Справа № 2-373/11

                                                      РІШЕННЯ  

                                                 Іменем України

"26" грудня 2011 р.  Підгаєцький районний суд Тернопільської  області   

в складі:  головуючої судді  Ігнатової Г..В.   

при секретарі –                    Піх Р.Я.

за участю позивача              ОСОБА_1,

відповідача                          ОСОБА_2

захисника відповідача       ОСОБА_3 

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі,   

В С Т А Н О В И В:   

           Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,  у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісяця, зазначаючи, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини..

           Позивач підтримує позовні вимоги, просить  їх задовольнити., при цьому позивач вказала. що відповідач працює і має стабільний заробіток. однак матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

          Відповідач не згоден з заявленим розміром аліментів,  згідний щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 350 грн вказавши, що він є священником та отримує щомісячно  заробіток від  проведення церковних обрядів в зв’язку з чим  розмір даної зарплати  є невизначеним . Разом з тим не заперечує той факт що  заробіток отримує щомісячно.

Представник позивача ОСОБА_3 просив, змінити стягнення розміру аліментів з аліментів в твердій грошовій сумі на стягнення  аліментів у частці від заробітку  відповідача. оскільки останній працює та має стабільний заробіток, а тому просить позов задоволити та  визначити розмір аліментів у частці від заробітку  

          Заслухавши сторони,  дослідивши матеріали справи,  суд прийшов до переконання,  що позов слід задовольнити частково,  так як згідно  ст.  181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджується у частці від доходу або в твердій грошовій

        Згідно з ч.1,3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

            У судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач зареєстрували шлюб  12 листопада 1999 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина –ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає та знаходиться на утриманні позивача. Відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає.

Домовленості між батьками щодо визначення способу виконання обов’язку утримувати дітей не досягнуто.

             За таких обставин, кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

            Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

            Вимоги про стягнення аліментів з батька дитини пред’явлено ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі, рівній 600,00 грн., щомісячно.

            Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі позивач мотивує тим, що відповідач з сімєю більше двох років не проживає, спільного господарства не веде, виїхав в іншу область, де працює священником, та має стабільний заробіток та доходи, проте матеріальної допомоги на дитину не надає , хоча має таку можливість, тому вважає, що відповідач повинен виплачувати аліменти у твердій грошовій сумі щомісячно..

        Однак, не можна погодитися з доводами позивачки про визначення розміру аліментів з відповідача на утримання  неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, таким, що не узгоджується з зібраними по справі доказами та нормами  СК України, оскільки обов'язок утримувати своїх неповнолітніх дітей  та повнолітніх під час їх навчання лежить на обох із батьків. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, причому обов’язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов’язків щодо дитини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виконання передбачених ст.150 СК України обов’язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов’язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно.

            Судом встановлено, що вид діяльності –відповідача- священник, його дохід є стабільний та регулярним. Даний факт ніким із сторін не оспорюється.

В судовому засіданні  відповідач підтвердив, що він має регулярний заробіток, розмір якого змінюється в залежності від кількості проведених церковних обрядів і згоден виплачувати аліменти на  неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі  .

Також, відповідач стверджував, що він після припинення спільного проживання з позивачкою  придбавав для дитини одежу та інші речі, з вимогами про сплату аліментів позивачка до нього не зверталась. Ці пояснення відповідача не були спростовані позивачкою.

           Оскільки за доводами позивачки в добровільному порядку відповідач надає незначну матеріальну допомоги на утримання дитини, суд вважає необхідним зобов’язати його надавати таку допомогу за рішенням суду.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліментів) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій валюті.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.  

         Таким чином, з огляду на обумовлені  обставини (наявність регулярного доходу) розмір аліментів підлягає визначенню у часткі від доходу відповідача.

          За таких обставин, відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства, що регулює правовідносини сторін, з урахуванням вимог ст. 182 СК України,  суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача  в частині позову стягнення у твердій грошовій сумі  щомісячно та визначити розмір аліментів у частці від заробітку в розмірі 1/4 частки від доходу, щомісячно  на  дитину

       У разі наявності додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) позивач вправі звернутися до суду з відповідним позовом, який не пов'язаний зі сплатою аліментів (ст. 185 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, що відповідає вимогам закріпленим ч. 1 ст. 191 СК України.

           Щодо визначення розміру аліментів, суд виходить із вимог ст. 182,184 СК України, враховуючи при цьому, що відповідач працює, має стабільний заробітоку ,його матеріальне становище, що в нього на утриманні немає інших неповнолітніх дітей ат утриманців, фізично здоровий, а тому суд приходить до переконання , що з врахуванням майнового та матеріального стану відповідача, аліменти які необхідно стягувати з відповідача  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1  на  утримання  неповнолітньої дитини: ОСОБА_4  слід визначити в частці від доходу в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.   

            Керуючись  ст.  ст.180, 181,  182,  183,184 СК України,   ст.  ст. 10, 11, 60,88, 212,213. 215. 218 ЦПК України,  суд,   

 ВИРІШИВ:

Позов  задовільнити частково.

        Стягувати з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4  06.жовтня ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки від заробітку, щомісячно,  але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи с 09 грудня 2011 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.            

          Стягнути із ОСОБА_2  судовий збір в дохід держави в сумі 188,20 грн. .

Рішення набуває законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_5