Справа № 2-232/2008

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 квітня 2008 року                                                 смт. Широке

                        Широківський  районний  суд  Дніпропетровської  області  в  складі

головуючого судді                                                                           Ліснецького І.В.

при секретарі                                                                                   Піско Л.В.

за участі сторін позивача                                                                ОСОБА_1

заява відповідача                                    Широківської селищної ради Широківського району

третіх осіб          Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області

                           ВАТ “Державний ощадний банк України”

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд, -

ВСТАНОВИВ:

            Відповідач Широківська селищна рада Широківського району Дніпропетровської області з позовом згодні і заперечень не мають, просять суд справу слухати без участі представника селищної ради, про що надано відповідну письмову заяву /а.с. 29/

            Треті особи Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ВАТ “Державний ощадний банк України” Інгулецьке відділення № 7857  з позовом згодні і  заперечень не мають, просять суд заслухати справу без участі їх представника, про що надано відповідні письмові заяви /а.с. 28, 30/.

            Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до відповідача про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини за правом представлення, яка залишилася після смерті його бабусі ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно складається з накопичувальних вкладів у ВАТ «Державний ощадний банк України», каса № 5346  залишок вкладу складає 6 342 грн. 00 коп. Після смерті ОСОБА_2, спадкоємцем першої черги за законом був батько позивача - ОСОБА_3, батько позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, але за свого життя спадщину не прийняв. Строк позивач пропустив так як півроку тому він випадково дізнався про спадщину, яка залишилася після смерті його бабусі, коли перебирав старі фотоальбоми, які разом з речами бабусі він з матір”ю перевіз до себе після продажу бабусиного будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1позов підтримав.

А також судом дослідженні: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2; постанови нотаріуса про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину по причині пропуску строку для прийняття спадщини від 10 січня 2008 року; копія ощадної книжки каса № 5346 та інші матеріали справи.

Так, дійсно, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_2 /а.с. 10/. Спадкоємцем першої черги за законом був її син - ОСОБА_3 /а.с. 11/. Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_3 /а.с. 10/. який доводився позивачеві рідним батьком /а.с. 11/.  За життя ОСОБА_3 особистих розпоряджень на випадок своєї смерті не залишав та за свого життя заяву про прийняття спадщини, що залишилася після смерті його матері ОСОБА_2 до нотаріальної контори не подавав.  Позивач по справі спадщину не прийняв в установлений чинним законодавством шестимісячний строк, так як півроку тому він випадково дізнався про спадщину, яка залишилася після смерті його бабусі, коли перебирав старі фотоальбоми, які разом з речами бабусі він з матір”ю перевіз до себе після продажу бабусиного будинку. 

Згідно постанови державного нотаріуса від 10 січня 2008 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 з підстав пропуску ним встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини /а.с. 6/.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадкове майно складається з накопичувальних вкладів у ВАТ «Державний ощадний банк України», каса № 5346  залишок вкладу складає 6 342 грн. 00 коп. /а.с. 7-9/.

Так як спадкодавець - ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня набрання чинності Цивільного кодексу України 2003 року і спадщина яка відкрилася після її смерті ніким із спадкоємців не була прийнята, то для вирішення спірного питання щодо спадщини застосовуються норми Цивільного кодексу України 2003 року.

Згідно п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України для вирішення питання щодо даної спірної спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним кодексом України застосовується правила книги шостої Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п”яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Як вбачається з матеріалів справи спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і вона не була прийнята ніким із спадкоємців і на неї не заявили своє право територіальні громади, тому можливо вирішити дане спірне питання у судовому порядку за заявою ОСОБА_1, який являється спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тому є підстави для судового захисту прав  щодо реалізації права позивача на прийняття спадщини за законом.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зважаючи, що суд визнає вказану позивачем причину поважною, заперечень від сторін не має, суд вважає за можливе визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1218, 1265, 1270, 1272,  п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. ст.10,11, 213 - 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1до Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини за законом задовольнити.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном в  один місяць з дня набрання рішення законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                         І.В. Ліснецький