ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 588/873/21 Номер провадження 11-кп/814/922/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020200270000307 за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2022 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, одруженого, маючого вищу освіту, працюючого директором ТОВ «Євромаштрейд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не cудимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 2 роки.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 148927,86 моральної шкоди, 51984 грн матеріальної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_9 127400 страхової виплати за шкоду заподіяну майну, 21442,71 грн страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю, 1072,14 моральної шкоди.

В частині інших вимог цивільний позов ОСОБА_9 залишено без задоволення.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_8 26.12.2020 приблизно о 10 год. 50 хв., на 49 км автодороги Н-12 "Суми - Полтава" між населеними пунктами с. Боромля та м. Тростянець Охтирського району Сумської області, керуючи автомобілем марки Volkswagеn Тransporter з державним номером НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Євромаштрейд", рухаючись у напрямку від м. Суми до м.Тростянець, попутно з автомобілем марки Honda-CRV державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , грубо порушуючи вимоги підпунктів 14.2 «в» та 14.6 «г» Правил дорожнього руху, розпочавши виконувати маневр обгону попутного автомобіля марки Honda-CRV з державним номером НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , на ділянці дороги із обмеженою оглядовістю, не впевнившись у тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, внаслідок чого створив умови небезпечні для руху зустрічному автомобіля марки Mitsubishi Lancer з державним номером НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_11 , який з метою уникнення зіткнення вжив управлінських заходів, проте допустив виїзд поза межі протилежного краю проїзної частини.

Внаслідок виниклої дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_11 та його пасажир ОСОБА_9 , отримали тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, в області обличчя, волосяної частини голови садна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота, розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, геморагічного шоку ІІ-ІІІ ст., які за ознакою небезпеки для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження; закритої тупої травми грудної клітини, лінійного перелому тіла правої лопатки з незначним зміщенням, лінійних переломів 7-11 ребер справа по задній поверхні без істотного зміщення та незначним зміщенням уламків, лінійного перелому переднього кінця 2 ребра справа з незначним зміщенням, забою нижньої долі правої легені, правостороннього гемопневмотораксу, компресійного ателектазу нижньої долі правої легені, малого гемотораксу зліва, які по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин правої тім`яної ділянки, гематом повік, субкон`юнктивального крововиливу правого ока, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що стороною обвинувачення не доведено вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення.

Зазначає, що в матеріалах справи мається два висновки автотехнічної експертизи, які мають розбіжності. В кожному з них зазначені різні пункти ПДР, порушення яких допустив ОСОБА_8 .

Допит експертів в судовому засіданні не надав відповіді для усунення протиріч висновків експертів, а саме щодо застосованих розрахунків та методики підходу до оцінки механізму настання ДТП. Проте судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення комісійної експертизи для усунення розбіжностей.

Стверджує, що судом неповно досліджені висновки експертів та надано їм неправильну оцінку. Не враховано різні підходи для проведення експертних досліджень та вихідні дані, зокрема згідно з показаннями свідка ОСОБА_10 , які є технічно неспроможними, з огляду на висновок експертизи від 12.07.2021.

До того ж, як зазначає апелянт, у експерта ОСОБА_13 було достатньо вихідних даних для технічної оцінки дій учасників даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме водіїв ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , оскільки з обставин зазначених водієм ОСОБА_8 до моменту роз`їзду зустрічних автомобілів, автомобіль під керуванням ОСОБА_8 завершив маневр обгону попутного автомобіля та вже рухався по своїй смузі, відповідно водій ОСОБА_8 своїми діями не створював небезпеки для подальшого руху водію ОСОБА_11 .. Таким чином, ОСОБА_8 не впливав своїми діями на умови виникнення даного ДТП, тобто на виїзд автомобіля марки Mitsubishi Lancer під керуванням водія ОСОБА_11 за межі проїзної частини.

У зв`язку з цим стверджує, що саме водій ОСОБА_11 допустив порушення п.12.1, п.12.6 «г» ПДР.

Тобто вважає, що вину обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення не доведено поза розумним сумнівом. Відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення.

Зазначає, що оскільки вина ОСОБА_8 не доведено, тому суд повинен був залишити без розгляду цивільний позов.

Окрім цього судом не враховано стан здоров`я обвинуваченого, те, що він є особою з інвалідністю, та йому було проведено операцію на серці.

Вважає не доведеним стороною обвинувачення обставини залишення місця пригоди ОСОБА_8 .

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника, які просили закрити кримінальне провадження або призначити новий розгляд в суді першої інстанції, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за ч.2 ст. 286 КК України, є правильним, ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та отримали належну оцінку.

Доводи обвинуваченого та захисника про відсутність в діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та не оспорюється стороною захисту ОСОБА_8 26.12.2020 приблизно о 10 год. 50 хв., на 49 км автодороги Н-12 "Суми - Полтава" між населеними пунктами с. Боромля та м. Тростянець Охтирського району Сумської області, керуючи автомобілем марки Volkswagеn Тransporter з державним номером НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Євромаштрейд", рухаючись у напрямку від м. Суми до м.Тростянець, попутно з автомобілем марки Honda-CRV державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , виконував маневр обгону попутного автомобіля марки Honda-CRV з державним номером НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , на ділянці дороги із обмеженою оглядовістю з виїздом на смугу зустрічного руху.

Не заперечує обвинувачений і того, що автомобіль марки Mitsubishi Lancer з державним номером НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався по смузі зустрічного руху, в цей же проміжок часу, зазначений вище, виїхав поза межі протилежного краю проїзної частини. Внаслідок виниклої дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, в області обличчя, волосяної частини голови садна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а потерпіла ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота, розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, геморагічного шоку ІІ-ІІІ ст., які за ознакою небезпеки для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження; закритої тупої травми грудної клітини, лінійного перелому тіла правої лопатки з незначним зміщенням, лінійних переломів 7-11 ребер справа по задній поверхні без істотного зміщення та незначним зміщенням уламків, лінійного перелому переднього кінця 2 ребра справа з незначним зміщенням, забою нижньої долі правої легені, правостороннього гемопневмотораксу, компресійного ателектазу нижньої долі правої легені, малого гемотораксу зліва, які по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин правої тім`яної ділянки, гематом повік, субкон`юнктивального крововиливу правого ока, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Водночас стверджує, що завершив маневр обгону попутного автомобіля та вже рухався по своїй смузі, відповідно він своїми діями не створював небезпеки для подальшого руху водію ОСОБА_11 та виїзду керованого останнім автомобіля марки Mitsubishi Lancer за межі проїзної частини.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.2020 з ілюстративними таблицями до нього вбачається, що дорожньо-транспортна пригода у виді виїзду транспортного засобу Mitsubishi Lancer НОМЕР_3 за межі проїзної частини мала місце на ділянці проїзної частини автодороги Суми-Полтава 49 км, в зоні дії знаку 5.46 (кінець населеного пункту), яка призначена для руху транспортних засобів у двох напрямках загальною шириною в місці пригоди 8,3 м; дорожнє покриття асфальто-бетонне, без пошкоджень, вологе, на узбіччі сніг, похмуро, без опадів, відстань з робочого місця водія не визначалась. На момент огляду транспортний засіб розташований в лівому кюветі в положенні на колесах, визначено відстань габаритів автомобіля до лінії орієнтиру, описані його видимі пошкодження кузову, а також виявлено сліди юзу лівого та правого колеса транспортного засобу, осип бампера відносно краю проїзної частини та лінії орієнтиру, що позначено на схемі, які додано до протоколу.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 01.03.2021 № СЕ-19/119-21/871-ІТ на момент експертного огляду автомобіль марки Mitsubishi Lancer з державним номером НОМЕР_3 його робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина знаходяться в технічно несправному стані, а виявлені несправності систем автомобіля характерні для виникнення під час дорожньої пригоди.

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що 26.12.2020 він з дружиною та дитиною на автомобілі Mitsubishi Lancer, їхали з м. Полтави у м. Суми до родичів, дружина сиділа на передньому пасажирському сидінні, а дитина позаду у дитячому кріслі. Дорога та видимість були нормальними, було похмуро, на узбіччі лежав сніг. Його швидкість була 80-90 км/год. Пригода сталась приблизно об 11 год. На місці пригоди ділянка дороги представляє собою спуск та підйом, є заокруглення, видимість мінімальна. Проїхавши м. Тростянець, вже за межами населеного пункту, рухаючись по своїй смузі руху спочатку на спуск, потім на підйом вже на самому підйомі ОСОБА_11 побачив, що назустріч йому із-за підйому з`явився Volkswagеn, який рухався в стані обгону зі швидкістю більше 90 км/год на одному рівні з іншим попутнім для нього автомобілем Honda-CRV, який їхав у своїй смузі руху. Водій Volkswagеn під час руху назустріч ніяких дій не вчиняв, а ОСОБА_11 з метою уникнення зіткнення почав гальмувати, зупинити машину не вдалось, оскільки не було достатньо відстані. Після гальмування керований свідком автомобіль понесло, спочатку вправо, потім вліво і автомобіль опинився у кюветі. При цьому Volkswagеn в момент наближення до керованого свідком автомобіля не повертався у свою смугу руху, йому вдалось проїхати без зіткнення між керованим свідком автомобілем та попутнім автомобілем Honda-CRV та поїхати далі. Після виїзду автомобіля у кювет ОСОБА_11 втратив свідомість, його діставали без свідомості, допомогу надавав водій автомобіля «Хонда», який зупинився, викликав швидку та поліцію.

У своїх показаннях потерпіла ОСОБА_9 суду першої інстанції повідомила, що 20.12.2020 в денний час доби, з чоловіком та донькою їхала з м. Полтави в м. Суми, на належному їй червоному автомобілі «Mitsubishi Lancer», яким керував її чоловік, ОСОБА_11 . Потерпіла була на передньому пасажирському сидінні, дитина була на задньому пасажирському у дитячому кріслі, швидкість автомобіля становила 90 км/год. Виїхавши з м. Тростянець та проїхавши приблизно 5 хв., раптом перед їхнім автомобілем, на підйомі та на їхній смузі руху з`явився автомобіль на вигляд «бус», на відстані близько 50 м, якого через перелом дороги не можливо було побачити. На даній ділянці дороги обмежена видимість через заокруглення та підвищення, через що обмежена видимість машин, які рухаються попереду. Автомобіль, що виїхав назустріч, яким керував обвинувачений, в момент коли потерпіла його побачила був не у своїй смузі руху і на думку потерпілої він мав можливість розуміти, що від його дій залежала обстановка на дорозі, але він не повертався в свою смугу руху. Їхній автомобіль, рухався на підйомі по заокругленню дороги в лівий бік по відношенню до її напрямку руху. Розуміючи, що буде зіткнення лоб в лоб, ОСОБА_9 заплющила очі, чоловік тиснув на гальма, вона відчула, що машину «повело», далі нічого не пам`ятає. Причиною виїзду в кювет автомобіля «Mitsubishi Lancer» ліворуч по відношенню до напрямку його руху потерпіла вважає рух назустріч не по своїй смузі «буса».

Під час слідчих експериментів свідок ОСОБА_11 та потерпіла показали все на місці події.

З показань свідка ОСОБА_10 наданих суду першої інстанції вбачається, що 26.12.2020 о 10 год. 45 хв. він їхав на автомобілі Honda-CRV у бік м. Тростянець. Дорога була волога, чиста від снігу, який був тільки на узбіччі. На ділянці між с.Боромля і м.Тростянець керований зі швидкістю 80 км/год свідком автомобіль почав обганяти автомобіль Volkswagеn Тransporter білого кольору зі швидкістю приблизно 100 км/год і на підйомі дороги він перед його автомобілем почав різко зміщуватись вправо, тобто займати свою смугу руху і в цей момент свідок побачив як Mitsubishi Lancer, що рухався по своїй смузі руху, роз`їжджаючись з Volkswagеn наїхав на сніг на узбіччі правою стороною і його почало заносити, а потім через смугу руху, по якій рухався свідок, Mitsubishi Lancer позаду керованого свідком автомобіля злетів у кювет, що він спостерігав у дзеркало заднього виду. До цього коли автомобіль Volkswagеn під час обгону почав різко перестроюватись в бік своєї смуги руху, ОСОБА_10 пригальмував і змістився правіше на смузі руху, оскільки такий різкий маневр цього автомобіля, який плавно розпочинав обгін, для нього означав, що щось попереду не так, тому гальмуванням свідок вирішив надати можливість водію автомобіля Volkswagеn повернутись до своєї смуги руху. Свідок повідомив, що ділянка дороги, де сталась пригода, представляє собою перевал, з боку с.Боромля спочатку є спуск, а потім підйом на гору, а потім знову спуск і підйом. При цьому забороняючих обгін знаків не установлено. На підйом зустрічних машин не видно, тобто обмежена видимість. В момент, коли автомобіль Volkswagеn перед підйомом почав обгін керованого свідком автомобіля, в полі зору ОСОБА_10 зустрічного автомобіля Mitsubishi Lancer не було, видимість була лише до кінця підйому, оскільки далі йде спуск з невеликим поворотом дороги праворуч. Обгін Volkswagеn розпочав на невеличкій рівній ділянці дороги, а завершував обгін наверху підйому, а на самому підйомі Mitsubishi Lancer та Volkswagеn почали роз`їжджатись. Відстань від початку виконання автомобілем Volkswagеn маневру обгону до кінця підйому, де закінчується видимість, була меншою 300 м. В момент, коли з`явився на підйомі Mitsubishi Lancer частина габаритів автомобіля Volkswagеn ще була на зустрічній для нього смузі руху, його ліві колеса були за розділювальною смугою. Коли Volkswagеn повернувся після роз`їзду із зустрічним автомобілем у свою смугу руху попереду керованого свідком автомобіля Honda-CRV, він поїхав далі і не зупинився, хоча свідок подавав сигнал фарами («поморгав світлом»). Чи бачив водій Volkswagеn з`їзд автомобіля Mitsubishi Lancer у кювет ОСОБА_10 невідомо, проте свідок вважав, що цей водій точно розумів, що заважав Mitsubishi Lancer проїхати по своїй смузі руху і змусив його виїхати на узбіччя, тобто створив для нього небезпеку.

ОСОБА_10 одразу зупинився, розвернув автомобіль, під`їхав до місця з`їзду автомобіля Mitsubishi Lancer в кювет для надання допомоги.

Такі показання та обставини події ОСОБА_10 були відтворені під час слідчого експерименту.

Доводи сторони захисту, що слідчі експерименти з потерплою та свідками ОСОБА_11 і ОСОБА_10 проведені з порушенням вимог КПК України не відповідають дійсності. Вказані слідчі дії проведено у відповідності з вимогами ст. 240 КПК України. Протоколи слідчих експериментів підписані учасниками процесуальної дії без зауважень і доповнень. Підстав для визнання вказаних слідчих дій недопустимими доказами колегією суддів не встановлено.

Доводи обвинуваченого про відмінність показань потерпілої, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , наданих ними суду та під час проведення слідчих експериментів, є непереконливими. Показання надані потерпілою та вказаними свідками є послідовними, не суперечать показанням, наданих під час судового розгляду та відтвореним обставинам під час слідчих експериментів, узгоджуються між собою та іншими матеріалами провадження.

Показання потерпілої та вказаних свідків не суперечать об`єктивно зафіксованій слідовій обстановці місця події та загальному механізму зближення транспортних засобів, встановленим під час досудового розслідування та дослідження доказів в суді першої інстанції. Тому окремі неточності показань є несуттєвими розбіжностями, які не спростовують правильність висновків того, що автомобіль Volkswagеn під керуванням ОСОБА_8 в момент роз`їзду з автомобілем Mitsubishi Lancer перебував на зустрічній смузі руху по відношенню до його напрямку руху та не вчиняв дій для уникнення ДТП.

Більше того, сам обвинувачений не заперечує факт здійснення обгону автомобіля Honda-CRV під керуванням ОСОБА_10 на зазначеній ділянці дороги та наявності зустрічного автомобіля Mitsubishi Lancer, який рухався по своїй смузі руху.

З висновку судової автотехнічної експертизи від 25.05.2021 № СЄ-19/119-21/5547/ІТ вбачається, що за варіантом № 1, тобто виходячи з того, що на момент появи у водіїв транспортних засобів можливості виявити один одного з-за перелому профілю дороги автомобіль «Volkswagеn Тransporter» рухається по смузі зустрічного руху в стані обгону, експерт дійшов висновку, що в цій дорожній ситуації водій ОСОБА_11 мав діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху (при виявленні небезпеки для руху застосовувати гальмування до повної зупинки), але він не мав технічної можливості уникнути зіткнення, тому в його діях з технічної точки зору відсутні невідповідності Правилам дорожнього руху, які б перебували у причинному зв`язку з наслідками, що настали. Водій автомобіля «Volkswagеn Тransporter» НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення, його дії не відповідають вимогам пунктів 12.6 «ґ», 14.2 «в», «г», 14.6 «г» Правил дорожнього руху, з яких невідповідності пунктам 14.2 «в» (перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані) та 14.6 «г» (обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості) Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали. Мотивуючи указаний висновок судовий експерт ОСОБА_15 зазначив, що в ситуації, що розглядається водій «Volkswagеn Тransporter» вирішив виконати обгін попутного транспортного засобу в умовах наявності попереду переломлення профілю дороги у вигляді початку підйому та заокруглення праворуч, тому в даній дорожній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення з боку водія автомобіля «Volkswagеn Тransporter» визначалась своєчасною відмовою від виконання маневру обгону та виїзду на смугу зустрічного руху в умовах обмеженої оглядовості в напрямку руху, тобто виконанням пунктів 14.2 «в», 14.6 «г» Правил дорожнього руху.

Судовий експерт ОСОБА_13 під час проведення судової автотехнічної експертизи від 25.05.2021 в якості вихідних даних для висновків за варіантом № 1 враховував, крім протоколу огляду місця події, висновку технічного стану транспортного засобу, дані слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_9 , в яких брав особисту участь експерт ОСОБА_13 як спеціаліст.

Отже, судовий експерт ОСОБА_15 по варіанту № 1 надав висновок на підставі сукупності належних та достовірних вихідних даних, що підтверджуються дослідженими в ході судового розгляду належними та допустимими доказами сторони обвинувачення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав висновок судового експерта в указаній частині та в частині визнання показань свідка ОСОБА_10 технічно спроможними обґрунтованим і таким, що підтверджує висунуте ОСОБА_8 обвинувачення.

Відповідно до судової автотехнічної експертизи від 25.05.2021 за варіантом № 1, тобто виходячи з того, що на момент появи у водіїв транспортних засобів не було можливості виявити один одного з-за перелому профілю дороги, автомобіль Volkswagеn Тransporter рухається по смузі зустрічного руху в стані обгону, експерт дійшов висновку, що в цій дорожній ситуації водій ОСОБА_11 мав діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху (при виявленні небезпеки для руху застосовувати гальмування до повної зупинки), але він не мав технічної можливості уникнути зіткнення, тому в його діях з технічної точки зору відсутні невідповідності Правилам дорожнього руху, які б перебували у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Натомість водій автомобіля Volkswagеn Тransporter НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення, його дії не відповідають вимогам пунктів 12.6 «ґ», 14.2 «в», «г», 14.6 «г» Правил дорожнього руху, з яких невідповідності пунктам 14.2 «в» (перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані) та 14.6 «г» (обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості) Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Судовий експерт ОСОБА_15 в обґрунтування висновку зазначив, що в ситуації, що розглядається, водій Volkswagеn Тransporter виконував обгін попутного транспортного засобу в умовах наявності попереду переломлення профілю дороги у вигляді початку підйому та заокруглення праворуч, тому в даній дорожній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення з боку водія автомобіля Volkswagеn Тransporter визначалась своєчасною відмовою від виконання маневру обгону та виїзду на смугу зустрічного руху в умовах обмеженої оглядовості в напрямку руху, тобто виконанням пунктів 14.2 «в», 14.6 «г» Правил дорожнього руху.

Висновок судового експерта ОСОБА_15 по варіанту № 2 суд визнав таким, що не може бути покладений в основу вироку, як такий, що ґрунтується на показаннях обвинуваченого та його версії події, яка не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Щодо доводів сторони захисту про неврахування судом висновку судової автотехнічної експертизи № 15975/17584 від 12.07.2021, яким судовий експерт ОСОБА_17 , визнавши технічно неспроможними показання свідка ОСОБА_10 та визнавши неможливим провести технічну оцінку дій водіїв по показанням водія ОСОБА_11 та потерпілої, надав відповіді та провів технічну оцінку дій обвинуваченого та водія ОСОБА_11 , виходячи лише з показань обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що до моменту появи в його полі зору автомобіля «Mitsubishi Lancer» він вже завершив маневр обгону та рухався по своїй смузі руху і не створював небезпеки чи перешкоди для руху водію ОСОБА_11 .

Так, виходячи із показань водія ОСОБА_8 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_11 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.1, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України.

Колегія суддів також враховує, що окрім переломлення профілю дороги, вона має заокруглення, тому застосування ОСОБА_11 лише гальмування під час виявлення перешкоди, в даному випадку автомобіля Volkswagеn Тransporter, призвело до виїзду автомобіля Mitsubishi Lancer на засніжене узбіччя, а в подальшому втрату стійкості та втрату керування в результаті чого автомобіль Mitsubishi Lancer опинився в кюветі.

Експерт ОСОБА_17 спростував всі показання свідка ОСОБА_10 , як технічно неспроможні, оскільки визначений час 1,4 с., що минає при подоланні автомобілем «Honda-CRV» відстані 31,2 м. зі швидкістю 80 км/год. з моменту початку його обгону до моменту порівняння з «Volkswagen - Transporter», менше час руху автомобіля «Volkswagen - Transporter» 1,6 с. при подоланні відстані 45,5 м зі швидкістю 100 км/год. до моменту порівняння передньою частиною з «Honda-CRV».

Вказане дало експерту підставу для висновку, що «Volkswagen - Transporter» подолав іншу відстань за інший час, а показання свідка ОСОБА_10 щодо механізму розвитку події на стадії зближення трьох автомобілів ним визнано технічно неспроможними.

Проте експерт ОСОБА_17 під час проведення експертизи виходив лише з показань ОСОБА_8 , без врахування показань інших учасників дорожнього руху. Зокрема, не враховано показання свідка ОСОБА_10 , який є очевидцем події і стороннім спостерігачем, та вказував, що він під час руху на встановленому відрізку дороги, через залом дороги, хоча і не бачив автомобіль зустрічного руху, але враховуючи дії водія Volkswagеn Тransporter, який під час виконання обгону почав різке переміщення свого автомобіля праворуч в свою смугу руху, у зв`язку з чим свідок ОСОБА_10 змушений був виконати дії щодо зменшення швидкість свого автомобіля та зміститися правіше, щоб дати змогу водію автомобіля Volkswagеn Тransporter повернутися в свою смугу руху. При цьому свідок стверджував, що під час зустрічного роз`їзду транспортних засобів автомобіль Volkswagеn Тransporter не повністю перемістився у свою смугу руху. Про перебування автомобіля Volkswagеn Тransporter на смузі зустрічного руху вказують і потерпіла зі свідком ОСОБА_11 .

Колегія суддів звертає увагу, що при оцінці технічної спроможності показань свідка ОСОБА_10 експерт ОСОБА_13 розрахував вказаний свідком маневр зміни смуги руху Volkswagеn Тransporter, тобто переміщення автомобіля при виході зі своєї смуги руху на зустрічну смугу. Для цього за відповідною формулою за вихідними даними з показань свідка в ході слідчого експерименту, які стосуються вказаних ним положень № 1 та № 2 взаємного розташування транспортних засобів, судовим експертом була встановлена величина відстані, яку подолав автомобіль обвинуваченого з початку обгону до моменту зрівняння передніх частин його автомобіля та попутного «Honda-CRV». Оскільки мінімально необхідна для зміни руху автомобіля відстань 42,2 м в умовах цієї пригоди є меншою, ніж 45,5 м (77,5 м -32 м) по показанням ОСОБА_10 , то їх слід вважати технічно спроможними.

Також судовий експерт ОСОБА_15 , перевіривши параметри переміщення автомобіля Volkswagеn Тransporter від моменту зміни ним напрямку руху праворуч до моменту зустрічного роз`їзду та визначивши, що мінімальна відстань, на якій відхиляється смуга руху Volkswagеn Тransporter на момент поперечного відхилення без втрати поперечної стійкості становить 23,4 м, експерт дійшов висновку, що технічно спроможними є показання ОСОБА_18 стосовно вказаних ним положень № 3 та 4 взаємного розташування транспортних засобів, коли вони порівнялись, але Volkswagеn Тransporter не зайняв свою смугу руху, відповідно до яких відстань переміщення склала 36,4 м, що є більшим за мінімальну відстань визначену експертом 23,4 м.

Під час роз`яснення висновку судової автотехнічної експертизи від 25.05.2021 експерт ОСОБА_15 при оцінці технічної спроможності показань свідка розраховував критичні величини, які дозволяли Volkswagеn Тransporter виконувати маневр обгону шляхом порівняння відстані, вказаної свідком ОСОБА_10 на місці події в ході слідчого експерименту з величиною мінімальної відстані, що необхідна для маневру обгону.

При цьому під час проведення слідчих експериментів були задіяні аналогічні автомобілі, подібні до «Mitsubishi Lancer» та Volkswagеn Тransporter.

Натомість судовий експерт ОСОБА_17 відповідно до висновку від 12.07.2021 при оцінці показань ОСОБА_10 не взяв до уваги всі його показання як технічно неспроможні, що, як наслідок, дало експерту підставу для висновку, що Volkswagеn Тransporter подолав іншу відстань за інший час, а тому показання свідка ОСОБА_10 щодо механізму розвитку події на стадії зближення трьох автомобілів ним визнано технічно неспроможними.

Під час надання показань суду першої інстанції судовий експерт ОСОБА_17 пояснив, що при відстанях та швидкості, які вказав ОСОБА_10 транспортні засоби не могли опинитись на одному місці, Volkswagеn Тransporter був би далі, тому що у нього швидкість вище, а тому подальше переміщення автомобілів є іншим, ніж вказав свідок.

Також з висновку експерта вбачається, що експерт ОСОБА_17 у своєму висновку вказував про те, що водій автомобіля Mitsubishi Lancer ОСОБА_11 рухався зі швидкістю 90 км/год, а водій автомобіля Volkswagеn Тransporter ОСОБА_8 зі швидкістю 100-120 км/год. Вказану швидкість експерт брав для розрахунків. Проте сам обвинувачений ОСОБА_8 зазначав, що він їхав зі швидкістю 90-100 км/год, і таку ж швидкість зазначає й свідок ОСОБА_10 . Будь-яких даних про те, що автомобіль Volkswagеn Тransporter рухався з іншою швидкістю матеріли справи не містять. Тобто, проведені експертом розрахунки із врахуванням швидкості водія автомобіля Volkswagеn Тransporter ОСОБА_8 100-120 км/год, ставить під сумнів висновок експерта. Не зрозуміло і вихідні дані, які експерт використовував для обрахунків і швидкості автомобіля «Honda-CRV», так як спершу зазначав швидкість автомобіля 80 км/год, а в подальшому для обрахунку брав 90 км/год, у той час як свідок незмінно вказував, що його швидкість була 80 км/год.

Крім того, висновок експерта ОСОБА_17 побудований на вихідних даних отриманих з того, що на ділянці дороги, де відбулося ДТП оглядовість не обмежена. Вказане повністю спростовується матеріалами кримінального провадження.

Тобто сумніви суду першої інстанції щодо достовірності вихідних даних та, відповідно, повноти проведеного експертом ОСОБА_17 дослідження є обґрунтованими.

Суд правильно у вироку поклався на висновок судової автотехнічної експертизи від 25.05.2021 № СЄ-19/119-21/5547-ІТ (варіант №1), який був проведений з урахуванням повних вихідних даних отриманих після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме встановлення дорожніх умов, даних зафіксованих під час огляду місця події транспортних засобів, у ході слідчого експерименту із водієм марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 – свідком ОСОБА_11 , слідчого експерименту із пасажиром автомобіля – свідком ОСОБА_9 , слідчого експерименту із водієм автомобіля марки «Honda-CRV», реєстраційний номер НОМЕР_2 – свідком ОСОБА_10 , слідчого експерименту із водієм автомобіля марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 – обвинуваченим ОСОБА_8 .

Вказаний висновок ґрунтується на досліджених в ході судового розгляду належними та допустимими доказами сторони обвинувачення.

Доводи сторони захисту, що на час зустрічного роз`їзду, ОСОБА_8 завершив маневр обгону дослідженими доказами не підтверджується.

Отже, враховуючи висновок експерта, водій автомобіля «Volkswagen - Transporter» з державним номером НОМЕР_1 ОСОБА_19 мав технічну можливість уникнути зіткнення, його дії не відповідають вимогам пунктів 12.6 «ґ», 14.2 «в», «г», 14.6 «г» Правил дорожнього руху, з яких невідповідності пунктам 14.2 «в» (перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані) та 14.6 «г» (обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості) Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

З огляду на вказане, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за встановлених судом обставин, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надано належну оцінку.

Враховуючи викладене, суд правильно критично оцінив показання обвинуваченого про відсутність в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Сукупність досліджених судом першої інстанції доказів підтверджують, що водій автомобіля «Volkswagen - Transporter», ОСОБА_8 , грубо порушуючи вимоги п. 14.2 «в», 14.6 «г» ПДР України, виконуючи обгін попутного транспортного засобу «Honda-CRV» в умовах наявності попереду переломлення профілю дороги у вигляді початку підйому та заокруглення праворуч, не впевнившись у тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, створив умови небезпечні для руху зустрічному автомобілю марки «Mitsubishi Lancer», під керуванням ОСОБА_11 , в наслідок чого останній з метою уникнення зіткнення вжив управлінських заходів, допустив виїзд поза межі протилежного краю проїзної частини.

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до положень ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має дітей, один з яких неповнолітній, наявність роботи, є особою з інвалідністю 2-ї групи, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання. Враховано поведінку обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення та після, його ставлення до вчиненого, зокрема те, що він намагався перекласти свою вину на водія зустрічного транспортного засобу, наслідки протиправних дій обвинуваченого, а саме отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілою.

Тобто судом враховані усі встановлені обставини, які враховуються судом при призначенні покарання, зокрема і зазначені стороною захисту.

Колегія суддів враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, зокрема не визнання своєї вини та відсутність критичного ставлення до своїх дій, те, що він, розуміючи, що його дії могли створити небезпеку для водія автомобіля на зустрічній смузі руху, ОСОБА_8 не переконався у безпеці свого маневру та всіх учасників дорожнього руху після виконання ним обгону, не зупинився та поїхав з місця ДТП, а повернувся лише на прохання працівників поліції, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не сприятиме виправленню та перевихованню обвинуваченого.

Таким чином, призначене ОСОБА_8 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення частково цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій у сумі 148927 грн. 86 коп. та матеріальної шкоди в розмірі 51984 грн., було визначено із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілої, конкретних обставин справи, наслідків вчиненого злочину і вважати його необґрунтовано завищеним підстав немає.

Відсутні підстави і для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це просив обвинувачений.

З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката   ОСОБА_7  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8  залишити без задоволення, а вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4