Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09.11.2011 Справа №2-6993/11

         Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

          - головуючого              Братасюка В.М.

          - за участю секретаря  Філіпенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 364 000грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 234 000грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами. Посилається на те, що 23.08.2007р. між ним та відповідачем укладено договір позики грошей, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 кошти в сумі 130 000 грн., з терміном повернення до 25.11.2007р. Крім того, між ними укладено договір, згідно якого термін повернення кошів продовжено до 23.08.2008р., зі сплатою 3% щомісячно за користування коштами, а також, в разі неповернення кошів в строк обумовлений договором, боржник сплачуватиме додатково пеню в розмірі 1% щомісячно на залишок заборгованості.  Добровільно повертати кошти позивачу відмовляється.  

          У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить суд, стягнути на його користь борг  в сумі 364 000грн.

Відповідач в судове засідання не з”явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

          Відповідно до вимог ст. 224 ЦПУ України  у разі неявки у судове засідання відповідача, яким належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено,          що 23.08.2007року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики грошових коштів,          згідно з яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 130 000грн, а останній зобов'язувався повернути позикодавцеві отриману суму грошей до 26.11.2007 року, про що свідчить розписка від 23.08.2007р.

27.11.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого сторони домовились про те, що термін повернення грошей продовжено до 23.08.2008р. Крім того, сторони в договорі погодили, що позичальник буде сплачувати позичкодавцеві 3% щомісячно за користування коштами, а також, в разі неповернення коштів в строк обумовлений договором, боржник сплачуватиме додатково пеню в розмірі 1% щомісячно на залишок заборгованості.

У встановлений строк, до 23.08.2008року, зобов’язання за договором позики не виконано, грошові кошти позивачу не повернуто, у зв»язку з чим виникла заборгованість на суму 364 000грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 234 000грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами.

          Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За нормами ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

          ОСОБА_2 згідно  умов договору позики, суму боргу не повернув, чим порушив права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із відповідача суми боргу, відсотків та пені.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних  чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

          На підтвердження укладення договору позики позивач представив суду розписку від 23.08.2007р. та договір від 27.11.2007р., які свідчать про передачу ОСОБА_2 у позику грошових коштів на суму 130 000 грн.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по договору позики в сумі 364 000грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 234 000грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120грн. та судовий збір в розмірі 1 700грн.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 59, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України,  ст.ст.526, 530, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (жителя ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 борг в сумі 364 000грн., з яких: 130 000грн. сума основного боргу, 234 000грн. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120грн. на та судовий збір в розмірі 1 700грн.  

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення судом, який його ухвалив, без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуючий суддяОСОБА_3