Справа №678/956/24

Провадження №2-678-41/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарях судового засідання Непийводи Л.Д., Валової Г.В., Баранєвич І.М.,

з участю: представників позивача - прокурорів Гриньової І.Д., Сухорук О.В.,

представника ДСГП «Ліси України» - Ніколайчука В.С.,

представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Вагіна Д.С., Гарматюк Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в селищі Летичів справу за позовною заявою керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С.А. в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарство підприємство «Ліси України», Хмельницька обласна військова адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про повернення земельної ділянки у комунальну власність,

встановив:

08.07.2024 року, до суду надійшла вищевказана позовна заява керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С.А. від 26.05.2024 року в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, в якій представник позивача просить: повернути у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04404548, земельну ділянку загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013; стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.06.2017 року №22-12581-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Місце розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради (6823081600:03:002:0013), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.09.2017 року №22-19186-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , яка розташована за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради. Надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 6823081600:03:002:0013 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради (Летичівська селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області. 15.09.2017 року ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230). 05.10.2017 року ОСОБА_4 , що діяла за довіреністю ОСОБА_3 №1034, посвідченої 09.06.2017 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Вавринчук О.М., відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2017 року №1572, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В., продала земельну ділянку ОСОБА_2 , яка 05.10.2017 року зареєструвала своє право власності на неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230). 28.09.2021 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2021 року №1510, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Лаврентьєвою В.В., продала земельну ділянку ОСОБА_1 , який 27.09.2021 року зареєстрував своє право власності на неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230). Водночас спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 вибула з державної власності незаконно, адже встановлено, що Розпорядженням Летичівської РДА №467/2009-р від 30.10.2009 року було затверджено Cхему консервації малопродуктивних, деградованих та непридатних для сільськогосподарського використання земель державної власності на території Летичівського району, яку розроблено на виконання Програми розвитку земельних відносин у Летичівському районі на 2001-2010 роки, враховуючи подання Відділу Держкомзему у Летичівському районі, з метою забезпечення підвищення і відтворення родючості ґрунтів, раціонального використання, а також охорони земельних ресурсів району. Таким чином, у відповідності до п.8 Порядку консервації земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №175 від 17.10.2002 року, прийнято рішення про консервацію земель. Відповідно до Схеми організації території земель Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, сформованої 18.08.2010 року, погодженої начальником Відділу Держкомзему у Летичівському районі, визначено землі, що підпадають під проектне заліснення. На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.09.2013 року №106 «Про надання дозволу ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на складання робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» були складені робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.10.2013 року №126 «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» затверджено робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га згідно з додатком, до якого включені і землі Горбасівської сільської ради загальною площею 60,2 га. Зокрема, із активного господарського обігу вилучено 60,2 га сільськогосподарських угідь (рілля), які розташовані на території Горбасівської сільської ради Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району) з метою здійснення їх консервації шляхом заліснення. В подальшому, на виконання Державної програми «Ліси України», затвердженої постановою Кабінету Міністрів №581 від 29.04.2001 року, вказаний масив земельних ділянок було заліснено ДП «Летичівське лісове господарство», що підтверджується також протоколом огляду земельної ділянки, проведеному у кримінальному провадженні, в ході якого здійснено фотозйомку земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, інформацією Державного космічного агентства України за наслідками проведення ретроспективного супутникового моніторингу земельної ділянки за результатами якого складено тематичні карти. Як на момент передачі спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , продажу її ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , так і на сьогодні вона вкрита лісовою рослинністю. Таким чином, за наявності прямої заборони використання законсервованої земельної ділянки для цілей, не пов`язаних із консервацією, не зважаючи на те, що на вказаній земельній ділянці проведено заліснення, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, будучи обізнаним про статус земельної ділянки як законсервованої під заліснення, на підставі наказів затвердило документацію із землеустрою щодо відведення 26 земельних ділянок на території Горбасівської сільської ради, загальною площею 60,2 га, та передало у приватну власність громадянам, в тому числі ОСОБА_3 , ці землі як вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. Також встановлено, що розпорядженням Летичівської РДА від 28.11.2005 року надано дозвіл Державному підприємству «Летичівське лісове господарство» на розробку Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою їх заліснення із земель державної власності (землі непридатні для сільськогосподарського використання) на території району. Відповідно до акту від 08.12.2005 року визначено земельні ділянки, які необхідно вилучити із сільськогосподарського обороту та відвести під заліснення на землях державної власності на території Летичівського району, в тому числі на території Горбасівської сільської ради. Рішенням Горбасівської сільської ради №1 від 23.03.2007 року, за клопотанням ДП «Летичівське лісове господарство», на виконання Державної програми «Ліси України», затвердженої постановою Кабінету Міністрів №581 від 29.04.2001 року, надано дозвіл під заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель Горбасівської сільської ради із земель запасу. Згідно інформації начальника Відділу земельних ресурсів у Летичівському районі станом на 14.12.2007 року на території Горбасівської сільської ради Летичівського району підлягає залісненню 60,2 га земель. Встановлено, що відповідно до акту від 14.08.2009 року проведено обстеження деградованих і малопродуктивних земель (ріллі) на території Горбасівської сільської ради загальною площею 60,2 га. У відповідності до п.11 Порядку консервації земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №175 від 17.10.2002 року, при впровадженні (реалізації) проекту консервації земель межі земельних ділянок закріплюються у натурі (на місцевості) межовими знаками. На підставі розпорядження Летичівської РДА №467/2009-р від 30.10.2009 року, на виконання вимог п.11 Порядку, 10.10.2013 року проведено встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що підлягає залісненню на території Горбасівської сільської ради. Встановлено, що Проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Летичівського району, затверджений наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року, перед затвердженням отримав висновок відділу Держземагентства у Летичівському районі Хмельницької області ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 07.10.2013 року про доцільність та погодження Проєкту землеустрою консервації деградованих та малопродуктивних земель. Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року затверджено робочі проєкти землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності, в тому числі за межами населених пунктів Летичівського району. Відповідно до Проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель прийнято рішення про вилучення із активного господарського обігу на території Горбасівської сільської ради Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району) Хмельницької області 60,2 га сільськогосподарських угідь (рілля) та здійснити їх консервацію шляхом заліснення. Термін консервації - постійний. Згідно Проєкту консервації постійна консервація - це виведення деградованих і малопродуктивних земель із сільськогосподарського обробітку шляхом заліснення або створення трав`яного покриву природнім шляхом зі зміною цільового призначення на природоохоронне або частково рекреаційне. У розробленому ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Проєкті землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Летичівського району наведені основні характеристики, показники та причини віднесення обстежених земель до малопродуктивних і деградованих земель. Разом з тим, наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-19186-СГ від 11.09.2017 року передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 на території Горбасівської сільської ради (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району), яку було вилучено з сільськогосподарського обороту та законсервовано шляхом заліснення. Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області оригінал робочого Проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району відсутній, у зв`язку із чим проведено службове розслідування. Разом з тим, наявність оригіналу Проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району підтверджується низкою інших доказів, що передували його затвердженню, зокрема, архівними копіями рішень Горбасівської сільської ради, Летичівської РДА, а також наявним оригіналом наказу Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року, яким затверджено робочі проєкти землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності, в тому числі за межами населених пунктів Летичівського району. Відповідно до акту перевірки інформації щодо факту втрати робочого Проєкту землеустрою від 24.07.2019 року, комісією ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не встановлено місцезнаходження оригіналу Проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області. За фактом зловживання службовим становищем службовими особами ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області та відділу Держгеокадастру у Летичівському районі Хмельницької області щодо незаконної видачі наказів на розроблення та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з числа описаної вище законсервованої землі, та передачі їх у приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017241010000046 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. В межах досудового розслідування кримінального провадження №42017241010000046, від 05.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, призначено земельно-технічну експертизу з метою підтвердження факту перебування спірних земельних ділянок в межах земельної ділянки, яка відведена для консервації шляхом заліснення відповідно до Проєкту консервації деградованих та малопродуктивних земель на території Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району), затвердженого наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року. За результатами земельно-технічної експертизи (висновок №361/1684-1708/18-26 від 28.03.2018 року) встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 площею 2 га накладаються (нашаровуються) на законсервовану шляхом заліснення деградовану і малопродуктивну земельну ділянку державної власності площею 60,2 га, яка знаходиться на території Горбасівської сільської ради (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району). Площа накладення становить 2 га. Згідно інформації філії «Летичівське лісове господарство» ДП «Ліси України», на виконання Державної програми «Ліси України», затвердженої постановою Кабінету Міністрів №581 від 29.04.2001 року, упродовж 2006-2007 років земельну ділянку на території Горбасівської сільської ради було поступово штучно заліснено. Вказане підтверджується книгами обліку проектів лісових культур у 2006 та 2007 роках, нарядами-актами на виконання робіт, відомостями обліку лісових культур, актами технічного приймання лісових культур за цей період. Так, з огляду на книгу обліку лісових культур, яка ведеться з 01.05.2005 року по даний час, встановлено, що у 2006 році на території Горбасівської сільської ради ДП «Летичівське лісове господарство» висаджено однорічні сіянці дуба звичайного та клена гостролистого на площі 13,3 га, а у 2007 році здійснено посадку двохрічних сіянців із власного розсадника на площі 40 га. Крім того, за зверненням ДП «Летичівське лісове господарство» приватним підприємством «Кілюта» розроблено План меж земельної ділянки на території Горбасівської сільської ради, який погоджено начальником Летичівського районного відділу земельних ресурсів. Разом з тим, ДП «Летичівське лісове господарство» неодноразово направлялися листи до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення в землі лісогосподарського призначення (для ведення лісового господарства), на які відповіді не отримано. Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №884 від 28.10.2022 року припинено державне підприємство «Летичівське лісове господарство» шляхом приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Згідно наказу №261 від 10.01.2023 року за філією «Летичівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» закріплено права та обов`язки ДП «Летичівське лісове господарство». Відповідно до протоколу огляду земельних ділянок за межами населених пунктів Летичівської селищної ради площею 60,2 га, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, від 05.10.2023 року, проведеного в межах досудового розслідування кримінального провадження №42017241010000046 від 05.12.2017 року, із залученням спеціалістів з охорони навколишнього природного середовища, відділу лісового господарства, лісничого, інженера-землевпорядника, встановлено, що на вказаній земельній ділянці наявні багаторічні лісові насадження дуба та клена. На момент огляду виявлено чітко сформовані ряди насаджень дерев породи дуба висотою 7-8 метрів, діаметр стовбура від 8 до 15 см із явно вираженою деревною кроною. Відстань між деревами породи дуба у ряді близько 70 см. Відстань між рядами дерев породи дуба становить 6 метрів. Висота дерев клену становить від 5 до 8 метрів, діаметром стовбура 2-3 см. Відстань між деревами клена у ряді становить близько 70 см, між рядами дерев породи клена - 6 метрів. Відбувається черговість насаджень дуб - клен. В ході проведення огляду земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, здійснено фотозйомку, фото-таблицю долучено до матеріалів протоколу огляду. З огляду на фототаблиці, на цьому масиві земельних ділянок чітко видно лісові насадження, земельна ділянка вкрита деревами, які розміщуються у ряди. У листі Державного космічного агентства України від 21.05.2024 року №1692-4-04.01.02-2024 надано інформацію щодо супутникового моніторингу території масиву земель, законсервованих під заліснення, за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013. Так, за результатами проведення ретроспективного супутникового моніторингу земельної ділянки встановлено, що активність проведення заліснення підтверджується. Моніторинг проведено із використанням даних дистанційного зонування Землі, за результатами якого складено тематичні карти, та можна зробити висновок про те, що відбувається поступовий процес заліснення вказаної земельної ділянки та поля в цілому. Згідно тематичних карт, доданих до листа, встановлено, що на вказаному масиві земель, в тому числі земельній ділянці з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 чітко проглядається ріст дерев, які посаджені у ряди. Таким чином, на момент прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу №22-19186-СГ від 11.09.2017 року про передачу у власність ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, а також на момент її продажу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вона знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель на території Горбасівської сільської ради (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району), яку було вилучено з сільськогосподарського обороту та яка підлягала консервації шляхом заліснення. Велика Палата Верховного Суду (рішення №359/3373/16-ц від 23.11.2021 року) вважає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак лісових земельних ділянок (у даному випадку такі ознаки наявні та підтвердженні протоколом огляду) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. З огляду на такі висновки Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_3 , як особа, якій було відчужено земельну ділянку наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які купили цю земельну ділянку відповідно до договорів купівлі-продажу, проявивши розумну обачність, не могли не знати про незаконність набуття ними цієї земельної ділянки, яка була заліснена. Тому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можуть вважатися такими, які покладалася на легітимність добросовісних дій органу виконавчої влади. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі №200/606/18). Крім того, оскільки у відповідності до вимог ст.6 ЗК України, при подачі заяви про надання у власність земельної ділянки на території Горбасівської сільської ради ОСОБА_3 зазначив не лише відомості про цільове призначення земельної ділянки, а й долучив графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, тому він не міг не знати про те, що у 2017 році на вказаній земельній ділянці вже росли дерева. Рішенням Хмельницького апеляційного суду від 13.12.2018 року у справі №686/4423/18, що набрало законної сили, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.10.2013 року №126 «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель», яким затверджено робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га, згідно з додатком, до яких включені і землі Горбасівської сільської ради загальною площею 60,2 га, в тому числі і спірна земельна ділянка кадастровий номер 6823081600:03:002:0013, не визнано незаконним та він є чинним. Отже, на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.09.2017 року №22-19186-СГ про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, зазначена земельна ділянка не могла використовуватись для ведення особистого селянського господарства, оскільки була законсервована шляхом заліснення. Враховуючи наведені вище обставини, передача земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, відбулася з порушенням вимог чинного земельного законодавства, у зв`язку із чим, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькй області від 11.09.2017 року №22-19186-СГ про передачу у власність ОСОБА_3 підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.08.2020 у справі № 686/18690/17. Так, при розгляді аналогічної позову заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури суд констатував, що на час винесення спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу у власність земельної ділянки, вона відносилася до малопродуктивних деградованих земель державного фонду та підлягала консервації шляхом заліснення, а тому зазначений наказ є незаконним та підлягає скасуванню. При цьому, судом спростовано доводи щодо того, що спірна земельна ділянка не є малопродуктивною та деградованою, та її ґрунт за своїми агрохімічними та агроекологічними параметрами придатний для вирощування сільськогосподарських культур, звернувши увагу на тому, що земельним законодавством передбачено порядок повернення законсервованих земель до попереднього використання, за яким, відповідно, створена комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання та лише після прийняття уповноваженим органом такого рішення можливо використання земель за цільовим призначенням та передача їх у власність. Тобто, висновок про можливість використання земель за попереднім призначенням можливий лише після відповідного висновку комісії та прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про використання земель за цільовим призначенням. В матеріалах справи відсутні докази створення комісії з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості), пропозиції щодо повернення земель до попереднього використання не вносились, а тому на час винесення спірного наказу земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 , відносилась до малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Горбасівської сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення. Судом було встановлено, що будь-яких рішень щодо повернення даних земель до попереднього використання не приймалося, а тому вищевказані доводи не мають правового значення та зводяться до неправильного тлумачення заявником вищенаведених правових норм. Земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів колишньої Горбасівської сільської ради (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району) Хмельницької області, знаходиться в межах Летичівської територіальної громади (юридична особа Летичівська селищна рада). На сьогодні вказана земельна ділянка сформована та заліснена, її цільове призначення не змінювалося, попри неодноразові звернення ДП «Летичівське лісове господарство» до органу виконавчої влади, наразі категорія земельної ділянки - сільськогосподарського призначення, не зважаючи на те, що вона заліснена та на ній ростуть багаторічні лісові насадження. Враховуючи наведене, на даний час власником земель сільськогосподарського призначення за межами колишньої Горбасівської сільської ради Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області) (Летичівська ОТГ) є Летичівська селищна рада.

10.07.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

14.11.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 в зв`язку зі смертю останнього.

14.11.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про залучення у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП».

14.11.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою та судової земельно-технічної експертизи.

14.11.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду, з викликом учасників справи.

18.12.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було відмовлено у задоволені клопотання (заяви) представника позивача - прокурора Летичівської окружної прокуратури Сухорук О.В. про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у даній справі.

13.01.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла письмова заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Собчук В.Г. від 11.01.2025 року про застосування строку позовної давності у даній справі (копію якої також подано в письмовому вигляді від 10.01.2025 року), яку просить задовольнити з викладених у ній підстав та долучених до неї документів.

05.02.2025 року до суду надійшла письмова заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Собчук В.Г. від 05.02.2025 року про визнання доказів недопустимими, яку просить задовольнити з викладених у ній підстав та долучених до неї документів.

06.02.2025 року до суду представником позивача - прокурором Сухорук О.В. подано письмові заперечення на заяву про застосування строку позовної давності від 03.02.2025 року за підписом керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С.А., в яких вона просить суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Собчук В.Г. про застосування строку позовної давності у даній справі з підстав викладених у них.

06.02.2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Собчук В.Г. про витребування документів.

06.02.2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Собчук В.Г. та зобов`язано позивача надати суду оригінал проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, для його огляду, дослідження та встановлення відповідності наданої копії вказаного проекту, яка міститься в матеріалах даної справи його оригіналу, та витребувано оригінал вище зазначеного проекту з Летичівської окружної прокуратури, Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для його огляду, дослідження та встановлення відповідності наданої копії вказаного проекту, яка міститься в матеріалах даної справи.

13.02.2025 року до суду представником позивача - керівником Летичівської окружної прокуратури Сухоребрим С.А. було подано письмові пояснення (в порядку ст.43 ЦПК України) від 12.02.2025 року.

28.02.2025 року до суду представником позивача - керівником Летичівської окружної прокуратури Сухоребрим С.А. було подано письмове заперечення на клопотання (заяву) про визнання доказів недопустимими від 28.02.2025 року.

03.03.2025 року до суду надійшло письмове клопотання про долучення доказів представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Гарматюк Н.П. від 01.03.2025 року з додатками до нього, відповідно до яких вона просить суд долучити до матеріалів справи подані докази.

25.03.2025 року до суду надійшло письмове клопотання про долучення доказів представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Гарматюк Н.П. від 24.03.2025 року з додатками до нього, відповідно до яких вона просить суд долучити до матеріалів справи подані докази.

26.03.2025 року до суду представником позивача - керівником Летичівської окружної прокуратури Сухоребрим С.А. було подано письмове заперечення на клопотання про долучення доказів від 24.03.2025 року, з додатками до нього.

У судовому засіданні представник позивача - прокурор Сухорук О.В. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гарматюк Н.П. заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином, 12.08.2024 року до суду надійшла письмова заява представника Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Коберник О.В. №2922 від 08.08.2024 року в якій вона просить проводити розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги заявлені прокурором підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник Державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, 07.10.2024 року від представника ДСГП «Ліси України» Ніколайчука В.С. надійшли письмові пояснення щодо позову або відзиву №228 від 04.10.2024 року в яких він позовні вимоги заявлені прокурором підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та подальший розгляд даної справи проводити без участі їх представника.

Представник Хмельницької обласної військової адміністрації у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення як підготовчих так і судових засідань неодноразово повідомлявся належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення підготовчого судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином, 27.09.2024 року до суду від представника Плюх В.О. надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову або відзиву від 26.09.2024 року в яких вона просить прийняти та врахувати їх при вирішенні справи по суті та проводити розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 як у підготовчі так і у судові засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судових засідань неодноразово повідомлявся належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідачка ОСОБА_2 у як у підготовчі так і у судові засідання не з`явилась, про дату час та місце проведення судових засідань неодноразово повідомлялась належним чином, 07.08.2024 року до суду від неї надійшли письмові пояснення по суті справи в порядку п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України від 01.08.2024 року, в яких вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у них.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не подавали.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.06.2017 року №22-12581-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Місце розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради (6823081600:03:002:0013), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.09.2017 року №22-19186-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , яка розташована за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради.

Надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 6823081600:03:002:0013 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Горбасівської сільської ради (Летичівська селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області.

15.09.2017 року ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230).

05.10.2017 року ОСОБА_4 , що діяла за довіреністю ОСОБА_3 №1034, посвідченої 09.06.2017 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Вавринчук О.М., відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2017 року №1572, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В., продала земельну ділянку ОСОБА_2 , яка 05.10.2017 року зареєструвала своє право власності на неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230).

28.09.2021 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2021 року №1510, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Лаврентьєвою В.В., продала земельну ділянку ОСОБА_1 , який 27.09.2021 року зареєстрував своє право власності на неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230).

Згідно розпорядженням Летичівської РДА №467/2009-р від 30.10.2009 року було затверджено Cхему консервації малопродуктивних, деградованих та непридатних для сільськогосподарського використання земель державної власності на території Летичівського району, яку розроблено на виконання Програми розвитку земельних відносин у Летичівському районі на 2001-2010 роки, враховуючи подання Відділу Держкомзему у Летичівському районі, з метою забезпечення підвищення і відтворення родючості ґрунтів, раціонального використання, а також охорони земельних ресурсів району.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.09.2013 року №106 «Про надання дозволу ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на складання робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» були складені робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.10.2013 року №126 «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» затверджено робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га згідно з додатком, до якого включені і землі Горбасівської сільської ради загальною площею 60,2 га.

Зокрема, із активного господарського обігу вилучено 60,2 га сільськогосподарських угідь (рілля), які розташовані на території Горбасівської сільської ради Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району) з метою здійснення їх консервації шляхом заліснення.

На виконання Державної програми «Ліси України», затвердженої постановою Кабінету Міністрів №581 від 29.04.2001 року, вказаний масив земельних ділянок було заліснено ДП «Летичівське лісове господарство», що підтверджується також протоколом огляду земельної ділянки, проведеному у кримінальному провадженні, в ході якого здійснено фотозйомку земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, інформацією Державного космічного агентства України за наслідками проведення ретроспективного супутникового моніторингу земельної ділянки за результатами якого складено тематичні карти.

Розпорядженням Летичівської РДА від 28.11.2005 року було надано дозвіл Державному підприємству «Летичівське лісове господарство» на розробку Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою їх заліснення із земель державної власності (землі непридатні для сільськогосподарського використання) на території району.

Згідно акту від 08.12.2005 року визначено земельні ділянки, які необхідно вилучити із сільськогосподарського обороту та відвести під заліснення на землях державної власності на території Летичівського району, в тому числі на території Горбасівської сільської ради.

Відповідно до рішенням Горбасівської сільської ради №1 від 23.03.2007 року, за клопотанням ДП «Летичівське лісове господарство», на виконання Державної програми «Ліси України», затвердженої постановою Кабінету Міністрів №581 від 29.04.2001 року, надано дозвіл під заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель Горбасівської сільської ради із земель запасу.

Згідно інформації начальника Відділу земельних ресурсів у Летичівському районі станом на 14.12.2007 року на території Горбасівської сільської ради Летичівського району підлягає залісненню 60,2 га земель.

Відповідно до акту від 14.08.2009 року проведено обстеження деградованих і малопродуктивних земель (ріллі) на території Горбасівської сільської ради загальною площею 60,2 га.

Розпорядженням Летичівської РДА №467/2009-р від 30.10.2009 року, на виконання вимог п.11 Порядку, 10.10.2013 року проведено встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що підлягає залісненню на території Горбасівської сільської ради.

Встановлено, що Проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Летичівського району, затверджений наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року, перед затвердженням отримав висновок відділу Держземагентства у Летичівському районі Хмельницької області ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 07.10.2013 року про доцільність та погодження Проєкту землеустрою консервації деградованих та малопродуктивних земель.

Наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року затверджено робочі проєкти землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності, в тому числі за межами населених пунктів Летичівського району.

Згідно копії Проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель прийнято рішення про вилучення із активного господарського обігу на території Горбасівської сільської ради Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району) Хмельницької області 60,2 га сільськогосподарських угідь (рілля) та здійснити їх консервацію шляхом заліснення. Термін консервації - постійний.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області оригінал робочого Проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району відсутній, у зв`язку із чим проведено службове розслідування.

Щодо копії проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5, 6, ст.95 ЦПК України , письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

До матеріалів даної позовної заяви та відповідно до наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача долучено незавірену належним чином копію з копії, яка міститься в матеріалах кримінального провадження №42017241010000046, від 05.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, з додатками до нього (Т.1, а.с.39-56).

Крім того долучена до матеріалів даної позовної заяви незавірена належним чином копія з копії проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, з додатками до нього, долучена не в повному обсязі, оскільки відповідно до змісту копії з копії даного проєкту він складається з 1159 сторінок, а до позову долучено лише вибіркову його частину різних сторінок (та деякі з них взагалі є погано читабельними), які неможливо дослідити окремо без наявності (сукупності) всього цілісного документу.

Відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 06.02.2025 року було задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Собчук В.Г. від 05.02.2025 року, оскільки відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу та зобов`язано позивача Летичівську окружну прокуратуру надати до Летичівського районного суду Хмельницької області оригінал проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, для його огляду, дослідження та встановлення відповідності наданої копії вказаного проекту, яка мітиться в матеріалах даної справи його оригіналу, а також витребувано з Летичівської окружної прокуратури, Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оригінал проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, для його огляду, дослідження та встановлення відповідності наданої копії вказаного проекту, яка мітиться в матеріалах даної справи.

На виконання вищевказаної ухвали суду від 06.02.2025 року, представником позивача Летичівської окружної прокуратури надано письмові пояснення (в порядку ст.43 ЦПК України) від 12.02.2025 року відповідно до яких у Летичівській окружній прокуратурі відсутній оригінал проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, оскільки його було втрачено.

На виконання вищевказаної ухвали суду від 06.02.2025 року, селищним головою Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Тисячним І.І. було надано лист №746 від 24.02.2025 року, про те, що оригінал проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, у них відсутній.

На виконання вищевказаної ухвали суду від 06.02.2025 року, в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Галишуком В. було надано повідомлення від 04.03.2025 року, про те, що оригінал та копія проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, у них відсутній.

Також згідно повідомлення заступника директора ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Пашкевича І. №44 від 04.03.2025 року встановлено, що проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області (в тому числі на території Горбасівської сільської ради площею 60,2008 га) в архіві підприємства не виявлено.

Окрім того, відповідно до повідомлення заступника начальника - начальника управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Ланевич О. від 14.02.2025 року встановлено, що в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо реєстрації, тобто внесення відомостей про земельну ділянку, на території Горбасівської сільської ради Летичівського району площею 60,2008 га на підставі Проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів на території Летичівського району Хмельницької області.

На підставі вище викладених обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що долучена до матеріалів даної позовної заяви незавірена належним чином копія з копії проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, з додатками до нього, не може свідчити про обставини, які мають доказове значення у даній справі, оскільки його походження невідоме, його оригінал суду представником позивача не наданий та/або відсутній, суд не має змоги перевірити відповідність наданої копії з копії його оригіналу, він є недопустимим та недостовірним доказом у даній цивільній справі, а тому не береться судом до уваги у відповідності до ст.ст.78, 79, 95 ЦПК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №552/16724/16, від 14.04.2021 року у справі №520/17947/18, від 23.12.2020 року у справі №757/28231/13-ц, від 18.01.2023 року у справі №170/129/21.

Також представник позивача посилається на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42017241010000046, від 05.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, призначено земельно-технічну експертизу з метою підтвердження факту перебування спірних земельних ділянок в межах земельної ділянки, яка відведена для консервації шляхом заліснення відповідно до Проєкту консервації деградованих та малопродуктивних земель на території Летичівського району (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району), затвердженого наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року.

За результатами земельно-технічної експертизи (висновок експертів №361/1684-1708/18-26 від 28.03.2018 року) проведеної в межах кримінального провадження №42017241010000046, від 05.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 площею 2 га, накладаються (нашаровуються) на законсервовану шляхом заліснення деградовану і малопродуктивну земельну ділянку державної власності площею 60,2 га, яка знаходиться на території Горбасівської сільської ради (на даний час Летичівської селищної ради Хмельницького району). Площа накладення становить 2 га.

Досліджуючи вищевказаний висновок експертів №361/1684-1708/18-26 від 28.03.2018 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи (Т.1, а.с.87-108) встановлено, що суду представником позивача також надано незавірену належним чином у відповідності до вимог ЦПК України його копію, що є також порушенням ст.95 ЦПК України, яка можливо відсканована за допомогою програми «Scanned with CamScanner», однак належним чином не засвідчена.

Згідно даного висновку встановлено, що з постановою про призначення експертизи до експертної установи надійшли матеріали кримінального провадження №42017241010000046, від 05.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України в двох томах: том 1 на 290 арк., том 2 на 215 арк., та вказана експертиза проводилась також на підставі копії проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, та експертизу було проведено лише відповідно до наданих матеріалів та наданої копії проекту, походження якої відповідно до встановленої вище зазначеної інформації ставиться судом під сумнів та не береться судом до уваги у відповідності до ст.ст.78, 79, 95 ЦПК України.

Судовим експертом Попроцьким С.С. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено неможливість надання висновку від 03.03.2025 року з питання чи накладається спірна земельна ділянка площею 2,0000га на деградовану та малопродуктивну земельну ділянку державної власності площею 60,2008 га, яка знаходиться на території Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Експерт мотивував неможливість надання вказаного висновку відсутністю оригіналу проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки державної власності на території Летичівського району Хмельницької області, а саме відсутністю координат поворотних точок та кадастрового плану, які мали бути складовою частиною цього проєкту.

Тобто судовий експерт Попроцький С.С. встановив, що за відсутності оригіналу проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки державної власності на території Летичівського району Хмельницької області, а також кадастрового плану з каталогом координат, які мають міститись у даному проекті не можливо встановити факт накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку, площею 60,2008 га, на території Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, яка підлягала консервації.

Враховуючи, що оригінал проект землеустрою щодо консервації земельної ділянки державної власності на території Летичівського району Хмельницької області відсутній, суд погоджується з тим, що при проведенні судової земельно-технічної експертизи вказаний проєкт не може застосовуватися, відповідно сторони не можуть посилатись на даний проєкт як на доказ у даній цивільній справі.

З дослідженого у судовому засіданні агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки №2419, довідки про еколого-агрохімічний стан грунтів земельної ділянки вбачається, що вміст гумусу у ґрунті земельної ділянки площею 40,000 га, становить 2,98% і земельна ділянка придатна для вирощування сільськогосподарських культур.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка є малопродуктивною, законсервованою, накладається на земельну ділянку, визначену проєктом землеустрою щодо консервації земельної ділянки державної власності на території Летичівського району Хмельницької області є необґрунтованими та не підтверджуються наявними в справі доказами, тому суд вважає, що спірна земельна ділянка правомірно вибула з власності держави.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13.12.2018 року у справі №686/4423/18, було задоволено апеляційну скаргу ДП «Летичівське лісове господарство», рішення Летичівського районного суду від 04.10.2018 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, а саме в позові ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним наказу ГУ Держземагенства в Хмельницькій області №126 від 31.10.2013 року відмовлено.

Відповідно до вище вказаної постанови суду апеляційної інстанції яка набрала законної сили, судом було встановлено, що розпорядженням голови Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 28.11.2005 року надано дозвіл Державному підприємству «Летичівське лісове господарство» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою їх заліснення із земель державної власності (землі непридатні для сільськогосподарського використання) на території району.

23.03.2007 року, рішенням 9 сесії 5 скликання Горбасівської сільської ради Летичівського району погоджено надання дозволу під заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель Горбасівської сільської ради загальною площею 60 га із земель запасу.

31.10.2013 року Головним Управлінням Держземагенства в Хмельницькій області видано наказ №126 і затверджено робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га. У додатку вказано, що до малопродуктивних та деградованих земель державної форми власності, на які розроблені робочі проекти консервації, входить земельна ділянка на території Горбасівської сільської ради Летичівського району площею 60,2008 га.

Однак, як вбачається з повідомлення відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області робочий проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Горбасівської сільської ради Летичівського району у місцевому фонді документації відсутній.

З листів Хмельницької філії ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» вбачається, що в архіві інституту робочий проект із землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Летичівського району на території Горбасівської сільської ради Летичівського району площею 60,2008 га в паперовому варіанті відсутній, відшукати обмінні файли (електронні документи) не має можливості.

Також на запит суду Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило суд, що 27.12.2013 року на підставі акту приймання-передачі документації із землеустрою вказаний проект, який є предметом спору, передано на зберігання у Відділ Держземагенства у Летичівському районі, однак за повідомленням відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вказана документація у відділі відсутня. У зв`язку із зазначеним надати робочий проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району неможливо.

За повідомленням державного кадастрового реєстратора Відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відомостей, які містяться у Державному земельному кадастрі, а саме: в Національно-кадастровій системі (НКС) в період з 2013 року по 2017 року та по даний час робочий проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів на території Летичівського району Хмельницької області, в тому числі (на території Горбасівської сільської ради Летичівського району площею 60,2008 га) на реєстрацію не надходив, кадастровий номер вказаній земельній ділянці не присвоювався. ДП «Летичівське лісове господарство», Летичівський спецлісгосп та ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» не звертались із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, яка розташована на території Горбасівської сільської ради Летичівського району площею 60,2008 га, та не подавали в період з 2013 по даний час робочий Проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів на території Горбасівської сільської ради Летичівського району (площею 60,2008 га).

22.07.2016 року ДП «Летичівське лісове господарство» звернулось до ГУ Держгеокадастру про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення в землі лісогосподарського призначення (для ведення лісового господарства), із земель державної власності за межами населених пунктів, Горбасівської сільської ради орієнтовною площею 60,2008 га, однак в матеріалах справи відсутні відомості про прийняте рішення за даним зверненням.

Також на стор.7 постанови Хмельницького апеляційного суду встановлено, що позивачем не надано до суду жодних доказів того, що видачею Головним управлінням Держземагентства в Хмельницькій області наказу №126 від 31.10.2013 року «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» порушені її права як власника земельних ділянок.

Так, позивачем не надано жодних доказів того, що земельні ділянки, власником яких вона є, підлягали консервації відповідно до робочого проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Горбасівської ради або того, що земельні ділянки, які підлягають консервації накладаються на земельні ділянки позивачки.

При цьому, слід звернути увагу, що судом першої інстанції приймались всі заходи для витребовування і дослідження в судовому засіданні робочого проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га, який затверджений оспорюваним наказом, в тому числі і земель площею 60 2008 га, що розташована на території Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Однак такий робочий проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району в письмовій чи електронній формі у Держгеокадастрі та інших організаціях відсутній, до суду наданий не був і судом не досліджувався, хоча саме в даному проекті мали бути визначені межі, координати та інші необхідні для встановлення площі, конфігурації та місця розташування земель площею 60,2008 га, на території Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області, які підлягали консервації.

Отже оскаржуваний наказ фактично не був реалізований, а тому на даний час неможливо зробити висновок про його правові наслідки для позивача як власника земельних ділянок щодо порушення його прав.

На підставі вище викладеного суд апеляційної інстанції також констатував про відсутність, ненадання суду та не дослідження судом робочого проекту (оригіналу) проекту землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Летичівського району Хмельницької області ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Хмельницький - 2013 рік, що і встановлено судом першої інстанції під час розгляду даної цивільної справи.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням вказаних норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Ч.1 ст.48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, - позивача та відповідача.

Згідно зі ст.51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача поставляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Судом об`єктивно встановлено, що представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою 08.07.2024 року.

10.07.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

Підготовчі засідання призначались на 12.08.2024 року, 04.09.2024 року, 07.10.2024 року, 04.11.2024 року, 14.11.2024 року. Однак в ході проведення вказаних підготовчих засідань будь-яких клопотань щодо залучення відповідача та/або співвідповідача, зміну предмету та підстав позову, заміну одних позовних вимог іншими, доповнення позовних вимог новими, вилучення деяких із позовних вимог, пред`явлення позовних вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин від представника позивача не поступало.

14.11.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду, з викликом учасників справи.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Положеннями ст.175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 року у справі №761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Предметом спору у даній справі є земельна ділянка площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, яка станом на сьогодні перебуває в оренді у ТОВ «OЛMA АГРОГРУП», відповідно до п.3.1. договору оренди б/н від 01.10.2021 року він укладений терміном на 10 років (копія договору міститься в матеріалах справи). Право оренди ТОВ «OЛMA АГРОГРУП» на земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, судове рішення, прийняте за наслідками розгляду даної справи, безпосередньо впливатиме на законні права та інтереси ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» як володільця речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, яке товариство набуло у встановлений законом спосіб.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади (органу місцевого самоврядування), які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив повернути у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04404548, земельну ділянку загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013.

Звернення позивача до суду з позовом спрямоване на повернення у комунальну власність земельної ділянки, що на праві власності належить ОСОБА_1 та перебуває в оренді у ТОВ «OЛMA АГРОГРУП», відповідно до п.3.1. договору оренди б/н від 01.10.2021 року він укладений терміном на 10 років. Таке бажання позивача і форма його реалізації вказують на приватноправовий інтерес позивача, на захист якого, спрямоване звернення до суду із цією вимогою.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

З урахуванням зазначеного, належним відповідачем у справі, що розглядається, крім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є також ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП», код ЄДРПОУ 37825491, оскільки рішення у даній справі буде безпосередньо впливати на його законні права та інтереси як орендаря земельної ділянки загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013.

Водночас ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП», код ЄДРПОУ 37825491 до участі у цій справі як співвідповідач не залучено, а заяв чи клопотань про її залучення позивач під час проведення підготовчого судового засідання не заявляв, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Також представник позивача намагався ввести суд в оману стверджуючи у судовому засіданні 18.12.2024 року, що наразі, а саме 11.12.2024 року Летичівській окружній прокуратурі достеменно стало відомо, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, площею 2 га, перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМА АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 37825491) відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 01.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП», і що саме про вказані обставини окружній прокуратурі стало відомо з листа №12-390 вих-24 від 11.12.2024 року Хмельницької обласної прокуратури.

Оскільки з долученої до матеріалів позовної заяви інформаційної довідки №380613342 від 29.05.2024 року прокурора Сухореброго С.А. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, площею 2 га, перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМА АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 37825491) відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 01.10.2021 року між ОСОБА_6 та ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» на строк 10 років, дата закінчення дії 01.10.2031 року з автоматичним продовженням дії договору (Т.1 а.с.16-18), а тому про дану обставину представнику позивача вже було відомо 29.05.2024 року, тобто ще до подання даної позовної заяви до суду.

Незалучення ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП», код ЄДРПОУ 37825491 до участі у справі позбавляє її права на вчинення процесуальних дій, які передбачені законом лише для відповідача, зокрема, можливості подання відзиву на позовну заяву, зустрічного позову, заяви про застосування позовної давності тощо.

Відтак, з`ясуванню обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочину недійсним має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (схожий за змістом висновок сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі №910/15792/20).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеного в постанові №309/2340/15-ц від 17.05.2021.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, як було встановлено судом та зазначено вище, 15.09.2017 року ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230).

05.10.2017 року ОСОБА_4 , що діяла за довіреністю ОСОБА_3 №1034, посвідченої 09.06.2017 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Вавринчук О.М., відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2017 року №1572, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В., продала земельну ділянку ОСОБА_2 , яка 05.10.2017 року зареєструвала своє право власності на неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230).

28.09.2021 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2021 року №1510, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Лаврентьєвою В.В., продала земельну ділянку ОСОБА_1 , який 27.09.2021 року зареєстрував своє право власності на неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1353756668230).

Прокурор вказує на те, що набуття відповідачами у власність земель лісового фонду з порушенням земельного законодавства порушує права та інтереси держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в частині права вільного володіння і розпорядження спірною земельною ділянкою, а також права ДСГП «Ліси України» в частині права користування такою, тому спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013, площею 2 га, має бути повернута у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

При обранні належного способу захисту прав та інтересів позивача прокурором заявлено негаторний позов.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Прокурор посилається на те, що у даній категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність територіальної громади на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України, а на підставі ст.391 ЦК України, та ч.2 ст.152 ЗК України, шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки

Суд зауважує, що обрання неналежного способу захисту, є порушенням принципу правової визначеності, як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації прав людини на справедливий суд та є самостійною підставою відмови у позові.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Ч.4 ст.13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст.41).

Згідно із ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Ч.1 ст.78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Ст.19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (ч.2 ст.1 ЛК України).

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України (ч.2 ст.3 ЗК України).

Згідно зі ст.7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Ст.8 ЛК України встановлено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно зі ст.10 ЛК України, ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до ст.12 ЛК України, громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Як вже зазначалось, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Так, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Зокрема, спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Ст.16 ЦК України, передбачає значну кількість способів захисту. Однак, це не означає, що позивач може зажадати та вимагати застосування судом їх усіх чи кілька з них одночасно, або застосування будь якого способу захисту за своїм вибором. Кожен із способів захисту спрямований на досягнення певного правового результату, притаманного лише йому. Тому конкуренції способів захисту законодавчо не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 року у справі №522/1029/18 звернула увагу на неможливість одночасного пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння). Тобто визначальною є обставина володіння майном.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц щодо критеріїв розмежування негаторного та віндикаційного способів захисту прав.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладених у постановах від 04.02.2020 року по справах №911/3311/17, №911/3574/17, 911/3897/17 та від 03.09.2020 року у справі №911/3449/17 про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями означає перехід до них права володіння цими землями, та про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення є неможливим.

Крім цього, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2020 року по справах №911/3311/17, №911/3574/17, 911/3897/17 та від 03.09.2020 року у справі №911/3449/17 також сформульований висновок про те, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з цим висновком по суті попри його неналежне обґрунтування у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. У зазначеному висновку йдеться не про державну реєстрацію права власності за порушником (яке і розглядається як фактичне заволодіння), а про вчинення фізичних дій щодо земельної ділянки - її зайняття (яке не є заволодінням). Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню ст.391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від наведеного висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19). У п.7.27 цієї постанови зазначено: «Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок». Водночас використання у першому реченні слів «(тимчасовим володільцем)» може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими. Крім того, за змістом ст.391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово «права» у першому реченні є зайвим. З метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду відступає від наведеного висновку шляхом уточнення, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц (провадження №14-181цс18). Зокрема, в п.39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в п.89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.

З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважала доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: «визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах ВП ВС від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 року у справі №48/340, від 22.10.2019 року у справі №923/876/16.

У п.56 постанови від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку ст.387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №368/1158/16-ц (провадження №14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4).

При цьому, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України) (п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18) звернула увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.п.115, 143 постанови від 14.11.2018 року). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (п.116, 144 постанови від 14.11.2018 року).

Також щодо застосування застосування судами принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), то суд вважає за необхідне зазначити таке.

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»).

Застосування судом цього принципу полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах: від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, провадження №12-161гс19; від 08.06.2021 року у справі №662/397/15-ц, провадження №14-20цс21 та інших.

Пред`являючи позов, як уже зазначалось, прокурор в інтересах Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області просить повернути у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04404548, земельну ділянку загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013.

Прокурор обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що отримана відповідачем ОСОБА_1 земля з порушенням вимог чинного земельного та лісового законодавства.

Як зазначалося вище, принцип «jura novit curia» («суд знає закони») застосовується у тому випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права.

Застосування судом принципу «jura novit curia» («суд знає закони») не є безмежним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від «Гусєв проти України» від 14.01.2021 року (скарга №25531/12) було констатовано порушення права на справедливий суд через зміну судом правової кваліфікації позову, що призвело до відмови в його задоволенні. Європейський суд з прав людини вказав на відсутність чітких підстав для зміни правової кваліфікації позову апеляційним судом. До того ж внаслідок перекваліфікації в позові було відмовлено. Заявнику безпідставно не надали можливості подати відповідні докази та аргументи з огляду на зміну правової кваліфікації. Такі дії суду суперечать вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо: справедливості цивільного провадження; принципу змагальності судового процесу.

Отже, принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.09.2024 року у справі №278/2111/23.

Суд приходить до обґрунтованого висновку що до спірних правовідносин підлягає застосування положення ст.ст.387, 388 ЦК України (норми про віндикацію), однак прокурор заявив вимогу про повернення земельної ділянки (негаторний позов) і не заявляв вимоги про витребування земельної ділянки на користь Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що є неналежним способом захисту порушеного права. Суд вважає, що витребування земельної ділянки без заявлення таких вимог прокурором порушує принцип диспозитивності цивільного процесу та буде свідчити про вихід суду за межі позовних вимог, що суперечить ч.1 ст.13 ЦПК України.

При цьому прокурор не позбавлений права звернутися до суду із належно обраним способом захисту права (витребування земельної ділянки), а тому відсутні підстави вважати, що право на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до п.1 ст.6 Конвенції є порушеним.

Судом об`єктивно встановлено, що земельна ділянка загальною площею 2 га, з кадастровим номером 6823081600:03:002:0013 належить відповідачу ОСОБА_1 , а право власності останнього зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №380613342 від 29.05.2024 року, та яка на даний час перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛМА АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 37825491) відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 01.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» на строк 10 років, дата закінчення дії 01.10.2031 року з автоматичним продовженням дії договору (Т.1 а.с.16-18), а тому суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з даним негаторним позовом, прокурор обрав невірний спосіб захисту, оскільки належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є віндикаційна вимога, з якою позивач до суду не звертався.

Аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 року у справі № 914/4109/21 та від 28.02.2023 року у справі №914/4110/21 зі спору, що виник з подібних правовідносин (предмет позову - усунення перешкод у здійсненні права розпорядження та користування земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави).

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Тому в даному випадку судом встановлено обрання неналежного способу захисту, порушення принципу правової визначеності, як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації прав людини на справедливий суд, що також є самостійною підставою відмови у позові.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин, необґрунтованості позову та неналежно обраним способом захисту права, тому в даному випадку суд не вирішує питання щодо можливості застосування строку позовної давності у даній справі та щодо недопустимості доказів, оскільки правила ЦК України щодо позовної давності та недопустимості доказів застосовуються лише щодо обґрунтованості позову, але оскільки поданий прокурором позов є безпідставним та необґрунтованим, тому суд відмовляє в задоволенні позову саме з цих підстав.

Підсумовуючи вище викладене у задоволенні позову слід відмовити.

Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 149-153, 157, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С.А. в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарство підприємство «Ліси України», Хмельницька обласна військова адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про повернення земельної ділянки у комунальну власність, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Летичівська окружна прокуратура (місцезнаходження селище Летичів, вул.Чорновола, 3, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, п.і.31500, e-mail:let_oprok@khmel.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04404548, місцезнаходження селище Летичів, вул.Героїв Крут, 2/1, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, п.і.31500, e-mail: rada@letychivotg.gov.ua.

Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_1 : адвокат Собчук Вікторія Григорівна, РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Подільська, 81, кімната 10, Хмельницької області, п.і.29013, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник відповідача ОСОБА_1 : адвокат Гарматюк Наталія Петрівна, РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Подільська, 81, кімната 10, Хмельницької області, п.і.29013, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник відповідача ОСОБА_1 : адвокат Вагін Дмитро Сергійович, РНОКПП НОМЕР_5 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Подільська, 81, кімната 10, Хмельницької області, п.і.29013, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарство підприємство «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, місцезнаходження м.Київ, вул.Шота Руставелі, 9а, Київської області, п.і.01601, емейл: info@e-forest.gov.ua.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Хмельницька обласна військова адміністрація, код ЄДРПОУ 22985083, місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Майдан Незалежності, 2, Хмельницької області, п.і.29005, емейл: khm_econ@adm-km.gov.ua.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1, Хмельницької області, п.і.29016, емейл: khmelnytskyi@land.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2025 року.

Суддя: підпис Д.В.Цибульський

Суддя Летичівського районного суду

Хмельницької області Д.В. Цибульський