Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа  № 2а-1001/2011

Категорія 98

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  15.08.2011  

Суддя Перемишлянського районного суду   Львівської області М. О. Кіпчарський

розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Перемишлянської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як «учаснику війни» ,-

В С Т А Н О В И В :

 01.07.2011р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, яким просить зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Перемишлянської РДА Львівської області нарахувати та виплатити йому  недоплачену у 2010-2011 р.р. щорічну разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, як учаснику війни, при цьому покликається про те, що у 2010-2011 роках з порушенням вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», призначена грошова допомога нараховувалась та виплачувалась їй не в повному обсязі.

        Ухвалою суду від 14.07.2011р.  позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Перемишлянської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як «учаснику війни» в частині за період з 01.01.2010р. по 01.01.2011р. залишено без розгляду.

          Позивач в судове засідання не з»явився, подав заяву  в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі, а справу слухати без його участі.

        Відповідач 08.08.2011р. надав суду письмові заперечення проти позову за зазначив, що згідно відповідних статей законів України «Про Державний бюджет» на 2007-2011р.р. розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги учасникам війни встановлюються виходячи із обсягу видатків виділених на цю мету при формуванні Державного бюджету на відповідні роки. Позивачці належно і в межах визначених у вищевказаних законах нараховувалась і виплачувалась кожного року належна їй грошова разова допомога, а тому її вимоги є безпідставними, просить у позові відмовити. Справу просить слухати у його відсутності.

    Оскільки сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст.122 КАС України.

   Дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши  фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд  приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.       

       Позивач  народився  11.11.1927 року,  має статус «учасник війни»,  перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Перемишлянської РДА та  відноситься до категорії осіб, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та яким щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах встановлених цим Законом.

        Відповідно до ч. 5 ст. ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

       Відповідно до вимог ст. 17 даного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

      Частиною 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

    Однак п. 20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в такій редакції: щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Тобто, в даному випадку на період виникнення зазначених спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня.

Отже, для вирішення зазначеного спору необхідно встановити, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у спірних правовідносинах.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у Рішенні від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути одночасно врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено ним, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв учасі раніше.

        За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

     Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих правовідносинах, слід застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

       Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

   Тому виплата разової щорічної грошової допомоги позивачу у 2011 році повинна становити 3 мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».

Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 7- 14, 18, 19, 71, 143, 158, 160 - 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

 Позові вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перемишлянської РДА про зобов»язання проведення перерахунку та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу учаснику війни – задоволити.

    Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову щорічну грошову допомогу до п’ятого травня як учаснику війни за період з 02.01.2011р. в розмірі передбаченому Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання   апеляційної скарги до Львівського адміністративного апеляційного суду через Перемишлянський районний суд  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           ОСОБА_2