справа номер 2-298-2008 року

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

           24 березня 2008 року. Березнiвський районний суд Рiвненськоi областi в складі головуючого судді  - Ковальчук Н.М.,

при секретарі           - Григорієвій В.М.,

за участю сторін, розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Березне справу за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення алiментiв на утримання дітей,

                                                         В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2. на її користь аліментів.

         Позивачка вказує в заявi про те,що з вiдповiдачем перебуває у  шлюбі з грудня 1999 року і  в них від  шлюбу є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2. Просила стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх заробітків відповідача, але не менше 30 відсотків  прожиткового мінімуму  відповідного віку дитини до їх повноліття.

            У судовому  засiданні позивачка позов залишила без змін. Просила стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх заробітків відповідача, але не менше 30 відсотків  прожиткового мінімуму  відповідного віку дитини, так як вiдповiдач  не надає матерiальної допомоги на утримання дітей.  Відповідач у судовому засіданні  позов  визнав, не  заперечував проти стягнення з нього аліментів. Пояснив, що згідний сплачувати аліменти.

         Суд, допитавши сторони, вивчивши матерiали справи, вважає, що позов пiдлягає  до задоволення.

         Позовні вимоги підтверджуються довідкою Зірненської сільської ради № 249 від 6 лютого 2008 року  про утримання  дітей позивачкою (а.с.5).

         Відповідно до копії свідоцтва про народження відповідач  є батьком ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

          За ст. 180 Сімейного  кодексу України батьки зобов”язані утримувати  дитину до досягнення нею повноліття.

            За ст. 182 ч.2 Сімейного  кодексу України  мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

   Приймаючи рішення, суд враховує вимоги закону, склад сім»ї, матеріальне становище

відповідача, те, що  у відповідача відсутні інші особи, яких він зобов»язаний утримувати.

           Будь-яких доказів в  заперечення  позову відповідач у судове засідання не подав.

З його пояснень встановлено, що він  працездатний,   не хворіє.

           Відповідач позов визнав, а тому рішення слід ухвалити у попередньому судовому засіданні.

           На пiдставi викладеного, керуючись ст.130,214,215 ЦПК України ст.180, 182,183 Сімейного

 кодексу Украiни,суд

                                                       В И Р І Ш И В:

           Стягнути з  ОСОБА_2, 1978 року народження, уродженця  та

жителяАДРЕСА_1на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2аліменти  на  утримання дітей: ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2 у  розмірі 1/3 частини всіх видів  заробітку відповідача, але не менше  30 відсотків  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13 лютого 2008 року до досягнення дітьми повнолiття.

         Рішення пiдлягає негайному виконанню.

         Сторони звільнити від сплати на користь держави судового збору на підставі ст..4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

         Рішення може бути оскаржене до Апеляцiйного суду Рiвненської області через Березнiвський  районний суд з подачею у десятиденний  строк  заяви про апеляційне оскарження з наступною подачею у двадцятиденний строк, після подачі заяви,  апеляційної скарги.

            Рішення також може бути оскаржене без подачі  заяви про апеляційне оскарження у випадку подачі  апеляційної скарги у десятиденний строк  з дня проголошення рішення.

            У випадку не подачі  заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк рішення набирає законної силу після закінчення цього строку.

   Головуючий                 підпис

   Згідно:Суддя                            Ковальчук Н.М.