Справа №  2-а-7556/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2011 року Дніпровський районний суд міста Херсона у складі:

головуючого судді                                                                              Гордимова А.В.,

при секретареві                                                                                   Фісенко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Дніпровському районі міста Херсона про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії ліквідатора чорнобильської катастрофи, про перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного Фонду України в Дніпровському районі міста Херсона про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії ліквідатора чорнобильської катастрофи, про перерахунок пенсії. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що  він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалід третьої групи. Він має отримувати пенсію у розмірі – 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, в той час як фактично він отримує пенсію у значно меншому розмірі. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але йому було відмовлено.

У зв’язку з чим позивач просить суд визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду в Дніпровському районі міста Херсона у перерахунку пенсії, та зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.        

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.  

Представник відповідача заперечувала проти позову посилаючись на те, що позивачеві виплачується пенсія, у розмірі, передбаченому діючим законодавством – Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» та постановою КМУ №745 від 06.07.2011 року.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні  обставини та відповідні їм правовідносини.   

Відповідно посвідчення, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської  катастрофи і відноситься до першої категорії, інвалід третьої групи, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі міста Херсона і одержує пенсію по третій групі інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

08 серпня 2011 року позивач звертався з письмовою заявою до відповідача про перерахунок пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком, і додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, але відповідач листом від 17 серпня 2011 року відмовив йому, посилаючись на безпідставність звернення.

Встановлені фактичні обставини справи сторонами не оспорюються.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».           

Відповідно до ст. 49 названого Закону, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.           

Згідно ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІI групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у вказаній редакції, встановлено, що розмір пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, відповідно до якої, особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам ІII групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Цим же Законом викладено в новій редакції і статтю 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІII групі інвалідності - 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що стосуються виплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Із врахуванням викладеного, позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалід ІІІ групи, фактично має право на отримання державної пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції до 28 грудня 2007 року), та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, передбаченому ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону у названій редакції.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується і ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Згідно ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: Учасники ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів - 10 років

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.

На підставі ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Із врахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого мають обраховуватися державна та додаткова пенсія позивачу, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Будь-якими іншими чинними законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачу підлягають застосуванню ч.3 ст. 46 Конституції України, ст. ст. 49, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно положення ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач вперше звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона із заявою про перерахунок пенсії 08 серпня 2011 року, а до суду із даним позовом звернувся 16 вересня 2011 року.

З врахуванням вищезазначеного та вказаних вище положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, і відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивача відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2010 року у розмірі: основна пенсія – 6 мінімальних пенсій за віком, додаткова - 50% мінімальної пенсії за віком.         

Керуючись ст.4, 9,10, 11, 12, 15, 158-163 КАС України, ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24,46,152 Конституції України  на підставі ст.ст.49, 50, 54, 54, 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28,45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», приймаючи до уваги Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду в Дніпровському районі міста Херсона від 17.08.2011 року у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 серпня 2011 року.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд міста Херсона шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

             Суддя                                                                                       А.В. Гордимов