Справа № 433/2186/19

Провадження № 2-п/191/12/24

У Х В А Л А

іменем України

24 квітня 2025 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря – Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з власних технічних засобів заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 11 березня 2020 року у цивільній справі № 433/2186/19, провадження № 2/433/145/20, за позовною заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 11 березня 2020 року були задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» і з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №67/2013-Р від 04 квітня 2013 року в розмірі 381653,06 грн. Вважає зазначене заочне рішення суду незаконним, оскільки відповідач не з`явився до суду з поважних причин, оскільки не отримав судової повістки, не знав про день і час слухання справи, у зв`язку з чим не був присутній у судовому засіданні, а також під час проголошення судового рішення. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки судом помилково стягнуто загальну заборгованість в сумі 381653,06 грн., в тому числі заборгованість за кредитов в розмірі 349981,01 грн. і проценти в розмірі 31672,05 грн., оскільки за період з 20 березня 2013 року по 23 жовтня 2014 року заявником було перераховано відповідно до банківської квитанції 45029,11 грн. заборгованості за кредитом і 11862,52 грн. заборгованість за процентами. Отже, у судовому рішення зазначено, що банк надав кредит в сумі 380000,00 грн., тоді як з урахуванням сплаченої суми заборгованості сума заборгованості становить 334970,89 грн., а не 349981,01 грн., як зазначено судом. Також посилається на пропущення строку позовної давності, оскільки термін виконання зобов`язань по оплаті процентів і заборгованості по кредиту виникає кожного місяця, починаючи з дати надання кредиту. Якщо прострочення зобов`язання по сплаті кредиту і нарахованих процентів почалося з 01 січня 2014 року, то станом на 18 листопада 2019 року сплив строк позовної давності на платежі, які повинні були бути сплачені з 01 січня 2014 року по 18 листопада 2016 року. В судовому рішенні відсутнє посилання на дату позовної заяви, тому якщо вона була подана пізніше ніж 18 листопада 2019 року, то відповідно і строк позовної давності буде іншим. Крім того, згідно п.5.2 Договору поруки №67/2013-Р порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього Договору. Вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі у зв`язку з тим, що термін, зазначений в п.5.2 Договору поруки, минув. Просить суд поновити заявнику пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, вказане заочне рішення скасувати і призначити справу до розгляду.

Представник позивача надав суду заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, де зазначив, що заборгованість за кредитним договором у заявника наявна і на даний час не сплачена. Виходячи з копії квитанції №4292 від 23 жовтня 2014 року на суму 14066,35 грн. вбачається, що в призначенні платежу зазначається часткове погашення кредитної заборгованості, яка є загальною, а не лише тіло кредиту. Виходячи з встановленої в п.3.3 Кредитного договору черговості погашення заборгованості і враховуючи, що до жовтня 2014 року востаннє заявник сплачував кредитну заборгованість у червні 2014 року, то очевидним є направлення сплаченої суми на погашення в першу чергу простроченої заборгованості, в тому числі і по відсоткам, що спростовує твердження заявника про начебто невідповідність суми сплаченої заборгованості за кредитним договором і суми, зазначеної в судовому рішенні. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не минув у зв`язку з введенням воєнного стану, на період якого зазначений строк переривається і встановлюється з дня припинення або скасування воєнного стану. Просить суд у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Представник заявника ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення підтримала і просила її задовольнити.

Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» АТ «Акцент-Банк» в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 11 березня 2020 року були задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» і з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №67/2013-Р від 04 квітня 2013 року в розмірі 381653,06 грн.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, заочне рішення підлягає скасування за наявністю одночасно двох умов – поважність причин неявки відповідача у судове засідання та наявність доказів, що мають істотне значення для справи і на які посилається відповідач.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи доказів того, що відповідач ОСОБА_1 викликався в судове засідання судовою повісткою, немає.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, у зв`язку з чим наявні підстави для поновлення йому пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Однак на думку суду відповідачем не надано суду жодного доказу, що мають значення для справи і які могли б бути підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду.

Так, виходячи з копій квитанції №4292 від 23 жовтня 2014 року на суму 14066,35 грн. вбачається, що в призначенні платежу зазначається часткове погашення кредитної заборгованості, яка включає в собі не лише тіло кредиту, а і прострочену заборгованість, відсотки тощо. отже, направлення сплаченої суми на погашення в першу чергу простроченої заборгованості, в тому числі і по відсоткам, є законним і це спростовує твердження заявника про начебто невідповідність суми сплаченої заборгованості за кредитним договором і суми, зазначеної в судовому рішенні.

Посилання представника заявника на пропущення строку позовної давності є лише припущенням і не містить конкретного періоду, з якого на думку заявника закінчився строк позовної давності.

Заява про перегляд заочного рішення не містить будь-яких обґрунтованих заперечень проти доводів позивача, а також суду не надано жодних доказів, які б підтверджували істотні обставини, які мають значення для справи і які не було взято до уваги судом під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не існує.

На підставі викладеного, керуючись ст.288 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 11 березня 2020 року у цивільній справі № 433/2186/19, провадження № 2/433/145/20, за позовною заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 11 березня 2020 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 квітня 2025 року.

Суддя                                         Т. В. Прижигалінська