором від 14.06.2011року.

        З табелю обліку робочого часу/а.с.8/ вбачається,що позивач працювала у вихідні дні:  18.06 та 19.06 2011року , а також 10.07 та 16.07 2011року.

        Згідно довідки Світловодської об»єднаної державної податкової інспекції/а.с.20/ ОСОБА_2 є приватним підприємцем-фізичною особою і перебуває на обліку в Світловодській ОДПІ.

         Відповідно до заяви/а.с.9/ позивач зазначила,що бажає розірвати трудові відносини саме за ч.3 ст.38 КЗпП України,але заявою не визначений строк їх розірвання. Із запису  в трудовій книжці/а.с.31/позивача було звільнено за власним бажанням.

          З листа /а.с.10/ видно,що позивач зверталася з заявою до територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області з приводу порушень відповідачем законодавства про працю .

          Відповідно до ст..38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір,укладений на невизначений строк,попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Сторони  трудового договору можуть також домовитися про будь-який строк його розірвання в межах двох тижнів. Однак однобічне скорочення цього строку як працівником,так і працедавцем не допускається.

           Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства,установи,організації,проводиться в день звільнення.

           Відповідно до ст.117 КЗпП  в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,зазначені ст..116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство,установа,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

            Відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

            В судовому засіданні  встановлено,що у зв»язку із затримкою розрахунків при звільнені позивач зазнала моральних страждань ,що супроводжувалось потребою у докладанні додаткових зусиль для організації свого життя,проте розмір моральних страждань у їх грошовому виразі суд вважає завищеним і переконаний ,що достатньою компенсацією її моральних страждань буде сума у 1000.00грн.

            Виходячи з вище викладеного,керуючись ст.116,117,237-1 КЗпП України,ст..ст.10,11,60,209,212-215,218,224-226  ЦПК України, суд,-

                                               В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити частково.

             Стягнути з суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг по заробітній платі в сумі 1593.29грн.,грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 101.92грн., середній заробіток в розмірі 969.60грн. за затримку розрахунку при звільнені з урахуванням коефіцієнта за період з 17.07.2011року по день ухвалення рішення у справі тобто 13.12.2011року, в зв»язку із затримкою видачі належним чином оформленої трудової книжки середній заробіток 969.60грн. з урахуванням коефіцієнта за період з 17.07.2011року по 28.11.2011року та моральну шкоду в сумі 1000.00грн.

               В іншій частині позовних вимог відмовити.

               Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

               Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на відповідний бюджетний рахунок судовий збір в сумі 188.20грн.

                Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача,поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                              Т.М.Гонтаренко