Справа №  2-а-1343/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року       смт. Петропавлівка.

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Ніколаєва І. К. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівського районі  Про стягненя недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги « Діти війни» та  зобов’язання вчинити певні дії

                                                                   ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася   ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Петропавлівського району про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що вона відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV  від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» - має соціальний статус «дитина війни» в зв’язку з чим перебуває на обліку  в Управлінні Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі.

Згідно зі статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимогам вказаної статті у 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась у вказаних розмірах.

Верховна Рада України Законом України № 3235 IV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік, ст. 77 та ст. 110 та Законом України № 489 V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195 IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни, пункт 3 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489' V від 19.12.2006 року.

Зважаючи на викладене позивач вважає, що невиплата йому соціальної допомоги  передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.

Тому позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2011 року до22.07.2011 року, визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснювати в подальшому нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача судові витрати, розглянути позов без його участі.

Від представника відповідача на адресу суду  в установлений законодавством строк не надійшло заперечення проти позову.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Суддя вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини вважає за необхідне позов задовольнити частково з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що між сторонами існують публічно правові відносини, тому що  позивач  дійсно відноситься до соціальної категорії  - «Дитина війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і тому позивач, як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі.

Проте частиною 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

В 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.       

Згідно із законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року № 107-VI текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV викладено в такій редакції:  "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V, з урахуванням статті 111 цього закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007. Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відновлено право на нарахування підвищення до пенсії.

Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до п. 5 зазначеного Рішення, положення  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення зазначеного  Рішення, а саме з 22.05.2008 року, тому з вказаної дати відновлено право на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Нормами Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835- VI зупинення дії статті 6 Закону України № 2195- IV на 2009 рік передбачено не було. Так статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто, відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

У 2010 та 2011 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» також не призупинялася.

Проте 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року
№ 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23.07.2011р. підвищення до пенсії «дітям війни» повинно виплачуватися у порядку та розмірах, встановлених КМУ.

Позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав  21 жовтня 2011 року та просить стягнути суми підвищення до пенсії за період з 01 січня 2011 року до 22липня 2011 року та довічно.

         Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Таким чином суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду встановленого ст. 99 КАС України, а саме з 21 квітня 2011 року  і по 22 липня 2011 року  включно – до дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення  деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

У задоволенні  позовних вимог в іншій частині суд  вважає необхідним відмовити.

  Що  стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захсит дітей війни» та абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає що вони також не підлягають задоволенню  так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки  рішення суду  не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.   

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. підлягають
стягненню з державного бюджету України на користь позивача так як відповідно до п. 34 ст.4 Декрету  КМУ «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   ст. ст. 2, 6, 8, 9, 94, 99, 100, 104, 159, 160, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов   ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Петропавлівського району про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_2  надбавки до пенсії у відповідності зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 21.04.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити підвищення до пенсії  ОСОБА_2  за період з 21.04.2011 року по 22.07.2011 року  включно відповідно до статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»,  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова  може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду   Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя    ОСОБА_3