Судове рішення #19941084

                                                          УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

              

            

           Справа    22-ц/0690/4070/11  

Категорія       52

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


 26 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:


головуючого                         Микитюк О.Ю.          

                                            суддів                    Товянської О.В.,                                                                                                              Гансецької І.А.

       при секретарі                   Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської райспоживспілки про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Коростенького міськрайонного суду від 30 вересня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

           09 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила поновити її на роботі в Коростенській райспоживспілці на посаді заступника головного бухгалтера, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 601грн.54 коп. витрат на лікування. Вважає незаконним звільнення з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. В обґрунтування позову зазначила, що скорочення штату працівників економічно не обґрунтоване. Відповідач порушив вимоги ст.ст.22,41 Закону України „Про професійні спілки, гарантії їх діяльності”, ст.ст.42, 252 КЗпП України.

            Рішенням Коростенького міськрайонного суду від 30 вересня 2011 року в позові відмовлено. Змінено формулювання причини звільнення згідно з п.1 ст.40 КЗпП України  - „у зв’язку із скороченням штату працівників” замість „у зв’язку із скороченням чисельності працівників”.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, зокрема ст.ст.42, 43, 252 КЗпП України, ст.41 Закону України „Про професійні спілки, гарантії їх діяльності” , та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 07 грудня 2000 року працювала у відповідача, з 25 листопада 2003 року – на посаді заступника головного бухгалтера. Розпорядженням №5-к п.2 від 11 липня 2011 року вона звільнена з роботи у зв’язку із скороченням чисельності працівників згідно п.1 ст.40КЗпП України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційно структури, чисельності та штатів працівників.

При звільненні за п.1 ст.40 КЗпП діють переваги в залишенні на роботі, що встановлені ст.42 КЗпП. До кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, входять всі працівники, що займають таку ж посаду на підприємстві. Враховуючи, що на підприємстві була одна посада заступника головного бухгалтера, посилання позивача на порушення роботодавцем ст.42 КЗпП України є безпідставними.

Відповідально до ч.3 ст.252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.

18 серпня 2011 року ОСОБА_1 обрана головою Коростенського райкому профспілки працівників споживчої кооперації.

Президія Коростенського райкому профспілки працівників споживчої кооперації 10 червня 2011 року дала згоду на звільнення ОСОБА_1(а.с.36-37). Це питання було розглянуто без дотримання порядку, встановленого ст.39 Закону України „Про професійні спілки, гарантії їх діяльності” та ст.43 КЗпП України, однак це порушення не створює жодних правових наслідків. Згідно письмової заяви ОСОБА_2 від 11 липня 2011 року вона за власною ініціативою зняла із себе повноваження голови Коростенського райкому профспілки працівників споживчої кооперації з 11 липня 2011 року (а.с.43). Відповідно до п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників день звільнення працівника є останнім днем його роботи. Оскільки на цей день ОСОБА_1 вже не була членом виборного профспілкового органу, то на спірні правовідносини не поширюється положення частин 3, 4 ст.252 КЗпП України.

Незважаючи на це постановою президії Житомирського обласного комітету профспілки працівників споживчої кооперації від 22 липня 2011 року надана згода на звільнення за скорочення штатів заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 (а.с.40).

11 липня 2011 року первинна профспілкова організація надала згоду на звільнення заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 за п.1 ст.40КЗпП України, засідання проведено за участю позивачки (а.с.38,39). Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.43-1 КЗпП України у випадках звільнення заступника головного бухгалтера допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника взагалі без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Як вбачається з матеріалів справи, вакантні посади у відповідача в період з дати попередження ОСОБА_1 про звільнення до дати її звільнення були відсутні. Позивачка під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не вказувала на наявність певних посад, які вона могла б зайняти  з урахуванням її освіти та кваліфікації.

Суд першої інстанції правильно змінив формулювання причини звільнення, оскільки в установі фактично відбулось скорочення штату.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.                                        

          Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

             ухвалила:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Залишити без змін рішення Коростенького міськрайонного суду від 30 вересня 2011 року.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Головуюча:

     Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація