Справа  № 2-а-6790/11

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2011 року                                                   м. Тульчин

         Суддя Робак С.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Тульчині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про  виплату щомісячного підвищення у розмірі надбавки до пенсії, як дитині війни,                                                                 

                                                                     ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Ст. 6 вищевказаного закону передбачено, що дітям війни пенсії, або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком і яка йому частково не виплачувалась. Крім того, це право гарантується Конституцією України.

          Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний  бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей  війни» на  2007 рік.

Проте Рішенням Конституційного  Суду України  № 6 рп/2007  від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону Україні «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до п. 41 розділу ІІ «Про Державний бюджет України на 2008   рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу ІІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення  змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008   від 22.05.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова управління  Пенсійного  фонду України в м. Тульчині Вінницької області у перерахунку та виплаті  підвищення до пенсії є протиправною.

В зв’язку з цим просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про відмову у нарахуванні йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 23.11.2010р. протиправними і зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі нарахувати та виплатити йому щомісячну доплату до пенсії за віком відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування », з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 23.11.2010р. з урахуванням фактично отриманих сум.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї докази, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 02.09.1945 р. було менше 18 років, тобто відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни. Зазначені обставини визнані відповідачем.

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної допомоги –підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права  громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Зокрема ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на  призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст.46).

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.

Тому, в період з 23.11.2010р. тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду відповідач був зобов’язаний нарахувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2006 року.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд вважає, що розрахунок потрібно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 99, 161-163, 183-2, 256 КАС України, ст.ст. 46, 152 Конституції України, ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, –

                                                                                     ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23 листопада  2010р. протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 23 листопада  2010 року з урахуванням фактично отриманих сум.

Постанову суду піддати до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання її копії, через Тульчинський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

           Суддя: