Справа №  1-п-40/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року                                    Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області  в складі:         

головуючої судді                    Ніколаєвої І. К.

при секретарі                    Карпенко С.М.

з участю прокурора                    Ручої О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка постанову начальника СВ Петропавлівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області погоджену з прокурором Петропавлівського району про закриття кримінальної справи №  12857  від 26.10.1996 року по  факту таємного викрадення чужого майна за ст. 140 ч.2. КК України у зв’язку із закінченням строків давності

                                                             ВСТАНОВИВ:

             В період з 18 по 21 жовтня 1996 року із родильного відділення Петропавлівської ЦРЛ невстановленою  особою було викрадено, шкіряну куртку темного кольору, що належала громадянці ОСОБА_1, чим потерпілій було завдано шкоду на суму 400 гривень  

          По даному факту СВ Петропавлівського РВ  26.10.1996 року порушено кримінальну справу №12857 за ст.140 ч.2 КК України.

          Приймаючи до уваги, що під час проведення дізнання і досудового слідства на протязі років, вказаних в частині 1 ст.49 КК України, не встановлено особу, що скоїла злочин, також з моменту скоєння злочину пройшло більше ніж 15 років, кримінальна справа слідчим, зі згоди прокурора, направляється в суд для вирішення питання про його закриття на основі, передбаченій частиною 2 ст. 49 КК України.

           На підставі викладеного і керуючись ст. 11-1 КПК України, -

          В судовому засіданні представник СВ Петропавлівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області подання підтримав, просить його задовольнити.

          Прокурор  в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечує.

          Вислухавши представника СВ Петропавлівського РВ ГУМВС, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, а кримінальна справа закриттю, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК України - якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених  у частині першій ст.49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою статті 49 КК України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років.

Таким чином оскільки особа яка вчинила вказаний злочин не встановлена і з дня вчинення злочину минуло більше п’ятнадцяти років суд вважає за необхідне закрити кримінільну справу у звязку із закінченням строків давності.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 49 КК України, ст. 11-1, 248 КПК України, суд , -                                                                                                    ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу № 12857 порушену 26.10.1996 року за ст. 140 ч.2. КК України  закрити у зв’язку із закінченням строків давності.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом семи діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя    ОСОБА_2