ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Справа № 160/30370/24

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є.  

за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача представника третьої особи Новікової Л.О. Ярмолич К.І. Чудновського А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

14.11.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №914666-2413-0464/UA12020010000033698 від 29.11.2023 року за формою «Ф» в сумі 473 188,07 грн.; податкове повідомлення-рішення № 914666-2413-0464/1-UA12020010000033698 від 29.11.2023 року за формою «Ф» в сумі 411 467,89 грн.; податкове повідомлення-рішення № 914666-2413-0464/2-UA12020010000033698 від 29.11.2023 року за формою «Ф» в сумі 31 171,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2024 їй стало відомо, що відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №914666-2413-0464/UA12020010000033698 від 29.11.2023 в сумі 473 188,07грн, податкове повідомлення-рішення №914666-2413-0464/1-UA12020010000033698 від 29.11.2023 в сумі 411 467,89 грн, податкове повідомлення-рішення №914666-2413-0464/2-UA12020010000033698 від 29.11.2023 в сумі 31 171,80 грн., загальна сума яких становить 915 827,76 грн, щодо нарахування грошових зобов`язань зі сплати земельного податку за 2021 – 2023 роки. Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень-рішень стала несплата позивачем земельного податку з фізичних осіб у встановлений законом термін. При цьому, позивач заперечує обставини того, що в період 2021 - 2023 років в її власності або користуванні знаходилась будь-яка земельна ділянка. Вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2023 №914666-2413-0464/2-UA12020010000033698 взагалі не містить інформації за яку саме земельну ділянку нарахований податок. Зазначена обставина порушує право платника бути обізнаною з підставами та обґрунтованістю відповідного розрахунку. Позивач вважає виставлені відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на момент їх складення позивач не була власником або землекористувачем земельної ділянки, щодо якої нараховано грошові зобов`язання зі сплати земельного податку, зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем не отримувалися.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.

21.11.2024 представник позивача повідомила суд про виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024 шляхом надання через систему «Електронний суд» заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 23.12.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

12.12.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва права на спадщину від 07.12.2021 №2293. Відповідно до договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 08.10.2013 №393 (попередній власник ОСОБА_2 ) встановлено, що комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:09:265:0154, загальною площею 0,6467 га. Платником самостійно виявлено бажання сплачувати земельний податок з фізичних осіб, шляхом подання заяви бн (вх. в ГУ ДПС від 20.11.2023 № 119155/6) щодо нарахування земельного податку, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, контролюючим органом сформовані податкові повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів місцевого бюджету 18010700) за 2021 – 2023 роки, а саме: від 29.11.2023 №914666-2413/2- НОМЕР_1 в сумі 31 171,80 грн від 29.11.2023 №914666-2413/1- НОМЕР_1 в сумі 411 467,89 грн,, від 29.11.2023 №914666-2413- НОМЕР_1 в сумі 473 188,07 грн відповідно, які були відправлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу платника: АДРЕСА_2 . Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (№0600068637918) з конвертом було повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 19.01.2024 з приміткою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу належним чином 19.01.2024. Щодо правомірності формування податкових повідомлень-рішень зазначила, що користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань зі плати за землю у власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою. Отже, чинне законодавство пов`язує виникнення в особи обов`язку справляння плати за землю одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене, у зв`язку з чим, з часу коли позивач набула у власність нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська, буд. 12, – в силу положень ч.1, ч.2, ч.7 ст.120 Земельного кодексу України у поєднанні з положеннями ст.377 Цивільного кодексу України у неї виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей об`єкт та обов`язок сплачувати земельний податок. Таким чином, податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та винесеними з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

25.12.2024 представником позивача до суду через систему «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку для подання відповіді на відзив.

30.12.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 08.01.2025 задоволено клопотання Дніпровської міської ради та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.

Ухвалою суду від 27.01.2025 постановлено подальший розгляд справи №160/30370/24 здійснювати за правилам загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 06.02.2025 о 13:30 год.

05.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначила, що Дніпровською міською радою 06.12.2017 прийнято рішення №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати, пільги зі сплати земельного податку на території міста», яким встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками - 3%. Відповідно до вимог ПК України, земельна ділянка під об`єктом нерухомості, яка є у користуванні позивача, є об`єктом оподаткування, а позивач, як користувач земельної ділянки, є платником земельного податку, тим паче, що таке бажання було виявлено ним особисто шляхом подання відповідної заяви. За таких обставин, незважаючи на те, що позивач не зареєструвала право власності чи користування земельною ділянкою під належним їй на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов`язок зі сплати земельного податку виник з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Крім того, звертала увагу суду, що вказана земельна ділянка з 2006 по 2009 роки перебувала в оренді у ТОВ «СТРОЙНА, ЛТД» на підставі договору від 31.01.2006. Земельна ділянка передавалася в оренду відповідно до фактичного розміщення комплексу будівель та споруд (відповідно до п. 5.1 договору). Тобто, формування земельної ділянки за фактичним розміщенням нерухомого майна, яке наразі перебуває у власності позивача, відбулося ще в 2006 році. На підставі викладеного у задоволенні позову просила відмовити.

У підготовчому засіданні 06.02.2025 оголошено перерву до 19.02.2025 о 13:30 год. та надано можливість представнику позивача ознайомитись з поясненнями третьої особи.

19.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням.

Також, 19.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від іншого представника позивача про вступ у справу та про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, 19.02.2025 на електронну пошту суду від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у процесі з розгляду іншої справи.

У підготовчому засіданні 19.02.2025 оголошено перерву до 13.03.2025 о 15:30 год., продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

13.03.2025 адміністративну справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Сліпець Н.Є. на лікарняному з 10.03.2025, справу призначено до розгляду на 20.03.2025 о 15:30 год.

20.03.2025 адміністративну справу також було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Сліпець Н.Є. на лікарняному з 10.03.2025 по 25.03.2025, справу призначено до розгляду на 27.03.2025 о 15:30 год.

У підготовчому засіданні 27.03.2025 оголошено перерву до 10.04.2025 о 14:20 год. для ознайомлення відповідачем та третьою особою з доказами, наданими позивачем.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 10.04.2025 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2025 о 09:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні обставини, викладені у поясненнях підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2021 №2293.

Згідно договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 08.10.2013 № 393 встановлено, що комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:09:265:0154, загальною площею 0,6467 га.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:09:265:0154, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку у реєстрі відсутні дані про державну реєстрацію прав власності, постійного користування чи оренди відносно вказаної земельної ділянки, а також реєстрацію земельної ділянки в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно – право власності територіальної громади на земельну ділянку не зареєстровано.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

20.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про нарахування земельного податку, за адресою: АДРЕСА_1 .

За висновками податкового органу земельна ділянка з кадастровим номером: 1210100000:09:265:0154, загальною площею 0,6467 га, є об`єктом оподаткування, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.11.2023, якими визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку за період 2021-2023 роки, а саме:

- №914666-2413/2- НОМЕР_1 в сумі 31 171,80 грн;

- №914666-2413/1- НОМЕР_1 в сумі 411 467,89 грн;

-  №914666-2413- НОМЕР_1 в сумі 473 188,07 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_3 , проте поштове відправлення повернулося до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 19.01.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та конвертом, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.11.2023 по земельному податку з фізичних осіб.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із пп. 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За приписами п. 14.1.73 п. 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У пп. 269.1.1 і 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно із п. 286.1. ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п. 286.5 ПК України).

За правилами п. 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до п. 287.1 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 287.9 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання (п. 287.9 ПК України).

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (п. 287.10 ПК України).

Згідно з п. 288.1 - 288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі - ЗК України) встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

При цьому, п. «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України встановлено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У відповідності до частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ст. 31 Закону № 161-XIV, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Аналіз зазначених вище норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Зокрема, платником земельного податку є власник або землекористувач земельної ділянки, а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:09:265:0154, загальною площею 0,6467 га.

Податковий орган вважає, що оскільки позивач набула у власність нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то у неї виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей об`єкт та обов`язок сплачувати земельний податок, у зв`язку з чим сформувало оскаржувані податкові повідомлення рішення по земельному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів місцевого бюджету 18010700) за 2021 – 2023 роки, а саме: від 29.11.2023 №914666-2413/2-UA12020010000033698 в сумі 31 171,80 грн, від 29.11.2023 №914666-2413/1-UA12020010000033698 в сумі 411 467,89 грн, від 29.11.2023 №914666-2413-UA12020010000033698 в сумі 473 188,07 грн відповідно.

Ставки податку визначено відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2018 № 8/30 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі плати земельного податку на території міста»» - п. 2.2.4 додатку 1 – ставка 3 %.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 №6-28-0.222-323/2-23 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для земель і земельних ділянок несільськогосподарського призначення в 2021 році – 1,1, в 2022 році – 1,15.

Відповідно до витягу №НВ-9932778352023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу 29.11.2023 – НГО земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:265:0154 становить 15 772 935,66 грн.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що витяг із технічної документації, на який посилався відповідач при формуванні оскаржуваних податкових повідомлень рішень був отриманий контролюючим органом через Інтернет ресурс kadastr.live «Відкриті дані земельного кадастру».

Водночас, суд звертає увагу, що зазначений ресурс не є офіційним державним порталом, що підтверджується відсутністю в нього функціоналу для генерації витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Виключним засобом формування офіційного витягу є електронні сервіси Державного земельного кадастру України через офіційний електронний портал Держгеокадастру.

Судом встановлено, що на адвокатський запит листом від 05.03.2025 №29.4-0.110-1127/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлено, що відповідно до відомостей програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:09:265:0154 з 30.09.2017 в Державному земельному кадастрі перебуває у архівному шарі, тобто зазначена земельна ділянка була перенесена до архіву, а її державна реєстрація скасована і вона більше не існує з зазначеної дати.

Також, вказаним листом повідомлено, що Витяг про нормативну грошову оцінку НВ-9932778352023 від 29.11.2023 щодо зазначеної земельної ділянки не видавався через відсутність інформації в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру, оскільки Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується виключно на підставі відомостей про зареєстровані земельні ділянки, тому програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачено формування відомостей про земельні ділянки, що перенесені до архівного шару, у зв`язку з чим замовити витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не вбачається можливим.

Таким чином, суд вважає, що Витяг на підставі якого відповідачем сформовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення не був сформованим у встановленому порядку.

Крім того, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:09:265:0154, згідно з даними Державного земельного кадастру, перебуває у архівному шарі з 30.09.2017, то вказане свідчить про її фактичну відсутність як зареєстрованого об`єкта. Відповідно, немає правових підстав для її оподаткування, оскільки відсутність земельної ділянки як об`єкта в кадастрі виключає можливість її оподаткування.

Враховуючи цю обставину, суд доходить висновку, що позивач не є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0154 та, відповідно, не є платником земельного податку, а тому нарахування відповідачем податкового зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.11.2023 №914666-2413-0464/UA12020010000033698 в сумі 473 188,07 грн, №914666-2413-0464/1- НОМЕР_1 в сумі 411 467,89 грн, №914666-2413-0464/2-UA12020010000033698 в сумі 31 171,80 грн. щодо нарахування грошових зобов`язань зі сплати земельного податку за 2021-2023 роки прийняті відповідачем не обґрунтовано, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 9 158,28 грн, що документально підтверджується квитанцією №41 від 13.11.2024.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 9 158,28 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №914666-2413-0464/UA12020010000033698 від 29.11.2023 року за формою "Ф" в сумі 473 188,07 грн; податкове повідомлення-рішення №914666-2413-0464/1-UA12020010000033698 від 29.11.2023 року за формою "Ф" в сумі 411 467,89 грн; податкове повідомлення-рішення №914666-2413-0464/2-UA12020010000033698  від 29.11.2023 року за формою "Ф" в сумі 31 171,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 9158,28 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім гривень двадцять вісім копійок) грн.     

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст  рішення суду складений  28 квітня 2025 року.

Суддя                                                                                 Н.Є. Сліпець