УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/6934/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.
при секретарі Ковач Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомиирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про стягнення коштів
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі
на рішення Овруцького районного суду від 14 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
11 червня 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування вимог зазначив, що є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим 1 категорії, отримує пенсію по інвалідності і додаткову пенсію в меншому розмірі, чим передбачено ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. У зв’язку з відмовою відповідача привести виплату пенсій у відповідність з вимогами Закону, просив суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати його здійснити перерахунок пенсії та стягнути пенсію за період з 09.07.2007 року по 30.04.2010 року.
Рішенням Овруцького районного суду від 14 липня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30 04.2010 року 101150грн.39 коп. пенсії та 8535грн.85коп. додаткової пенсії. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і встановити з 01.06.2010 року пенсію в розмірі не менше 5648 грн.25 коп., а додаткову пенсію в розмірі не менше 529 грн.50 коп. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і направити справу на новий розгляд. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач є інвалідом 2 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону, але в розмірі меншому, чим передбачено вказаними ст.ст.50,54 Закону.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 вищезазначеного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 3 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, що суперечить нормам вищезазначеного Закону, а тому суд обґрунтовано визнав дії управління Пенсійного фонду України протиправними в частині відмови перерахувати позивачу пенсію у відповідності до вимог ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.
Справа розглянута в порядку ст.15 ЦПК України в редакції, яка була чинною з 10.03.2010 року по 09.09.2010 року, проте правовідносини між сторонами мають публічно-правовий характер і регулюються адміністративно-правовими нормами.
Частиною 1,2 ст.99 КАС України (в редакції до 07.07.2010 року) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду – в річний строк. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (в редакції до 07.07.2010 року) пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову.
Рішення в частині стягнення з відповідача коштів за період до 11.06.2009 року, ухвалено із порушенням норм процесуального права, а тому його належить скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в позові в цій частині за пропуском строку звернення до суду.
Суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимогу про визначення подальшого розміру пенсії, оскільки правовідносини що до цих обставин між сторонами ще не виникли і зобов’язання щодо них не можуть бути встановлені.
Крім того, задовольняючи вимогу про стягнення коштів, суд першої інстанції помилився у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцію виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, позов в цій частині слід частково, зобов’язавши відповідача нарахувати кошти та забезпечити їх виплату.
За таких обставин рішення в частині задоволення позову належить скасувати і прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 160, 196 - 207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі задовольнити частково.
Скасувати рішення Овруцького районного суду від 14 липня 2010 року і прийняти нову постанову.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі нарахувати ОСОБА_1 за період з 11.06.2009 року по 30.04.2010 року пенсію, передбачену ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію, передбачену ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 75% мінімальної пенсі за віком, та забезпечити їх виплату.
В решті вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуюча:
Судді: