Справа №  2-73/2011  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року   Петропавлівський районний суд  Дніпропетросбкої області

у  складі:                                головуючої судді               Ніколаєвої І.К

                                               при секретарі                      Карпенко С.М.

          з участю представника   позивача                          ОСОБА_1  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»  до  ОСОБА_2    

та ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки

                                                               ВСТАНОВИВ:

          До суду  звернулось публічне акціонерне товариство «Донгорбанк»  з позовною заявою про стягнення  заборгованості за кредитним договором та договором поруки  до відповідача 1 -   ОСОБА_2 та відповідача 2 -  ОСОБА_3.

          В обґрунтування позову вказали, що  між закритим акціонерним товариством «Донгорбанк»  та відповідачами по справі  був укладений  кредитний договір № 135ВЕ/30/08Ф від 23.04.2008 року на видачу кредиту у сумі 184680 гривень для придбання автомобіля марки Мазда 6, з умовою погашення кредиту   згідно графіку та кінцевим строком погашення – 21 квітня 2015 року, під 14,3% річних за користування  за строковою заборгованістю та 19,3% річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю. Після зміни  організаційно-правової форми позивачі змінили своє повне найменування Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк» на  Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк».  

           Банк – позивач надав відповідачці 1– ОСОБА_2 В  184 680 гривень на підставі меморіального ордеру №1 від 23.04.2008 року.   Фактичне погашення кредиту припинено 22.07.2008 року.

          Виконання зобов’язань відповідачем 1  забезпечене договором  поруки 135ВЕ/30/08Ф від 23.04.2008 року  та договором застави транспортного засобу №  135ВЕ/30/08А від 23.04.2008 року.  В заставу  відповідачеві 1 наданий автомобіль марки  MAZDA, моделі 6,  реєстраційний №  НОМЕР_1, зареєстрований у Павлоградському  ВРЕР ОСОБА_4 в Дніпропетровській області свідоцтво про реєстрацію  ТЗ АЕС 078871, що належить на праві приватної власності  ОСОБА_2

          Через не виконання  відповідачкою 1  зобов’язань по вказаним договорам, 30.01.2009 року , за зверненням позивачів, був  вчинений  виконавчий напис , яким звернене стягнення на заставлений автомобіль, вимоги позивача були задоволені на  суму 184657,22 гривень ( заборгованість по невиконаному зобов’язанню станом на  27.01.2009 року).  На день звернення до суду позивач не отримав задоволення за рахунок реалізації виконавчого напису і реального погашення  заборгованості  не відбулося по причинам не залежним від позивача.  Саме з цих причин позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить суд, на підставі ст.ст. 525,526,533,554, ч.2 ст. 1050,1054 ЦК України задовольнити позовні вимоги.

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що, на день розгляду справи,  сума заборгованості за кредитним договором складає 245700,37 гривень. Виконавчий напис не виконаний від відповідача кошти вони не отримали і через те, що боржники не виконали реального свого зобов’язання  вони змушені звернутися до суду   за захистом порушеного права. Просять позов задовольнити повністю.

          Відповідач  ОСОБА_2В, представляючи інтереси відповідача  ОСОБА_3 за дорученням,   в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що  постільки  вона припинила погашати кредит ще  22.07.2008 року , а  її поручителеві,   відповідачеві 2, повідомлення позивачі направили тільки  27.08.2010 року а до цього не пред’являли до нього вимог, то , на її думку, договір поруки зараз вже не має  законної сили.  При цьому  відповідача посилається на ст. 559 ЦК України і про це вказала у письмовому запереченні.  На думку відповідачки  нараховані проценти за користування кредитом значно завишенні і у позивачів не було права робити розрахунки  на суму заборгованості  з процентною ставкою 19,3.  Але при цьому ОСОБА_2 визнала, що дійсно вона перестала виконувати  умови договору 22.07.2008 року.  Пояснила суду причини не виконання вказавши, що  через дорожньо транспортну  пригоду вона пошкодила автомобіль і не отримала страхове відшкодування, зараз автомобіль знак і знаходиться у розшуку.

          Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, заяви сторін, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з оглядом на наступне.

          Судом встановлено, що між закритим акціонерним товариством «Донгорбанк»  та відповідачами по справі  був укладений  кредитний договір № 135ВЕ/30/08Ф від 23.04.2008 року на видачу кредиту у сумі 184680 гривень для придбання автомобіля марки Мазда 6, з умовою погашення кредиту   згідно графіку та кінцевим строком погашення – 21 квітня 2015 року, під 14,3% річних за користування  за строковою заборгованістю та 19,3% річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю, що підтверджується копією кредитного договору. Після зміни  організаційно-правової форми позивачі змінили своє повне найменування Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк» на  Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк».  

          Відповідно до п. п. 2.1, 3.3.1 Кредитного договору Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 184 680, 00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 23.04.2008 року.

          Пунктом 3.4.1 кредитного договору передбачено обов’язок Відповідача 1 здійснювати повернення кредиту згідно графіку та повністю повернути кредит у строк передбачений п. 2.1 Кредитного договору, тобто до 21.04.2015 року. Відповідно до п.п. 2.1, 3.4.2 Кредитного договору відповідач 1 зобов’язався також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14,3 % річних та 19,3 % за користування кредитом за простроченою заборгованістю до 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

          В порушення п.п. 2.1., 3.4.1, 3.4.2, Кредитного договору, погашення кредиту відповідно до встановленого графіка та погашення нарахованих процентів за користування кредитом відповідачем 1 належним чином не здійснювалося, що підтверджується розрахунком заборгованості. Фактично погашення кредиту припинено 22.07.2008 року, тобто станом на 25.10.2010 року порушення графіку кредитного договору складає 59361,66 грн. За період з 22.04.21008 року по 24.10.2010 року нараховані та підлягають до сплати відповідно до кредитного договору проценти – 78901,26 грн., із них сплачено 11285,15 грн., тобто станом на 25.10.2010 року заборгованість по процентам складає 67616,11 грн.    

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем 1 та відповідачем 2 – ОСОБА_3 було укладено договір поруки135ВЕ/30/08Ф від 23.04.2008 року, що підтверджується копією договору поруки. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.5, договору поруки ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 зобов’язань за Кредитним договором у повному обсязі, нести солідарну відповідальність з відповідачем 1.

До того ж в заставу  відповідачеві 1 наданий автомобіль марки  MAZDA, моделі 6,  реєстраційний №  НОМЕР_1, зареєстрований у Павлоградському  ВРЕР ОСОБА_4 в Дніпропетровській області свідоцтво про реєстрацію  ТЗ АЕС 078871, що належить на праві приватної власності  ОСОБА_2

Оскільки відповідач 1 повністю припинив повернення кредиту та погашення нарахованих процентів за користування кредитом позивач відповідно до п. 3.1.4 Кредитного договору звернувся до відповідачів з вимогами про дострокове погашення кредиту в повній сумі та процентів за користування кредитом, однак відповідачі вимоги позивача не виконали.

Через не виконання  відповідачкою 1  зобов’язань по вказаним договорам, 30.01.2009 року , за зверненням позивача, нотаріусом був  вчинений  виконавчий напис, яким звернене стягнення на заставлений автомобіль відповідача 1, вимоги позивача були задоволені на  суму 184657,22 гривень ( заборгованість по невиконаному зобов’язанню станом на  27.01.2009 року).  На день звернення до суду позивач не отримав задоволення за рахунок реалізації виконавчого напису і реального погашення  заборгованості  не відбулося по причинам не залежним від позивача. Даний факт підтверджується наданими доказами позивачем, а саме :  Постанова про розшук  майна , належного ОСОБА_2 (автомобіль марки  MAZDA, моделі 6,  реєстраційний №  НОМЕР_1), яка була винесена державним виконавцем 01.04.2009 року,  лист державного виконавця № 03-14/9846 від 03.11.2010 року в якому вказано, що  виконавче провадження зупинене через розшук майна.  При цьому суд враховує те, що  ОСОБА_2  визнала, що  виконавчий напис не виконаний.   Суд також враховує, що  здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від  використання нею інших засобів правового захисту , а саме захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення  виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.

Станом на 25.10.2010 року заборгованість відповідача 1 по кредитному договору склала 245 700,37 грн. у тому числі: 178084,26 грн. – сума заборгованості за кредитом; 67616,11 грн. – сума заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього
Кодексу.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги в повному обсязі, а тому, оскільки відповідачами в добровільному порядку не були виконані вимоги кредитного договору та договору поруки, позивачі набули право  звернутися до суду з даним позовом.  

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10,11,57,60,88,213,215,218,224 ЦПК України, суд,-

                                                                ВИРІШИВ:

          Позов публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»  до  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про  стягнення  заборгованості за кредитним договором та договором поруки  задовольнити повністю.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь  публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»  суму заборгованості за кредитним договором №  135ВЕ/30/08А від 23.04.2008 року, Договором поруки № 135ВЕ/30/08А від 23.04.2008 року, в розмірі  149052 ( сто сорок дев’ять тисяч п’ятдесят дві ) гривні 13 копійок, судовий збір  в сумі 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень та  витрати на інформаційне-технічне забезпечення суду в сумі 120 гривень.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь  публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» суму заборгованості за кредитним договором №  135ВЕ/30/08А від 23.04.2008 року в сумі 96 648,24 гривень (дев’яносто шість тисяч шістсот сорок вісім гривень двадцять чотири копійки).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом  десяти діб після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але  не були присутні  у судовому засіданні  під час  проголошення  рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

Суддя    ОСОБА_5