Справа №  1-162/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року      Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

                                                  головуючої судді             Ніколаєвої І.К.

                                                  при секретарі                    Карпенко С.М.

                                                  за участю прокурора        Ручої О.В.

                                                                 з  участю:   захисника     ОСОБА_1

          представника неповнолітнього  ОСОБА_2

                                                          представника потерпілої        ОСОБА_3   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Петропавлівка кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, закінчив 9 клас Олександропільської загально освітньої школи    невійськовозобов'язаний, раніше не судимий,  

          у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

                                                      ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_4 в період часу з 17.05.2011 року  по 23.05.2011 року, з метою викрадення чужого майна, неодноразово, приходив до будинку домоволодіння гр ОСОБА_5, розташованого по вул. Степова, 33, с. Олександропіль, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, де постійно викрадав належне останній майно. Так ОСОБА_4  07.05.20211_року, близько 10.00 години, прийшовши до будинку ОСОБА_5 за вказаною адресою, де переконавшись у тому, що господиня будинку відсутня і навколо нікого немає та його ніхто не бачить, реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими намірами, попередньо знаючи де господарка будинку ховає ключ від дверей та де саме тримає грошові заощадження, ОСОБА_4 дістав зі схованки ОСОБА_5 ключ від дверей будинку, яким відкрив вхідні двері та потрапивши до середини житла, із шафи у спальні таємно викрав гроші в сумі 200 гривень. Після нього ОСОБА_4, продовжуючи свій єдиний злочинний намір, спрямований на неодноразове таємне викрадення чужого майна, через три дні, тобто 20.05.2011 року, близько 09.00 години, прийшовши до двору домоволодіння ОСОБА_5, розташованого по вул. Степова, 33, с. Олександропіль, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, де знову переконався, що господині немає вдома і навколо нікого немає, реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими намірами, тим же шляхом, що й перший раз проник до будинку, де із шафи таємно викрав гроші в сумі 100 гривень. Через три дні, тобто 23.05.2011 року, близько 09.00 години, ОСОБА_6 продовжуючи свій єдиний злочинний намір спрямований на неодноразове таємне викрадення чужого майна, прийшовши до домоволодіння   ОСОБА_5, розташованого по вул. Степова, 33, с. Олександропіль, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, де скориставшись тим, що господині немає вдома, переконавшись у тому, що навколо нікого немає і його ніхто не бачить, реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими намірами, тим же шляхом, що й перший та другий раз проник до середини будинку, де із шафи у спальній кімнаті викрав гроші в сумі_300 гривень. А всього в період часу з 17.05. по 23.05.2011 року ОСОБА_4 умисно таємно викрав належні ОСОБА_5 гроші в сумі 600 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Викрадене ОСОБА_4 привласнив, розпорядившись ним по своєму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4  свою вину у пред’явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185  КК України не визнав повністю, розкаявся  та пояснив, що він   тричі проникав до будинку потерпілої   17.05.2011 року він викрав 200 гривень, 20.05.2011 року викрав 100 гривень та 23.05.2011 року викрав 300 гривень.  Запевнив суд, що він проникав до будинку сам і тільки тричі, більше крадіжок він не скоював.  Викрадені гроші він витрачав, разом з однокласниками, на їжу.

Потерпіла  ОСОБА_5 пояснила, що підсудний її сусід і вона довго не могла  зрозуміти яким чином від викрадає у неї гроші.  Цивільний позов вона заявила  на досудовому слідстві у сумі 600 гривень. Пояснила, що вона через хворобу та сильне хвилювання не може бути присутньою в судовому засіданні. Пояснила, що через крадіжки вона перенесла і переносить  по цей час моральні страждання.  Стан здоров’я різко погіршився,  почались болі у серці.

Представник потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлений позов в сумі 900 гривень матеріальної та 4800 моральної шкоди спричиненої злочином та пояснив, що підсудний ОСОБА_4 неодноразово проникав до будинку  його матері, яка є пристарілою особою та не мала можливості надати опір  підсудному.  Вони неодноразово намагались  у досудовому порядку вирішити питання відшкодування спричиненої злочином шкоди  для чого звертались до  матері підсудного, але  у відповідь отримували  образливі  звинувачення в їх адресу і шкода не відшкодована.  Моральну шкоду він обґрунтував тим, що мати  отримала  нервовий стрес через те, що повинна була з’являтися до міліції та суду. Через отримані моральні страждання стан її здоров’я погіршився.  

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що  у підсудного  в травні місяці неодноразово появлялись гроші, яки він тратив на їжу  і пригощав  його та однокласників.   Після того як він поцікавився звідки у підсудного гроші, той розповів, що він їх краде у потерпілої, розповів яким чином він це робить. Гроші він викрадав сам.

Свідок ОСОБА_8 допитаний в судовому засіданні  також підтвердив, що в травні місяці підсудний неодноразово пригощав їх у класі солодощами і потім розповів, що  гроші він викрадає у потерпілої. Відмикає замок її ключами і брав  зі шафи гроші. Також підсудний запропоновував  скоїти крадіжку разом.  Про те, що у підсудного було багато грошей знали всі у школі.

Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_9,  як класний керівник підсудного, дала посередню характеристику  підсудному та пояснила, що вона також помічала, що підсудний витрачає кошти на їжу і пригощає  однокласників,  поцікавившись вона вияснила, що мати дозволила підсудному брати  солодощі  у борг в магазині.   

Крім  пояснень свідків, потерпілої, її представника та повного визнання вини підсудним,   його вина  повністю  підтверджується матеріалами справи вивченими у судовому засіданні:

·          Заява про злочин  ( а.с.3)  якою підтверджено, що потерпіла звернулась  до  Начальника Петропавлівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області  з приводу викрадення у неї 600 гривен;

·          Протоколом огляду місця події ( а.с. 5) яким  зафіксоване , що  двері будинку та замок не були пошкоджені ;

·          Фото таблицею до протоколу огляду  ( а.с. 6) в якою зафіксовано, що  будинок потерпілої  має низьку огорожу,  через яку підсудний міг проникнути у двір будинку;

·          Позовною заявою ( а.с. 17)  яка  вказує, що  шкоду, спричинену злочином потерпіла оцінює у 600 гривень.;

·           Протоколом відтворення  обстановки та обставин події ( а.с. 34-35);

·          Ілюстративною таблицею до протоколу ( а.с. 36-37) з яких видно, що підсудний добровільно показує яким чином він проникав до будинку потерпілої  і де само заберав гроші;

Та іншими матеріалами в їх сукупності.  

Вислухавши підсудного, потерпілу її представника ,  свідків, вивчивши матеріали справи  суд вважає, що вина підсудного повністю доведена,  а кваліфікація дій  за ч.  3 ст.185  КК України –  таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , поєднана з проникненням у приміщення,     визначена вірно.

Обираючи  вид та міру покарання суд  враховує, що підсудний вчинив тяжкий злочин, обставиною, що обтяжує покарання  є те, що злочин скоєний щодо особи похилого віку,  пом’якшуючою покарання    обставиною є те, що підсудний скоїв злочин будучі неповнолітнім і покаявся у скоєному злочині.  Суд враховує, що  підсудний  не ухилявся від  слідства,  раніше не судимий,  не   одружений, має постійне місце проживання, шкода спричинена злочином не відшкодована,   і тому суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді   позбавлення волі.  Враховуючі  вищевказані обставини суд прийшов до висновку про  можливість виправлення підсудного без  ізолювання його від суспільства  і тому  покарання призначає з застосуванням ст. 104 КК України та покласти на підсудного  обов’язки передбачені  п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

Розглядаючи  цивільний позов по справі, суд керується ст. 23,1166,1177, 1179  ЦК України.  

Цивільний позов по справі заявлений потерпілою ОСОБА_5,   в сумі 900 гривень,  суд вважає за необхідне  задовольнити   частково. При цьому суд враховує, що  вина підсудного доведена у викрадені з будинку потерпілої 600 гривень,  сама потерпіла у заяві про злочин та в цивільному позові, заявленому під час досудового слідства, вказувала, що їй спричинена шкода в сумі 600 гривень .  Представник потерпілої ОСОБА_3  збільшення позовних вимог  обґрунтував тим, що начеб то підсудний  проникав до будинку потерпілої ще в четвертий раз коли викрав ще 200 гривень.  Дана обставина доведена в суді не була і тому суд задовільне позовні вимоги потерпілої  у розмірі 600 гривень.

Щодо задоволення позову в частині моральної шкоди суд враховує, що потерпіла має прихильний вік – ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується  паспортними даними, отримує  пенсію у розмірі 1115 гривень, що через вчиненні неодноразові крадіжки вона була вимушена звертатися до  правоохоронних органів , під час допиту в суді  перенесла  душевні хвилювання, змушена була  мати представника    в судовому засіданні, тобто, факт спричинення  потерпілій моральної шкоди, через  злочинні дії підсудного  судом встановлений, але що до розміру відшкодування моральної шкоди суд  враховує вимоги розумності і справедливості  і  вважає за необхідне  стягнути з підсудного  на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 1400 гривень.

Частина  4 ст.  23 ЦК України вказує, що  моральна шкода відшкодовується  незалежно від  майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не  пов’язана з розміром цього відшкодування.

Потерпіла  пред’явила позов до підсудного та його матері ОСОБА_10

Приймаючи до уваги те, що підсудній неповнолітній, задовольняючи позов частково , суд керується ст. 1179 ЦК  України яка вказує, що  неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду  самостійно на загальних підставах  і вважає  необхідним  шкоду спричинену  злочинними діями стягнути з неповнолітнього підсудного.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази по справі не вилучались.

Запобіжний захід підсудному   ОСОБА_4  суд вважає за необхідне скасувати після набрання вироком чинності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України  суд, -

                                                              ПРИСУДИВ:

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді  3  ( трьох ) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України  ОСОБА_4   призначене покарання відстрочити  з іспитовим строком  1  ( один) рік.

          На підставі п.п.2,3.4 ст. 76 КК України зобов’язати      ОСОБА_4           періодично з’являтися до органів кримінально виконавчої системи та повідомляти  про зміну місця   проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально виконавчої інспекції.  

Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 600 ( шістсот) гривень матеріальної та 1400 ( одна тисяча чотириста) гривень моральної шкоди.

Запобіжний захід  ОСОБА_4   скасувати після набрання вироком чинності.

На вирок суду  може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області  протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженому в той же строк після отримання копії вироку.

Суддя    ОСОБА_11