Дата документу 22.12.2011

Справа № 2-4390/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.12.2011 р.                                м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці, в складі головуючого судді Сало Т.Б., при секретарі Цюрпіті Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теркхолдінг»про стягнення боргу по агентського договору від 10 серпня 2001 року та позовом ТОВ «Теркхолдінг»до ОСОБА_1 про визнання агентського договору від 10 серпня 2001 року недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, який мотивований наступним.

Відповідно до п. 1.1 агентського договору від 10 серпня 2001 року, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався виконати роботи з оформлення права власності за ТОВ «Теркхолдінг»на будівлі, розташовані по вул. Ватутіна, 14 в м. Вінниці: головний корпус з прибудовами, скляний корпус та складовий корпус.

31 жовтня 2003 року позивач завершив виконання робіт, передбачених договором, ним було отримано документи, які засвідчують право власності відповідача на будівлі: рішення виконкому Вінницької міськради від 14.10.2003р. про оформлення права власності за ТОВ «Теркхолдінг»на будівлі; свідоцтво про право власності на будівлі від 21.10.2003 року та реєстраційне посвідчення від 31.10.2003 року, видане КП Вінницьке ООБТІ.

Відповідно до п.п. 2.2 та 2.6 агентського договору, відповідач зобов'язався сплатити позивачеві 5000000 грн. за надані послуги після підписання акту виконаних робіт.

16 червня 2004 року сторони підписали акт виконаних робіт, згідно з яким позивач ОСОБА_1 здав, а відповідач ТОВ «Теркхолдінг»прийняв агентські послуги на суму 5000000 гривень.

Згідно з п. 2.5 агентського договору вартість виконаних робіт виплачується відповідачем протягом шести місяців після підписання акту виконаних робіт. Тобто, до 16 грудня 2004 року відповідач повинен був розрахуватись.

До сьогоднішнього дня ТОВ «Теркхолдінг»не розрахувалось із позивачем, тому останній змушений звернутись до суду.

До суду звернулось ТОВ «Теркхолдінг»(далі по тексту –ТОВ) з позовом про визнання недійсним зазначеного агентського договору, який мотивований наступним.

Існує агентський договір між ОСОБА_1 та ТОВ, датований 10 серпня 2001 року. ТОВ вважає,що наявні усі законні підстави для визнання недійсним даного агентського договору з наступних підстав.

ЦК України, станом на 2001 рік не було передбачено укладання агентського договору. Відповідно до норм права, які діяли в 2001 році (період укладення спірного договору), поняття агентування було встановлено лише Кодексом торговельного мореплавства України, відповідно до якого при виконанні договору морського агентування, морський агент, що діє від імені судновласника у морському порту або поза його територією надає судновласнику послуги в галузі торговельного мореплавства.

За своєю правовою природою агентський договір від 10 серпня 2001 року (відповідно до норм ЦК УРСР, який діяв станом на 2001 рік) фактично був Договором доручення. Тобто, спірний агентський договір є удаваним, оскільки є договом доручення.

Відповідно до ст. 386 ЦК УРСР за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Для виконання будь-яких дій від імені довірителя, повіреному мала видаватися довіреність. Будь-яких довіреностей ТОВ для виконання даного договору позивачу не видавало. Будь-яких дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно ТОВ «Теркхолдинг»ні в КП «ВООБТІ», ні у Вінницькій міській раді позивач не вчиняв, правовстановлюючі документи не отримував і не передавав ТОВ «Теркхолдинг».

Крім того, згідно зі ст. 387 ЦК УРСР (в редакції станом на 2001 рік), громадяни не можуть одержувати винагороду за виконання договору доручення, крім випадків, прямо зазначених у законі.

В зв’язку з тим, що спір за позовом засновника ТОВ «Терхолдинг» - АТЗТ «Пента», ТОВ «Інтерхолдинг»щодо визнання недійсним агентського договору від 10.08.2001 року був предметом розгляду різних судів в АРК Крим протягом 2008-2011 років , в зв’язку з чим провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теркхолдинг»про стягнення боргу було зупинено. ТОВ «Теркхолдинг»до вирішення справи в судах АРК не звертався з даним позовом до суду. Провадження по даній справі було поновлено лише в 2011 році і тому позивач вважає поважною причину пропуску строку подання позову про визнання агентського договору від 10.08.2011 року недійсним.

Крім того, згідно із статутом ТОВ «Терхолдинг»(в редакції 2001р.), який діяв на час підписання директором оспорюваного договору було визначено (п.6 до компетенції учасників відноситься затвердження правил та процедур та інших внутрішніх документів підприємства). Статут визначає, що директор вирішує інші питання що не входять до компетенції засновників. Так, в протоколі учасників ТОВ «Терхолдинг» було визначено компетенцію директора в частині укладання угод між підприємством та іншими договірними сторонами, згідно з якою, угоди на суму понад один мільйон гривень повинні підписуватись лише за погодженням з учасниками товариства. Такого погодження у формі рішення на укладання агентського договору від 01.08.2011р. учасники не надавали.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги до ТОВ з підстав викладених в заяві. Також заперечував проти визнання агентського договору недійсним. В судовому засіданні зазначив, що укладання агентського договору не заборонялось діючим на той час Цивільним Кодексом України.

Представник ТОВ заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_1 та підтримав позовні вимоги товариства з підстав викладених у позові.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши докази надані при розгляді цивільної справи, встановив наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Теркхолдинг»в особі генерального директора ОСОБА_2 було укладено агентський договір датований 10 серпня 2001 року.

Предметом даного договору є агентська робота з оформлення «Агентом»документів на право власності ТОВ «Терхолдинг»на будівлі по вул. Ватутіна/Чехова, 14/2, а саме приміщення основного корпусу с прибудовами, скло корпусу, та складового корпусу. Вартість агентського договору складала 5 000 000грн, яку необхідно сплатити агенту протягом 6 місяців після підписання акти виконаних робіт.

16.06.2004р. між генеральним директором ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був підписаний акт виконаних робіт.

Як пояснив представник ТОВ, договір укладався в 2001 році, коли генеральним лдиректором ТОВ був ОСОБА_2. А з позовом звернувся чинний директор ТОВ, Таратун О.П., який вважає, що при укладанні агентського договору колишнім директором, були порушені права підприємства.

З матеріалів інвентарної справи на будинковолодіння по вул. Ватутіна/Чехова 14/2, вбачається, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14.10.2003р. було оформлено право власності за ТОВ «Терхолдинг»на будівлі та споруди по вул. Ватутіна/Чехова у м. Вінниці та зареєстровано право власності за ТОВ «Терхолдинг»(згідно реєстраційного посвідчення від 31.10.2003р).

Відповідно до п. 1.7. «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженого наказом Держкомбуду України N 127 від 24.05.2001р. ( в редакції на час проведення технічної інвентаризації вересень 2002року) було визначено, що для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання.

В матеріалах технічної інвентаризації містяться договори підписані між ВООБТІ та ТОВ «Терхолдинг»на виконання робіт по інвентаризації майна.

П. 2.3. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002р. визначено, що для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми.

В матеріалах технічної інвентаризації містяться заява від генерального директора ТОВ «Терхолдинг» щодо вчинення дій з реєстрації майна

Жодних документів, що свідчать про виконання дій щодол виконання агентського договору саме ОСОБА_1 матеріали інвентарної справи не містять. З матеріалів інвентарної справи вбачається, що звернення щодо реєстрації та проведення технічної інвентаризації майна подавались генеральним директором ТОВ «Терхолдинг»ОСОБА_2

Із зазначених доказів суд прийшов до висновку, що агентський договір від 10.08.2011р. є удаваним правочином. Даний правочин сторони вчинили з метою приховати інший правочин –договір доручення, який сторони насправді між собою вчинили.

Відповідно до ч.2 ст.58 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Із змісту агентського договору від 10 серпня 2001 року вбачається, що на даний договір поширюються положення ЦК УРСР, що регулюють правовідносини щодо договорів доручення.

Відповідно до ст. 386 ЦК УРСР (в редакції станом на 2001 рік), за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Згідно зі ст. 387 ЦК УРСР (в редакції станом на 2001 рік), громадяни не можуть одержувати винагороду за виконання договору доручення, крім випадків, прямо зазначених у законі.

Посилання представника ОСОБА_1 на положення ст. 4 ЦК УРСР враховуються судом, однак зазначена норма закону передбачала, що цивільні права і обов’язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки п.п. 2.2.,2.5.,2.6 договору від 10.08.2001р. суперечать положенням ст. 387 ЦК України права та обов‘язки в цій частині між сторонами не виникли.

Згідно зі ст.48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Оскільки п.п. 2.2.,2.5.,2.6 договору від 10.08.2001р. не відповідають вимогам ст. 387 ЦК України даний договір повинен бути визнаний недійсним.

Щодо посилань ТОВ «Терхолдинг»щодо перевищення компетенції директора то вони не враховуються судом оскільки як вбачається із змісту статуту ТОВ «Терхолдинг»він не містить обмежень на укладання угод на певні суми. ч. 3 ст. 63 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що директор товариства діє від імені товариства в межах визначених законом та установчими документами.

Ст. 57 ГК України визначає, що установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

Хоча учасники товариства і мають право у відповідності до вимог Закону України «Про господарські товариства»та статуту приймати рішення, однак рішення учасників щодо обмеження повноважень директора повинно було бути викладено у вигляді змін до статуту ТОВ «Терхолдинг»отже воно не являється установчим документом і не обмежує повноважень директора.

Щодо заяви ТОВ про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, то суд враховує поважність причин пропуску строків з огляду на наступне.

Згідно рішень учасників ТОВ «Терхолдинг», генерального директора ОСОБА_2 було обмежено в підписані угод на суму понад 1000000грн. Рішень учасників про погодження даної угоди сторонами до суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи 20.11.2004р. генерального директора ОСОБА_2 було знято з посади. В період з моменту підписання акту виконаних робіт генеральним директором ОСОБА_2 до подання позову ОСОБА_1 до суду 14.12.2007р. не міститься жодних письмових доказів про повідомлення товариства та його учасників про наявність відповідної угоди з чого можна зробити висновок про те, що учасниками та новому генеральному директору ТОВ «Терхолдинг» не було відомо про наявність вказаного правочину.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.12.2007р. по справі №6639/07 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Текрхолдинг» про стягнення боргу було відкрито провадження у справі.

Після того як ТОВ «Терхолдинг»та його учасникам»стало відомо про наявність вказаного договору учасниками було подано позов до суду про визнання його недійсним, що вбачається з ухвали Ленінського районного суду від 07.03.2008р. про зупинення провадження у справі та ухвали про відкриття провадження по справі від 21.01.2008р. Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 08.04.2010р. позов було задоволено. Рішенням апеляційного суду Автономної республіки Крим від 24.01.2011р. заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 08.04.2010р. було скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог з підстав того що законом не передбачено право учасника товариства звертатись до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. Відповідне рішення було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.01.2011р.

27.09.2011р. ТОВ «Терхолдинг»було подано позовну заяву про визнання відповідного договору недійсним.

Оскільки про наявність вказаного договору ТОВ стало відомо наприкінці 2007року. В період з січня 2008р. по квітень 2011р. тривав розгляд справи з тим ж самими позовними вимогами заявленими учасниками ТОВ «Терхолдинг»і після вирішення даної справи в суді позов на захист своїх порушених прав ТОВ «Терхолдинг»було подано у вересні 2011р.

Враховуючи зазначене, причини пропуску є поважними, що є підставою для їх поновлення судом.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Терхолдинг»підлягають задоволення, і як наслідок, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Суд, керуючись ст.ст. 4,48,50,58,59,387 ЦК УРСР, Законом України «Про господарські товариства»ст.ст. 11, 57-60, 212, 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Теркхолдінг»до ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним агентський договір від 10 серпня 2001 року укладений між ТОВ «Теркхолдінг»та ОСОБА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теркхолдінг»про стягнення боргу по агентського договору укладеного між ТОВ «Теркхолдінг»та ОСОБА_1 від 10 серпня 2001 року –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теркхолдінг» судовий збір в розмірі 17 (сімнадцять) гривень та 37 (тридцять сім) гривень –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судові витрати за позовом ОСОБА_1 залишити за останнім.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

          Секретар: