Справа № 308/15649/21

1-в/308/412/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в місті Ужгороді, подання провідного фахівця Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 , про приведення судового рішення у відповідності до вимог закону, –

ВСТАНОВИВ:

Фахівець Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про приведення судового рішення у відповідності до вимог ч. 2 ст. 74 КК України, посилаючись на те, що до Ужгородського районного відділу надійшли розпорядження та копія вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2022 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки. Вищезазначений вирок того ж дня був прийнятий до виконання.

В поданні ставиться питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09 серпня 2024 року.

Зазначає, що згідно вироку внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 , які мали місце 07.09.2021, завдано шкоду потерпілому на загальну суму 270 (двісті сімдесят) гривень.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн., а 50 відсотків від його розміру становило 1135 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2270 грн. (1135 x 2 = 2270 грн.).

Враховуючи викладене, на підставі частини другої статті 74 КК України, фахівець Ужгородського РВ направив матеріали стосовно засудженого ОСОБА_4 для вирішення питання про його звільнення від призначеного судом покарання.

Представник Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» у судове засідання не з`явився та начальник відділу подав заяву, згідно якої просив розглянути подання без їх участі та задоволити.

Прокурор в судове засідання також не з`явився та подав заяву, згідно якої просив розглянути подання без його участі.

Засуджений не скористався правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься його заява, згідно якої він просить подання задоволити та розглянути у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України.

Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.

Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України).

При цьому, законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2022 року в справі №308/15649/21, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2270 грн. (1135 x 2 = 2270 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, ч. 2 ст. 74, ст. 185 КК України, Законом України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її постановлення.

Суддя         ОСОБА_1