Справа № 522/1480/25

Провадження № 2-н/522/413/25

УХВАЛА

28 квітня 2025 року cуддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про видачу судового наказу про стягнення з   ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшла заява Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про видачу судового наказу про стягнення з   ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Приписи п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачають, що судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Вимоги до форми  і змісту заяви про видачу судового наказу визначені положеннями ст. 163 ЦПК України, зокрема, згідно п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 (надалі по тексту – Постанова Пленуму № 14) наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму № 14 якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Таким чином, в порядку наказного провадження підлягають задоволенню вимоги заявника, що мають безспірний характер.

Як вбачається з матеріалів справи заявник вказує на існуючу заборгованість у ОСОБА_1 у сумі 18062,09 гривень за період з 01.02.2022 по 01.01.2025, як споживача житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження заборгованості заявником долучено листок розрахунків по особовому рахунку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , у якому міститься розрахунок заборгованості за період з 02/2022 по 12/2024 за адресою: АДРЕСА_1 , загальна сума боргу на 01.01.2025 – 20000,00 гривень, сумарні нарахування та платежі за послуги: нараховано – 18062,09 гривень; оплачено – 7861,82 гривень.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації 26 липня 2024 року № 694/А-2024 «Про перейменування об`єктів топонімії у населених пунктах Одеської області» затверджений відповідний Перелік, згідно якого перейменовано вулицю Маріїнську на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на кв. АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 03.05.2024, тоді як заявником пред`явлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18062,09 гривень за період з 02/2022 по 12/2024.

Отже, із поданої заявником заяви про видачу судового наказу не вбачається безспірність заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18062,09 гривень.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. 

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову Комунальному підприємству «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» у видачі судового наказу про стягнення з   ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з тим, що із поданих до суду матеріалів не вбачається безспірність вимог, пред`явлених стягувачем до боржника.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що згідно ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з такої підстави, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 160, 161, 165, 166, 258-261, 352 - 355 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Комунальному підприємству «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» у видачі судового наказу про стягнення з   ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Роз`яснити заявнику, що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з такої підстави, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Cуддя Юлія ЧОРНУХА