Справа № 344/454/25

Провадження № 1-кп/344/670/25

У Х В А Л А

29 квітня 2025 року                                                            м. Івано-Франківськ

  Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого  судді                                   ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря                                  ОСОБА_2 ,

прокурора                                                  ОСОБА_3 ,

потерпілого                                                ОСОБА_4 ,

захисника                                                   ОСОБА_5 ,

обвинувачених                                          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,- 

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2025 року продовжено запобіжні заходи щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою,  щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді домашнього арешту на строк до 08 травня 2025 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на строк 60 днів, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час з покладенням відповідних обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на строк 60 днів, які попередньо вручено обвинуваченим та захиснику. Підтримуючи подані клопотання, мотивував наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та інших свідків, що ще не допитувалися під час судового розгляду.

Захисник не заперечив щодо продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді домашнього арешту, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , враховуючи тривалість його застосування, позитивні характеристики обвинуваченого, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відшкодування завданих збитків та намір проходити службу у ЗСУ.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника, просив змінити запобіжний захід на більш м`який, щоб мати змогу пройти ВЛК для подальшого проходження служби у Збройних Силах України.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Потерпілий підтримав думку захисника, вважав за доцільне змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м`який для можливості подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують особу ОСОБА_6 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, наявність постійного місця проживання, наявність місця роботи до застосування запобіжного заходу (водій у Верховинській філії ДП «Ліси Україна»), міцність соціальних зв`язків (одружений), наявність на утриманні однієї неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , репутацію обвинуваченого, що раніше не судимий, те, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 є особливо тяжким злочином (ч.4 ст.189 КК України) та нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України), суд також враховує, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, а також свідків, обвинуваченого ОСОБА_7 , що ще не допитувалися під час судового розгляду, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Суд враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для судового провадження подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України. Тобто ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, згідно якої, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи дані, що характеризують особу ОСОБА_7 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, наявність постійного місця проживання, місця роботи (автомеханік), міцність соціальних зв`язків (неодружений), наявність на утриманні однієї неповнолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , репутацію обвинуваченого, що раніше не судимий, те, що кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_7 є нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК України), суд враховує, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, а також свідків, що ще не допитувалися під час судового розгляду, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

На переконання суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 покладених на них обов`язків. Запобіжні заходи у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та у виді домашнього арешту у нічний час обвинуваченого ОСОБА_7 є співмірними і доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Обставин, котрі давали б підстави для зміни чи скасування запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді домашнього арешту у нічний час з покладенням відповідних обов`язків, слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд – 

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до 27 червня 2025 року включно.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді домашнього арешту з забороною залишати домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у період від 21 год 00 хв до 06 год 00 хв, та з покладенням обов`язків, визначених ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2025 року –  продовжити до 27 червня 2025 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), начальнику Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено у частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти  днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                           ОСОБА_10