ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"16" жовтня 2006 р. | справа № 20-5/198 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
До: Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” (99012 м. Севастополь, вул. Паршіна, 6)
Про стягнення заборгованості в розмірі 11408,25 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Зінченко Ольга Володимирівна, довіреність № 5644/0/2-06 від 30.06.06, , ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";
Відповідач - Дубровсьвий Іван Іванович, голова правління, протокол №4 від 27.12.03, , ВАТ "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14369";
Відповідач - Вергун Іван Петрович, представник, довіреність № 52 від 11.09.06, , ВАТ "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14369";
Суть спору:
Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ВАТ “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369”, про стягнення заборгованості за перевищення граничної величини споживання електроенергії в розмірі 11408,25 грн.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 10120,76 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 112 від 09.11.2004.
Відповідач позовні вимоги визнав частково по рахунку № 50533 від 29.11.2005 в розмірі 1402,92 грн., та по рахунку № 55476 від 29.12.2005 в розмірі 3414,48 грн., а всього на суму 4817,40 грн.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -
встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
09.11.2004 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” та ВАТ “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” укладений Договір № 112 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-18).
Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ВАТ “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” електроенергією, а ВАТ “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ВАТ “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” користувалось електроенергією на підставі Договору № 112 від 09.11.2004 (далі –Договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов’язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.
Згідно з п. 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричною енергією на наступний рік Споживач не пізніш 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
Додатком № 1 до Договору відповідач узгодив об’єм поставки електроенергії на вересень 2005 року - 8000 кВт/г, листопад 2005 року –19000 кВт/г, грудень 2005 року –27000 кВт/г, березень 2005 року –28000 кВт/г, квітень 2006 року –25000 кВт/г.
У наданих відповідачем звітах про об’єм спожитої електроенергії зафіксовані витрати енергії у вересні 2005 року –10021 кВт/г, листопаді 2005 року –23926 кВт/г, грудні 2005 року –38832 кВт/г, березні 2006 року –45721 кВт/г, квітні 2006 року –27558 кВт/г.
Таким чином об’єм фактично спожитої електроенергії представив собою об’єм перевищення понад договірної величини у вересні 2005 року –2021 кВт/г, листопаді 2005 року –4926 кВт/г, грудні 2005 року –11832 кВт/г, березні 2006 року –17721 кВт/г, квітні 2006 року –2558 кВт/г.
У зв’язку з чим, відповідачеві були виставлені рахунки за перевищення ліміту активного споживання: № 40921 від 29.09.2005 на суму 537,21 грн., № 50533 від 29.11.2005 на суму 1402,92 грн., № 55476 від 29.12.2005 на суму 3414,48 грн., № 14232 від 20.03.2006 на суму 5303,36 грн., № 19758 від 20.04.2006 на суму 750,28 грн.
В процесі розгляду справи позивач здійснив частково оплату суми заборгованості: по рахунку № 40921 від 29.09.2005 на суму 537,21 грн., та № 19758 від 20.04.2006 на суму 750,28 грн., а всього на суму 1287,49 грн.
Таким чином, на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 10120,76 грн. по рахункам № 14232 від 20.03.2006 на суму 5303,36 грн., № 50533 від 29.11.2005 на суму 1402,92 грн., № 55476 від 29.12.2005 на суму 3414,48 грн.
Посилання відповідача на те, що рахунок № 14232 від 20.03.2006 на суму 5303,36 грн. він вважає необґрунтованим, на підставі того, що ним була здійснена передоплата даного рахунку 10.03.2006 в повному об’ємі, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надані докази в підтвердження цього факту.
Крім того, відповідно до п.п 8.4 договору, споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію плановими платежами наступним чином:
- до 01 числа розрахункового місяця 40 % від вартості договірної величини електроспоживання;
- до 10 числа розрахункового місяця 30 % від вартості договірної величини електроспоживання;
- до 20 числа розрахункового місяця 30 % від вартості договірної величини електроспоживання;
Відповідач не надав суду доказів оплати за спожиту електроенергію у встановлені договором строки.
Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 11.2 Правил користування електричною енергією Споживачі електричної енергії зобов'язані оплачувати обсяги електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006) споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 114,08 грн. та інформаційне –технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” (99012 м. Севастополь, вул. Паршіна, 6, код ЄДРПОУ 03117524, п/р 26001301335308 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 26038333335510 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) заборгованість за перевищення ліміту активного споживання електроенергії в розмірі 10120,76 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” (99012 м. Севастополь, вул. Паршіна, 6, код ЄДРПОУ 03117524, п/р 26001301335308 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515)на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 114,08 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І. В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
23.10.2006
Розсилка:
1. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
2. ВАТ “Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369” (99012 м. Севастополь, вул. Паршіна, 6)
3. Справа
4. наряд