Справа №: 452/175/25

Провадження № 3/452/183/2025

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2025 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області 15 січня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 219521 від 12 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 12 січня 2025 року о 22 год. 15 хв. в с. Чуква Самбірського району Львівської області по вул. Шкільній, керував автомобілем марки «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» (результат 0,56 ‰), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (шляхом отримання повістки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення), до суду не з`явився, причини неявки суд не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, явка ОСОБА_1 не є обов’язковою.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу без участі ОСОБА_1 .

Статтею 280 КУпАП,встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена:

?протоколом серії ЕПР1 № 219521 від 12 січня 2025 року, складеним уповноваженою особою, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; протокол підписаний ОСОБА_1 ;

?показаннями спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest 6820 (результат 0,56 ‰);

?актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, показаннями спеціального технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest 6820 (результат 0,56 ‰), з результатом ОСОБА_1 погодився;

?відеозаписами, наданими поліцейськими, на яких зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 ;

?рапортом поліцейського.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що

ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини і характер вчиненого правопорушення, ступінь вини і дані про особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до довідки Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягався, за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних щодо отримання ним посвідчення водія немає.

Згідно з роз`ясненнями абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Таким чином, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка його не має, не може бути застосовано.

Відтак, суддя при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не застосовує адміністративне стягнення щодо нього у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до Львівського пеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя