Судове рішення #19957
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

29.06.06р.

 

Справа № А36/176

за позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про звернення стягнення на активи у розмірі 702грн. 19коп.                                                                              

Суддя  М.П. Кожан

                                                                                                   Секретар судового засідання О.І.Гриценко

Представники:

Від позивача -Сорока В.М., довіреність № 15749/10/100 від 29.05.2006р.

Від відповідача -представник не з”явився.

СУТЬ СПОРУ:

             Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

              Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на активи відповідача на загальну суму 702грн. 19коп.                                                                                                  

            Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має узгоджені податкові зобов'язання не сплачені у встановлений законом термін.

   Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку в судове засідання повноважного представника не забезпечив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

  Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за відповідною адресою, зазначеною відповідачем у реєстраційних документах, у зв'язку з чим справа розглядається за наявним в ній матеріалами.

На підставі ст. 160 КАС України у  судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 був зареєстрований, як суб”єкт підприємницької діяльності-фізична особа-підприємець виконкомом Дніпродзержинської міської ради та з 01.02.2005р. знаходиться на обліку у ДПІ у м.Дніпродзержинську як платник єдиного податку.

Відповідач поставлений на облік у ДПІ у м.Дніпродзержинську як платник єдиного податку відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Статтею 2 Указу Президента України від 3 липня 1998р. № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” визначено, що фізичні особи- суб”єкти підприємницької діяльності самостійно приймають рішення щодо обрання способу оподаткування доходів за єдиним податковм шляхом придбання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку у фіксованих сумах для СПД- фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації залежно від типу діяльності, а строк сплати єдиного податку не пізніше 20 числа наступного місяця.

В порушення вимог діючого законодавства відповідач не сплачує до бюджету у встановлені строки суми єдиного податку.

На адресу відповідача робітниками ДПІ у м.Дніпродзержинську було направлено повідомлення № 10953/10/170 від 14.04.2006р. про сплату боргу, про що в матеріалах справи є докази отримання відповідачем даного повідомлення..

Таким чином у Відповідача станом на 01.05.2006р. виник податковий борг всього на суму 702грн.19коп. 

          Сторонами не надано доказів сплати у встановлені терміни зазначеного узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.4.1  Закону України №2181 узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 8 норми Конституції є нормами прямої дії.

Статтями 4, 9  Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок їх сплачувати у встановлені законами терміни. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів  (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою   податків і зборів  (обов'язкових платежів) або їх скасування.

Згідно п.3.1.1 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені  в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати  та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафна санкції (п.1.1 Закону).

Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не плачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

        Вимоги позивача щодо накладення арешту на активи, що належать відповідачу на підставі ст. 117 КАС України задоволенню не підлягають оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання постанови господарського суду.

        Керуючись Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,                                       ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Звернути стягнення на активи Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держави (р/р 31410532500013, отримувач коштів: Відділення Держказначейства у м.Дніпродзержинську, код ОКПО 24232324, Банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012 м.Дніпродзержинськ) в рахунок погашення податкового боргу у сумі -702грн.19коп. 

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

                                                                                               

 

        Суддя                                                                                                             М.П. Кожан

Дата підписання постанови, - 03.07.2006р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація