Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа  № 2а-762/2011

Категорія 114

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  25.03.2011  Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

головуючого  М. О. Кіпчарський

при секретарі  Макар  Г  В

 з участю:      позивача                                   ОСОБА_1,

                                  представників відповідача     ОСОБА_2 та  ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Перемишляни справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1  до  Управління пенсійного фонду України у Перемишлянському районі Львівської області  про визнання дій  неправомірними та зобов»язання до вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И В :

    Позивач 11.011.2010р звернулася до суду з даним позовом ,  свої вимоги мотивує тим, що з травня 1995р. вона перебувала на державній службі понад 15 років, і наказом №107-О від 12 липня 2010 року її звільнено з займаної посади  за  станом здоров'я, згідно п.2 ст.40 КЗпП України.

    На день звільнення з роботи,  відповідачем  їй була призначена пенсія державного службовця, проте не виплачено грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів, як це передбачено ст.37 Закону України «Про державну службу» та  ст.21 Закону України  «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Зокрема, згаданими нормами Закону  передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію, в тому числі при достроковому виході на пенсію, при наявності  стажу  державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

   Вона зверталася до відповідача з відповідною заявою, але їй було відмовлено у виплаті  згаданої грошової допомоги з посиланням на те, що її вихід на пенсію зумовлений незадовільним станом здоров»я , а не виходом на пенсію за віком. Дану відмову вважає незаконною та таку, яка суперечить діючому законодавству, так як  виплата грошової допомоги пов»язана з двома  умовами – виходом на пенсію та стажем  державної служби не менше 10 років.  Тому просить визнати такі дії  відповідача  неправомірними та  зобов»язати  його нарахувати та виплатити  їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів , як особі, якій призначено пенсію державного службовця.

    Позивач у судовому засіданні позов підтримала повністю і додатково пояснила, що  у червні 2010 р. вона отримала від Міністерства праці та соціальної політики  України  роз»яснення, з якого слідує, що у разі дострокового виходу державного службовця на пенсію за станом здоров»я, при наявності  у нього стажу державної служби не менше 10 років, така особа  має право на грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів. Тому  заявлений позов просить задоволити .

    Відповідач – управління  ПФУ у Перемишлянському районі, подав до суду заперечення на позов та вважає, що такий є безпідставним, не ґрунтується на чинному законодавстві і задоволенню не підлягає.    Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»,  державним службовцям   у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Обов»язковою умовою для виплати  допомоги є звільнення  працівника  з посади державного службовця у зв»язку з виходом на пенсію державного службовця.

   Статтею 37 «Про державну  службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державними службовцями, трудові відносини з якими припинені відповідно до  п.2 ст.40 КЗпП України , і у яких лише у наступному з цих підстав, а не інших, виникає право на звернення до відповідного пенсійного органу щодо дострокового призначення пенсії у порядку, визначеному законодавством. Право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення службово-трудових відносин у зв»язку з виходом на пенсію.

     Згідно наказу № 107-0 від 12.07.2010 р. , ОСОБА_1 була звільнена з посади заступник начальника управління-начальника відділу обліку надходжень платежів  управління ПФУ у Перемишлянському район за станом здоров»я, на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України , а не узв»язку з досягненням нею пенсійного віку і виходом на пенсію.

    Пенсію ОСОБА_1 призначено  після звільнення її з займаної посади – 13.07.2010р., а  кошторисом видатків управління ПФУ у Перемишлянському районі на 2010 рік не передбачено виплату 10 посадових окладів при виході на пенсію державного службовця ОСОБА_1, оскільки така  повинна була піти на пенсію 02.01.2011 року ( досягнення 55-річного віку).

     Представник відповідача  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, підтримала  подане заперечення  та пояснила, що дана допомога виплачується державному службовцю при виході особи на пенсію та по досягненню граничного віку. Позивачку було звільнено з державної служби за станом

                                                                                                                                                                       2.

здоров'я , і тільки  після цього вона пішла на пенсію, тобто на момент призначення пенсії  ОСОБА_1 не обіймала посаду державного службовця і не була державним службовцем.

    Зазначила, що позивач 12.07.2010 пішла не на пенсію, а звільнилася за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Тобто в даному випадку звільнення не є передумовою виходу на пенсію. Позивач реалізувала своє право на достроковий вихід на пенсію, але Закон України «Про державну службу» не встановлює таке поняття як «достроковий вихід на пенсію», як то помилково зазначила Позивач в своїй позовній заяві. Дійсно позивач має загальний трудовий стаж  понад 30 років , з них  понад 15 років державної служби  в органах Пенсійного фонду України. Відповідно до  Законів України «Про державну службу» та «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»,  ОСОБА_1 з 13.07.2010 року призначено достроково  пенсію  державного службовця за віком. Просить суд відмовити у задоволенні позову.    

      Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи,  дослідивши зібрані по справі докази в межах заявлених  вимог,  суд  встановив  наступні факти та відповідні  їм правовідносини:

    Відповідно до наказу начальника  Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 107-о від 12.05.2010 року та наказу начальника управління ПФУ у Перемишлянському районі Львівської області №28-о від 12.07.2010р., ОСОБА_1 звільнена з посади заступника начальника управління-начальника відділу надходження платежів управління Пенсійного фонду України у Перемишлянському районі Львівської області з 12.07.2010 року за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню даної роботи, п.2 ст. 40 КЗпП України.  У пункті 2 наказу №28-0 вказано виплатити позивачу  вихідну допомогу згідно ст.44 КЗпП України.      

     Позивач  на день звільнення мала загальний трудовий стаж 36 років 7 місяці 11 днів, з них державної служби  в органах Пенсійного фонду України 15 років 2 місяці 11 днів, що підтверджується оглянутою та дослідженою у судовому засіданні особовою архівною справою  ОСОБА_1, трудовою книжкою позивача серія БТ-І  №3389343  та визнано сторонами.    

     ОСОБА_1 з 13.07.2010 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» призначена пенсія за віком як державному службовцю, що підтверджується довідкою відповідача від 18.08.2010р. за №3506/03, заявою про призначення пенсії  від 13.07.2010 р., протоколом № 127362  від 16.07.2010 р. та визнано сторонами.    

      Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ , на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців. Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.    

      Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ, особи передпенсійного віку, трудовий договір з яким було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із виявленою невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується      право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, у тому числі на пільгових умовах.    

     Таким чином, позивач    на час досягнення пенсійного віку працювала на посаді державного службовця, мала загальний трудовий стаж більше 20 років (36 років), в тому числі стаж державної служби більше 10 років (15 років), а тому відповідно до    ст. 37 Закону України «Про державну службу» та    ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», мала право на призначення пенсії державного службовця та виплату  грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.    

    Відповідачем  позивачу була призначена пенсія за віком як державному службовцю з 13.07.2010 р., але у виплаті грошової допомоги    у розмірі 10 місячних посадових окладів було відмовлено листом від 23.09.2010 р. №4005/10-31 з посиланням на те, що підстави  звільнення позивача ( п.2 ст.40 КЗпП України) не передбачають  виплату вказаної грошової допомоги.    

     Вказану відмову суд вважає  протиправною,  а  твердження відповідача про те, що позивач не має права на грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, необґрунтованими.  Зокрема,  стаття 37 Законом України «Про державну службу»  виплату грошової допомоги пов»язує  з двома умовами – вихід на пенсію і стаж державної  служби не менше 10 років.  Інших додаткових умов для отримання цієї грошової допомоги законом не встановлено.

   Статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»  встановлена додаткова соціальна гарантія з боку держави для певної категорії громадян, а саме право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку  за певних умов. Використання  особою такої додаткової

                                                                                                                                                                       3.

гарантії не може бути підставою для позбавлення такої  особи інших належних їй соціальних гарантій, в даному випадку  права на встановлену ст.37 Закону України «Про державну службу»  грошову допомогу у розмірі 10 місячних  посадових окладів у разі виходу на пенсію достроково, при наявності

стажу  державної служби не менше 10 років.

   Твердження відповідача, що дана грошова допомога виплачується державному службовцю при виході на пенсію, а позивач 12.07.2010 р. пішла не на пенсію, а була звільнена на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України,  суд  вважає  надуманим  і необгрунтованим, так як трудовим законодавством не передбачено вихід на пенсію,  як підставу для звільнення.

     Також суд вважає, що  відсутність  у кошторисі  відповідача на 2010 рік видатків  у виді виплати 10 посадових окладів при виході на пенсію  державного службовця ОСОБА_1 , не може бути  підставою для  відмови у здійсненні  таких виплат, оскільки відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій пільг та компенсацій.    

   Таким чином, відмова відповідача від  23.09.2010 року за № 4005/10-31 у виплаті  ОСОБА_1  грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є необґрунтованою і прийнятою в порушення вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», а тому, відповідно до пунктів 1, 3 ч.3 ст. 2, ст. 162 КАС України суд вважає, що вказана відмова є протиправною і відповідач зобов»язаний виплатити позивачу грошову допомогу  розмірі 10 місячних посадових окладів як особі, яка  на час  звільнення з роботи  працювала на посаді  державного службовця, мала  стаж  державної служби не менше 10 років та якій   призначено пенсію державного службовця. Тому  позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.    

    Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3,40 грн., сплата яких документально підтверджується квитанцією №92 від 11.11.2010 року на суму  3,40 грн.    

     На підставі ст. ст. 33, 37    Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року,  ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року,  керуючись ст.ст. 2,10,11, 18, 71,86,94,158-163, 167, 184-186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

     Позов   ОСОБА_1 задовольнити.    

   Визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України  в Перемишлянському районі  Львівської області  з приводу відмови у нарахуванні та  виплаті  ОСОБА_1  грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.    

   Зобов»язати управління Пенсійного фонду України  в Перемишлянському районі Львівської області провести нарахування та виплату  ОСОБА_1  грошової допомоги у  розмірі 10 місячних посадових окладів  як особі,  яка  на час  звільнення з роботи  працювала на посаді  державного службовця, мала  стаж  державної служби не менше 10 років та якій   призначено пенсію державного службовця.

   На постанову суду може бути подана апеляційна  скарга  протягом 10 днів з дня  її проголошення  до Львівського апеляційного адміністративного  суду  через Перемишлянський районний суд Львівської області.

Суддя           ОСОБА_4