Справа № 161/7938/25

Провадження № 1-кс/161/2479/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу

       м. Луцьк                                                         25 квітня 2025 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

слідчого судді                                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора                                       ОСОБА_3 ,

слідчого                                         ОСОБА_4 ,

захисника                         ОСОБА_5 ,

підозрюваного                                 ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «старший лейтенант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .

25.04.2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст 368 КК України.

В клопотанні зазначено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 460-ОС

від 10.05.2024 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому, ОСОБА_6 згідно із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 362-ОС від 14.04.2025 призначено на вищу посаду – у порядку просування по службі, а саме: заступником начальника прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, до виконання обов`язків за якою останній приступив з 16.04.2025 та яку обіймає по теперішній час.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вимогами ст.ст. 2, 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що основними функціями Державної прикордонної служби України є здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України транспортних засобів, вантажів, а також, виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Будучи військовою службовою особою, наділеним організаційно-розпорядчими обов`язками та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посаді начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В), а у подальшому – заступника начальника прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, старший лейтенант ОСОБА_6 зобов`язаний був додержуватись вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України згідно яких визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

У відповідності до вимог ст.ст. 11, 16, 49, 87, 119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 11, 16, 199 Статуту внутрішньої служби у Збройних Силах України, ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до посадової інструкції начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 відповідає безпосередньо за стан охорони державного кордону України на ділянці відділення прикордонної служби у визначений час, правопорушенням, які віднесено до компетенції Держприкордонслужби, у межах ділянки відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби, за готовність особового складу підрозділу до виконання обов?язків за призначенням, морально-психологічний стан, стан дисципліни та правопорядку серед підпорядкованого особового складу, а також зобов?язаний: безпосередньо виконувати завдання з охорони державного кордону шляхом повсякденного збирання даних обстановки та інформації про правопорушення й підготовку до них; забезпечувати організацію та контроль за дотриманням правил прикордонного режиму; здійснювати безпосереднє керівництво і контроль за службовою діяльністю та порядком виконання завдань підлеглим особовим складом та забезпеченням діяльності підрозділу; особисто брати участь у службі з охорони державного кордону; знати ділянку відповідальності відділення прикордонної служби та її показники; організовувати правильну експлуатацію, зберігання, технічне обслуговування спеціальних засобів та транспортних засобів; особисто проводити заняття з спеціальної підготовку з підлеглими, вживати заходів щодо підвищення їх професійного рівня; контролювати дотримання підлеглими заходів безпеки під час несення прикордонної служби; знати моральні, ділові якості особового складу групи моніторингу обстановки, проводити роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобігання правопорушенням та корупційним проявам, своєчасно виявляти й усувати їх причини.

У свою чергу, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду заступника начальника прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, відповідно до своєї посадової інструкції  відповідає за якісне виконання поставленого наказу на охорону державного кордону, організацію і підтримання безперервного управління прикордонною зенітно-ракетною заставою, її бойову готовність та успішне виконання бойових завдань, підготовку, дисципліну та правопорядок, морально-психологічний стан особового складу, бойове забезпечення, а також зобов?язаний підтримувати постійну готовність прикордонної зенітно-ракетної застави до виконання поставлених завдань, несе відповідальність за додержання персоналом законності і дисципліни; особисто брати участь в організації оперативно-службової діяльності прикордонної зенітно-ракетної застави та службі з охорони державного кордону; організовувати та особисто брати участь у перевірках несення служби особовим складом застави; організовувати та контролювати стан повсякденної діяльності; організовувати та брати участь у заходах роботи з особовим складом, знати морально-ділові якості підлеглого особового складу, регулярно проводити з ними індивідуальну роботу; організовувати та контролювати службову діяльність прикордонної зенітно-ракетної застави, дотримуватися відповідних вимог Закону України «Про запобігання корупції», Антикорупційної програми та пов?язаних з нею внутрішніх документів, а також забезпечувати практичну реалізацію Антикорупційної програми; невідкладно інформувати начальника прикордонного загону про вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень іншими посадовими особами або працівниками прикордонного загону або іншими фізичними або юридичними особами, з якими прикордонний загін перебуває або планує перебувати у ділових відносинах. Окрім цього, ОСОБА_6 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов?язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; вимагати або отримувати будь-яку матеріальну або нематеріальну вигоду (для себе чи для близьких осіб) у зв?язку із здійсненням своїх посадових обов?язків, яка не передбачена контрактом, трудовим або іншим договором між ним та прикордонним загоном, Державною прикордонною службою України; впливати прямо або опосередковано на рішення посадових осіб та працівників прикордонного загону з метою отримання будь-якої матеріальної або нематеріальної вигоди для себе чи для близьких осіб, яка не передбачена контрактом, трудовим або іншим договором між ними та прикордонним загоном, Державною прикордонною службою України.

З огляду на викладене, старший лейтенант ОСОБА_6 , при виконанні службових завдань за вказаними посадами відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Згідно вимог ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» військовим посадовим особам військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Однак, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у подальшому – заступника начальника прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування цього ж прикордонного загону, будучи службовою особою, у порушення вищевказаних вимог законодавства вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 13 квітня 2025 року в ОСОБА_6 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 у м. Любомль Ковельського району Волинської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний корисливий умисел спрямований на його особисте незаконне збагачення, шляхом схилення ОСОБА_7 до здійснення незаконного переміщення через державний кордон України тютюнових виробів та в подальшому одержання від нього неправомірної вигоди, за сприяння у безперешкодному переміщенні через державний кордон з України до Республіки Польща поза пунктом пропуску тютюнових виробів, за допомогою безпілотних літальних апаратів.

При цьому, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_7 , висловив останньому прохання щодо надання йому, ОСОБА_6 та іншим невстановленим на даний час військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якими він діє за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди за сприяння громадянину ОСОБА_7 у безперешкодному переміщенні через державний кордон з України до Республіки Польща поза пунктом пропуску тютюнових виробів, за допомогою безпілотних літальних апаратів, шляхом надання службової інформації, повідомлення місць та часових меж, протягом яких можливе безперешкодне переміщення тютюнових виробів, а також невжиття належних заходів реагування на виявлені порушення під час несення служби у складі зміни прикордонних нарядів на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що громадянину ОСОБА_7 необхідно надавати грошові кошти в сумі 100 доларів США за кожний переліт безпілотним літальним апаратом (дроном), яким незаконно переміщувались 40 (сорок) блоків з тютюновими виробами через державний кордон України до Республіки Польща.

На вказану пропозицію ОСОБА_7 погодився та, розуміючи протиправність дій ОСОБА_6 та інших невстановлених на даний момент військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою викриття злочинної діяльності останніх звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину та в подальшому діяв під їх контролем.

У подальшому, в періоди часу з 08 год. 08 хв. по 11 год. 55 хв. 17.04.2025, о 13 год. 29 хв. 17.04.2025, о 20 год. 35 хв. 17.04.2025, о 21 год. 03 хв. 17.04.2025, з 23 год. 00 хв. 18.04.2025 по 06 год. 00 хв. 19.04.2025, з 02 год. 56 хв. по 06 год. 50 хв. 24.04.2025 ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, з використанням свого службового становища, за допомогою особистого мобільного терміналу через мобільні додатки «Telegram» та «WhatsApp» надав громадянину ОСОБА_7 інформацію, яку отримав у ході службової діяльності, перебуваючи на посаді начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В), а також від інших невстановлених на даний час військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону, щодо розташування прикордонних нарядів по охороні державного кордону, а також повідомив місця та часові межі протягом яких можливе безперешкодне переміщення тютюнових виробів на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, 24.04.2025 близько 18 год. 55 хв., ОСОБА_6 , будучи службовою особою, усупереч інтересам служби, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе та інших невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого протиправного збагачення, під час попередньо домовленої зустрічі із ОСОБА_7 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1800 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 24.04.2025 становило 74 340 гривень, за сприяння останньому у безперешкодному переміщенні через державний кордон з України до Республіки Польща поза пунктом пропуску тютюнових виробів за допомогою безпілотних літальних апаратів, шляхом надання службової інформації, повідомлення місць та часових меж протягом яких можливе безперешкодне переміщення тютюнових виробів, а також невжиття належних заходів реагування на виявлені порушення під час несення служби у складі зміни прикордонних нарядів на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , з розрахунку 100 доларів США за кожний переліт безпілотним літальним апаратом (дроном), яким незаконно переміщувались 40 (сорок) блоків тютюнових виробів.

У результаті, 24.04.2025 ОСОБА_6 був викритий працівниками правоохоронних органів та в останнього вилучено предмет неправомірної вигоди в сумі 1800 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

24.04.2025 на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 25.04.2025 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 14.04.2025, показаннями свідка ОСОБА_7 , протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколом затримання ОСОБА_6 від 24.04.2025, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри

ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вручена ОСОБА_6 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам.

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: злочин, який інкримінується ОСОБА_6 , є тяжким і передбачає можливість призначення у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи, що останній може перетнути державний кордон України, а тому в органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, має знайомства та можливості для організації незаконного виїзду через державний кордон України.

Підозрюваний є працівником правоохоронного органу, тобто особою, обізнаною із діяльністю правоохоронних органів та розслідуванням кримінальних правопорушень, завдяки здобутим зв`язкам серед посадових осіб правоохоронних органів, може вживати незаконних заходів спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності, як особисто так через знайомих, може знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що становить ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний є працівником правоохоронного органу, тобто є особою, обізнаною із діяльністю правоохоронних органів та розслідуванням кримінальних правопорушень, а тому може вживати незаконних заходів спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності, як особисто так через знайомих, може впливати на свідків, експертів, погрозами, підкупом та залякуванням, схиляти їх до дачі неправдивих показань, у тому числі шляхом умовлянь, підкупу, погроз, створювати штучні докази своєї невинуватості, що становить ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Обрання відносно підозрюваного іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, надасть йому можливість спілкуватись із іншими фігурантами кримінального провадження, яких на даний час не встановлено, узгоджувати з ними процесуальну поведінку, домовлятись про зміст свідчень, сприяти розголошенню даних кримінального провадження, що утворює ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у разі обрання іншого запобіжного заходу - продовжуватиме свою злочинну діяльність, що утворює ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При застосуванні більш м`яких запобіжних заходів буде неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам з наведених вище підстав.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Беручи до уваги наведене, в разі застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прошу визначити йому розмір застави, що дорівнює 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду; не спілкуватися із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд за межі України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ризики, зазначені в ньому не доведені.

Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати більш м`який запобіжний захід, зокрема: у вигляді домашнього арешту, ніж тримання під вартою.

Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, проводиться досудове розслідування № 42025032220000015 від 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

24.04.2025 року на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.04.2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, згідно зі ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Зважаючи на практику Європейського суду, враховуючи, що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає підстав. Тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Разом з тим, слідчий враховує, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, є військовслужбовцем. Виходячи з викладених вище обставини у їх сукупності, приходжу до висновку про доцільність та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно зі ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час строком на два місяці, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися з місця мешкання, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, у визначений судом час; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, окрім як з дозволу слідчого; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці, тобто до 25.06.2025 року включно, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Хмельницькій області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

-не відлучатися з місця мешкання, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, у визначений судом час;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, окрім як з дозволу слідчого;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У відповідності до вимог, передбачених п. 2 ч. 3 ст 202 КПК України, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти та зобов`язати останнього невідкладно прибути до місця свого проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно  ОСОБА_6 передати для виконання відділу Національної поліції за місцем його проживання - АДРЕСА_1 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить по 25.06.2025 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 28 квітня 2025 року о 13-45 годині.

Слідчий суддя Луцького

міськрайонного суду                                                         ОСОБА_1